double arrow

Билет 13. 1 Действие статьи 1 Кодекса законов о труде распространяется на всех работников, и это положение является важным на практике


1 Действие статьи 1 Кодекса законов о труде распространяется на всех работников, и это положение является важным на практике. Только при наличии соответствующего правового основания можно избежать распространения на работника норм трудового права. А при отсутствии такого специального основания законодательство о труде распространяется на всех лиц, которые имеют статус работников.

В отдельных случаях на некоторые категории работников распространяется законодательство о труде Украины с изъятиями, предусмотренными специальными нормативными актами. Например, в соответствии с Законом Украины «О государственной службе», принятым 18 декабря 1993 года, действие законодательства о труде Украины на государственных служащих распространяется с особенностями, предусмотренными этим Законом.

2 Порядок проведення розслідування регулюється Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. №623 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1998 р. №923) (Зібрання законодавства У країни. - 1998. - №10. - Ст.437).




Дія даного Положення поширюється на підприємства, установи й організації усіх форм власності, що діють на території України (далі - підприємства), усіх громадян (у тому числі іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами (далі - власники), а також на громадян, котрі виконують на цих підприємствах роботу за трудовим договором (контрактом), проходять виробничу практику або залучаються до роботи з інших підприємств. Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, а також з громадянами іноземних держав, які працюють на підприємствах, провадиться згідно з Положенням, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Дія цього Положення не поширюється на осіб, які працюють або проходять службу та з якими не укладаються трудові договори на підвідомчих підприємствах і у військових частинах, підрозділах Міноборони, МВС, Держкомкордону, Національної гвардії, СБУ. У цих випадках порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій встановлюється зазначеними органами за погодженням з Комітетом по нагляду за охороною праці. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями та студентами під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі визначається Міносвіти.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.



За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу (термін "робочий час" - це час, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку), або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, під час виконання заходів особистої гігієни;



- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника;

- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника;

- провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства - дії працівника, які не входять до кола його виробничих завдань чи прямих обов'язків, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства);

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;

- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів для надання необхідної допомоги. Цей керівник (посадова особа) в свою чергу зобов'язаний терміново організувати медичну допомогу потерпілому і в разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу, а також повідомити про те, що сталося, власника, а також відповідну профспілкову організацію підприємства;

зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів з метою недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування комісією, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст санепідемстанції. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом 3 діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути й оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках і передати його на затвердження власникові; у випадках гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1, складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою.

До акта за формою Н-1 додаються пояснення свідків, потерпілого, а у разі необхідності - також витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), медичний висновок щодо діагнозу ушкодження здоров'я потерпілого в результаті нещасного випадку, а у разі необхідності - також про наявність в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Власник підприємства повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - після отримання необхідних матеріалів.

Затверджені акти протягом 3 діб надсилаються: потерпілому або особі, яка представляє його інтереси; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам; державному інспекторові охорони праці; профспілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства, якому акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування.

На вимогу потерпілого власник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Нещасний випадок, про який потерпілий своєчасно не повідомив безпосереднього керівника чи власника підприємства або якщо втрата працездатності від нього настала не зразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з вказаним Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1 вирішується комісією з розслідування, а у разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, за рішенням комісії питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюється органами державного управління та органами державного нагляду за охороною праці відповідно до їхньої компетенції та повноважень.

У разі відмови власника скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок чи незгоди власника, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта або з приписом посадової особи органу державного нагляду за охороною праці питання вирішуються вищестоячим органом державного нагляду за охороною праці або в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, в порядку, передбаченому Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1993 р. №472 (Праця і зарплата. - 1994. - №17)

3 Прогнозирование чрезвычайных ситуаций - опережающее отражение вероятности возникновения и развития чрезвычайной ситуации на основе анализа возможных причин ее возникновения, ее источника в прошлом и настоящем. Прогнозирование может носить долгосрочный, краткосрочный или оперативный характер. Первый этап – долгосрочное ( оперативное) прогнозирование, осуществляемое до возникновения ЧС, при деятельности ЕГС в повседневном режиме и режиме повышенной готовности.

На этом этапе по результатам прогнозирования и последующей оценки обстановки определяется степень потенциальной опасности ОХД и возможное влияние природных аномалий на жизнедеятельность территорий, разрабатываются мероприятия по предупреждению ЧС, снижению возможного ущерба, защите населения и территорий, обеспечению их жизнедеятельности, определяется состав, эшелонирование, размещение сил и средств реагирования, разрабатываются вопросы материально – технического и финансового обеспечения действий сил по ликвидации ЧС и другие вопросы – т. е. заблаговременное прогнозирование ложится в основу разработки планов действий по ликвидации ЧС, целевых программ по предупреждению ЧС, устойчивости функционирования ОХД и т. д.

