2015-05-05
274
Мета занять: перевірити, поглибити та закріпити знання студентів про доказування і його елементи, докази у кримінальному судочинстві та навчитися їх класифікувати.
Питання для обговорення на занятті:
1. Поняття, значення й етапи доказування в кримінальному процесі.
2. Поняття виявлення, збирання та закріплення доказів. Характеристика способів збирання доказів і їх джерел.
3. Поняття та сутність перевірки й оцінки доказів.
4. Предмет, межі та мета доказування в кримінальному процесі.
5. Суб'єкти кримінально-процесуального доказування.
6. Поняття та класифікація доказів і їх джерел.
7. Поняття джерел доказів у кримінальному процесі та їх характеристика джерел доказів:
- показання свідка;
- показання потерпілого, їх особливості;
- показання підозрюваного й обвинуваченого, особливості оцінки та перевірки їх показань (алібі, обмова, самообмова);
- висновок експерта;
- речові докази;
- протоколи слідчих і судових дій, вимоги до складання протоколів;
- протоколи з відповідними додатками уповноважених органів за результатами оперативно-розшукових заходів;
- інші документи, їх відмінність від речових доказів.
8. Рішення ситуаційних завдань (за пропозицією викладача).
Завдання для індивідуальної роботи:
Тематика рефератів та повідомлень
1. Поняття та структура доказування в кримінальному процесі.
2. Предмет доказування в досудовому слідстві.
3. Суб’єкти доказування в кримінальному процесі.
4. Речові докази та їх значення в доказуванні.
Завдання для самостійної роботи:
1. Підозрюваний засумнівався у правильності висновку, який підготовлено комісією експертів, і клопотав про призначення додаткової експертизи, у клопотанні він висловив побажання, щоб у складі нової комісії, якій буде доручено провадження експертизи, працював один з експертів, що брав участь у попередньому дослідженні.
Як вирішити клопотання підозрюваного? Назвіть підстави для призначення повторної та додаткової експертиз. Чи має право судово-медичний експерт при проведенні експертизи обґрунтувати висновок про те, що тілесні ушкодження потерпілим були отримані в результаті замаху на самогубство?
2. Слідчий доручив проведення однієї i тієї ж експертизи двом експертам з тим, щоб вони працювали незалежно один від одного. Отримавши два висновки, слідчий оцінив їх та своєю постановою визнав один із них джерелом доказів по справі.
Дайте оцінку діям слідчого.
3. Потерпіла по справі про зґвалтування Крикушина заявила слідчому наступні клопотання:
- про витребування документів, які підтверджують, що підозрюваний Тихий неодноразово доставлявся у міліцію в нетверезому стані;
- про допит дружини Тихого відносно його недостойної поведінки у побуті;
- про допит осіб, які підтвердили б, що батько Тихого раніше двічі судимий за крадіжки;
- про освідування підозрюваного Тихого для виявлення на його тілі подряпин, які спричинені нею, тобто Крикушиною, при опорі;
- про проведення слідчого експерименту по даній справі.
Чи мають доказове значення обставини, про з'ясування яких клопотала потерпіла? Що входить у предмет доказування по даній кримінальний справі?
4. По справі Петрова, обвинуваченого в нанесенні Сидорову тяжких тілесних ушкоджень, були отриманні наступні дані:
- Іванов розповів, що під час випивки Петров розповідав, що розправився із Сидоровим - спричинивши йому тілесні ушкодження за критику на загальних зборах колективу цеху;
- охоронець Голуб показав, що бачив Петрова неподалік від того місця, де через деякий час був знайдений Сидоров, який знаходився у непритомному стані;
- у сараї Петрова знайдено ломик, котрим, за висновком експерта, могли бути спричинені ушкодження Сидорову;
- Петров не признавав свою причетність до злочину, пояснював, що весь вечір у той день він провів в гостях у своєї знайомої в сусідньому селі;
- знайома Петрова уточнила, що останній гостював у неї днем раніше.
Оцініть та класифікуйте зібрані докази.
Методичні вказівки до вивчення теми:
Серед усіх процесуальних дій, які здійснюють органи дізнання, досудового слідства і прокуратура, діяльність по доказуванню обставин кримінальної справи відіграє суттєву роль. Дана обставина пояснюється тим, що істина у кримінальній справі може бути встановлена тільки за допомогою кримінально-процесуального доказування. Кримінальний процес як діяльність по розслідуванню і судовому розгляду кримінальних справ щодо скоєних злочинів зводиться до збору, закріплення і оцінки доказів, оскільки доказування є основним змістом кримінального судочинства.
Кримінально-процесуальне доказування регулюється нормами КПК, які в своїй сукупності складають доказове право. На практичне заняття виносяться питання, засвоєння яких дозволяє отримати чітку уяву про основні положення доказового права.
В процесі вивчення першого питання теми необхідно мати на увазі, що КПК не розкриває змісту поняття “кримінально-процесуальне доказування”. Визначення вказаного поняття дає наука кримінального процесу. Завдяки цьому для засвоєння матеріалу щодо даного питання необхідно ознайомитися з певними розділами підручників, а також з рекомендованими літературними джерелами і на цій підставі прийти до визначення поняття “доказування”. Слід відзначити, що таке визначення повинно вказувати на: а) врегульовану нормами КПК України діяльність; б) суб’єктів її здійснення; в) елементи процесу доказування.
Процес доказування складається з трьох елементів: а) збору (формування); б) перевірки; в) оцінки доказів. При обговоренні даного питання необхідно дати характеристику кожній із вказаних частин. З цією метою слід уважно вивчити ст.ст. 66 і 67 КПК, а також певні розділи навчальної літератури.
Розглядаючи способи збору доказів, необхідно звернути увагу на можливість використання у кримінальному судочинстві даних, отриманих в ході оперативно-розшукової діяльності.
Кримінально-процесуальне доказування як одна із форм пізнання дійсності має свій предмет дослідження. Предметом доказування у кримінальному процесі є сукупність фактів, які підлягають встановленню з метою правильного вирішення кримінальної справи. Коло обставин, які необхідно доказати у кожній кримінальній справі, визначене ст.ст. 64 і 23 КПК України. В процесі засвоєння даного питання слід вивчити положення вказаних норм і розкрити їх зміст. При цьому слід мати на увазі, що незалежно від характеру злочину (вбивство, зґвалтування і т.д.) предмет доказування є єдиним у всіх кримінальних справах. Виняток складають лише декілька категорій кримінальних справ (наприклад, про злочини неповнолітніх).
Крім цього, при обговоренні даного питання слід показати співвідношення понять “предмет доказування” і “межі доказування”, а також охарактеризувати суб’єктів, які здійснюють доказування та беруть у ньому участь.
З метою успішного засвоєння останнього питання необхідно вивчити ст.65 КПК України. В ході обговорення проблеми класифікації доказів необхідно показати її практичне значення для діяльності органів досудового слідства і суду.
4 & Нормативні акти та література:
§ Конституція України. – ст.ст. 3, 19, 21-64, 121-131.
§ КПК України. – глава 5.
§ Інструкція №34/15 від 18. 10. 1989 р. «Про вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами»
§ Бараннік Р. Свобода особи від самовикриття та викриття близьких родичів у кримінальному процесі України // Право України. – 2002. – № 6. – С. 42-45.
§ Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. – М., 1991.
§ Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. – М., 1996.
§ Зеленецкий Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе: Монография. – Х.: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив, 2004.
§ Іщенко В.М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві: Дис. … канд. юрид. Наук: 12.00.09. /НЮАУ. – Х, 2001.
§ Кіпмач Л.А. Доказування як метод пізнання в процесі розслідування злочинів: Дис. … канд. юрид. Наук: 12.00.09, 2004.
§ Кокорев Л.Д., Кузнецов И.Н. Уголовный процесс: доказательства и доказывание. – Воронеж, 1995.
§ Корневский Ю.В., Токарева М.Е. Использование результатов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам. – М., 2000.
§ Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – К., 1984.
§ Пашковський М.І. Особливості доказування у кримінальних справах пов’язаних з наданням міжнародної правової допомоги: Дис. … канд. юрид. Наук:12.00.09 КНУ ім. Т. Шевченка. – Одеса, 2003.
§ Погорецький М. Докази у кримінальному процесі (Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання доказів) // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 2 (20). – С. 59-65.
§ Погорецький М.А. Судовий контроль та прокурорський нагляд за використанням протоколів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2 (36). – С. 36-39.
§ Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі (кримінально-процесуальні та кримінально-правові аспекти) – Острог, 2001
§ Савонюк Р.Ю. Доказування в досудовому слідстві: Навчальний посібник / За ред. доктора юридичних наук, академіка АпрН України О.М. Бандурки. – Сімферополь: Вид-во ДОЛЯ, 2003.
§ Сизоненко А.С. Використання доказів, отриманих на території інших країн, в кримінальному процесі України: Дис. Канд. юрид. Наук: 12.00.09. /НАВСУ. – К., 2004.
§ Тертышник В.М. Доказательства и доказывание в советском уголовном процессе. – Харьков, 1992.
§ Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. – Харьков, 1998.
§ Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: окремі проблеми // Право України. – 2002. – № 5. – С. 51-54.
§ Якубовский Д.О. Процессуальное доказывание понятие, средства, стадии. – М., 2001.