Второй этап – аварийное прогнозирование , которое осуществляется непосредственно после возникновения ЧС и основывается на конкретных данных. На этом этапе по результатам прогнозирования и последующей оценки обстановки в короткие сроки уточняются ( плановые или определяются основные экстренные меры по защите и спасению людей, локализации источника ЧС (зоны ЧС), организации управления силами и средствами. Аварийное прогнозирование , таким образом, является основой эффективного реагирования на ЧС.

Третий этап – непрерывное уточнение принятых решений по данным разведки. Анализ потенциальных источников опасности на территории Донецкой области определяет необходимость прогнозирования возможной обстановки по следующим видам ЧС :

- прогнозирование химической обстановки при авариях на химически опасных объектах с выбросом (утечкой) ОХВ;

- прогнозирование инженерной обстановки при взрыве газовоздушных смесей на взрыво – пожароопасных объектах и в быту;

- прогнозирование пожарной обстановки при возникновении массовых пожаров техногенного и природного происхождения;

- прогнозирование гидродинамической обстановки при наводнения, паводках, разрушениях плотин и т. д.;

- прогнозирование обстановки при снежных заносах и обледенениях;

- прогнозирование обстановки при ураганах, смерчах и бурях;

- прогнозирование эпидемиологической обстановки при возникновении эпидемий, эпизоотий, эпифитотий.

Особое место занимает прогнозирование возможной медицинской обстановки, которая осуществляется по каждому виду обстановки, при любой ЧС , по соответствующим методикам.

4 повторный, внеплановый и целевой. Работники допускаются к самостоятельной работе после вводного инструктажа, первичного инструктажа на рабочем месте, стажировки.

Вводный инструктаж проводится:

а) со всеми работниками, вновь принятыми на работу (постоянную, временную) независимо от их образования, стажа работы по этой специальности;

б) с командированными работниками, которые принимают участие в производственном процессе; с водителями транспортных средств, впервые въезжающих на территорию предприятия;

в) со студентами, воспитанниками, учащимися, которые прибыли на производство для прохождения практики, трудового и профессионального обучения;

Вводный инструктаж проводит специалист по охране труда или лицо, назначенное приказом по предприятию, в кабинете охраны труда ли специально оборудованном помещении.

Программа инструктажа разрабатывается службой охраны труда с учетом специфики производства. О прохождении инструктажа делается запись в журнале вводного инструктажа и в документе о приеме лиц на работу.

Первичный инструктаж проводится на рабочем месте перед началом работы:

а) с вновь принятыми на предприятия работниками;

б) с работниками, которые переводятся из одного цеха (участка, стройки) в другой;

в) с работником, который будет выполнять новую для него работу;

г) с командированными работниками, принимающими участие в производственном процессе;

д) со студентами или учащимися, прибывшими на производственную практику.

Программа первичного инструктажа разрабатывается руководителем цеха или участка, согласовывается со службой охраны труда и утверждается руководителем предприятия либо соответствующего структурного подразделения Руководитель предприятия обязан выдать работнику экземпляр инструкции по охране труда согласно его специальности или поместить его на рабочем месте. После первичного инструктажа рабочий в течение первых 2-15 смен должен пройти стажировку под руководством опытных, квалифицированных специалистов, назначаемых приказом (распоряжением) по цеху, участку, предприятию.

Повторный инструктаж проводится со всеми работниками раз в полугодие и на работах с повышенной опасностью один раз в квартал. Инструктаж проводится по программе первичного инструктажа.

Внеплановый инструктаж проводится:

а) при введении в действие новых, переработанных нормативных актов, при внесении в них изменений, дополнений;

б) при изменении технологического процесса, замене и модернизации оборудования, приборов, инструмента, сырья, материалов и т. д.;

в) при нарушении нормативных актов;

г) по требования специалистов Госнадзорохрантруда или вышестоящего ведомства, органов исполнительной власти при нарушении работниками безопасных приемов труда, нормативных актов, или нарушений требований охраны труда;

д) при перерыве в работе более чем 30 календарных дней - для работ с повышенной опасностью и 60 дней - для остальных работ.

Объем и содержание инструктажа определяется в каждом конкретном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения.

Целевой инструктаж проводится:

а) при выполнении разовых работ не по специальности (погрузка, разгрузка и т. д.);

б) при проведении работ, на которые оформляются наряд-допуск или разрешение;

в) при ликвидации аварии, стихийных бедствий;

г) при проведении экскурсий, массовых мероприятий.

Целевой инструктаж оформляется нарядом-допуском или другой документацией, разрешающей проведение работ.

Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит руководитель работ (мастер, начальник цеха, участка, преподаватель и т.д.). Проверка проводится путем устного опроса или с применением технических средств. О проведении первичного, повторного или внепланового инструктажа, о допуске к работе делается запись в журнале, с обязательными подписями инструктируемого и инструктирующего. Журналы должны быть пронумерованы, прошнурованы и скреплены печатью. Законодательство Украины предусматривает формы журналов, содержание инструктажей, примерные перечни вопросов вводного и первичного инструктажей, примерные перечни опросов вводного и первичного инструктажей, план и программу подготовку должностных лиц и специалистов по вопросам охраны труда, перечень работ с повышенной опасностью.







Сейчас читают про: