2015-05-05
182
Питання для обговорення на занятті:
1. Учасники кримінального процесу, які захищають або представляють інтереси інших осіб:
- захисник, його права та обов'язки; випадки обов'язкової участі захисника;
- представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законні представники неповнолітнього.
2. Інші учасники кримінального процесу, що сприяють відправленню правосуддя, їх процесуальний статус:
- свідок, поняті та статисти;
- спеціаліст, експерт, секретар судового засідання.
3. Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві:
- правові підстави застосування та види заходів безпеки;
- права й обов'язки осіб, у відношенні яких обрано заходи безпеки;
- процесуальний порядок застосування та скасування заходів безпеки.
4. Рішення ситуаційних завдань (за пропозицією викладача).
Завдання для індивідуальної роботи:
Тематика рефератів та повідомлень
1 Співвідношення кримінально-процесуального становища обвинуваченого та цивільного відповідача.
2 Роль і повноваження захисника в кримінальному судочинстві.
3 Свідок, його права й обов’язки.
4 Процесуальний статус спеціаліста та експерта в кримінальному процесі.
5 Особиста охорона, охорона життя та майна осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки.
Завдання для самостійної роботи:
1. Дубовик, який був запрошений для участі в обшуку як спеціаліст, попросив слідчого вручити йому про це копію постанови, де були б перераховані його права.
Чи підлягає дане клопотання задоволенню?
2. 14 вересня слідчий слідчого відділу Київського РВ СМУ ГУМВС України в АРК Дорофеєв порушив кримінальну справу за фактом злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та прийняв справу до свого провадження. 18 вересня до нього звернувся двоюрідний брат Зарокова, який загинув в результаті злочину, з заявою про те, що він бажає захищати інтереси свого загиблого брата на досудовому слідстві та в суді. У зв’язку з цим він просив слідчого визнати його потерпілим по даній справі. Дорофеєв виніс постанову про визнання Зарокова потерпілим та роз‘яснив йому процесуальні права. 25 вересня до слідчого з‘явився дід Зарокова, який звернувся до нього з проханням про визнання його потерпілим по справі про смерть внука. Але слідчий пояснив йому, що у випадку смерті потерпілого його права в кримінальному процесі може захищати тільки хто-небудь один із родичів. Оскільки двоюрідний брат Зарокова звернувся до слідчого раніше, то він й буде потерпілим по даній справі.
Оцініть правомірність рішень слідчого. Як бути в ситуації, коли у загиблого немає близьких родичів?
3. В процесі розслідування кримінальної справи про заподіяння неповнолітньому Ледовому тяжких тілесних ушкоджень до слідчого звернувся дід підлітка Степанова з проханням визнати його законним представником потерпілого. Степанов пояснив, що батьки внука виїхали за межі України на постійне місце проживання, а підліток їхати з ними відмовився, залишившись з дідом. В такій ситуації, як вважає Степанов, тільки він як найближчий родич зможе захистити інтереси свого внука у кримінальній справі. Враховуючи вказані обставини, слідчий виніс постанову про визнання Степанова законним представником неповнолітнього потерпілого.
Оцініть законність та обґрунтованість рішення слідчого.
4. Вінник обвинувачувався у вчиненні грабежу і розбійного нападу. При попередньому розгляді справи було прийнято рішення про її розгляд у першій інстанції за участю державного обвинувача та захисника. Однак 14 грудня поточного року Вінник зробив заяву про відмову від захисника – адвоката Трохимова. Місцевий суд своєю постановою задовольнив клопотання підсудного без з’ясування причин відмови.
У своєму поясненні, адресованому апеляційному суду Вінник відзначив, що у судовому засіданні 14 грудня адвоката не було, а за дві-три хвилини до його початку секретар запитав, чи потрібен йому адвокат. Виходячи з того, що адвокат за такий короткий час не зміг би ознайомитися з матеріалами справи, він заявив, що захисник йому не потрібен. Розглянувши справу без адвоката, місцевий суд засудив Вінника до позбавлення волі.
Вкажіть порушення кримінально-процесуального закону, що були допущені місцевим судом, та їх наслідки? Які наслідки відмови від конкретного захисника та від захисту взагалі? Хто може бути допущений до участі у справі як захисник?
Методичні вказівки до вивчення теми:
1. Суб’єкти кримінального процесу, які захищають чи представляють інтереси інших учасників (захисник, представники потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, обвинуваченого, законні представники неповнолітнього).
2. Обговорення даного питання потребує визначення інших категорій суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, які не охоплюються першими двома групами. Йдеться про осіб, діяльність яких має епізодичний, допоміжний характер (свідки, спеціалісти, експерти, поняті, перекладачі і т.п.). Пропонується назвати підстави їх залучення до участі у справі та охарактеризувати їх процесуальний статус.
3. У зв’язку з прийняттям Законів України “Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві” і “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” в КПК України були внесені відповідні доповнення і зміни, пов'язані з забезпеченням безпеки осіб, які приймають участь у кримінальному судочинстві.
Право на забезпечення безпеки при наявності відповідних підстав мають: 1) особа, яка заявила в правоохоронний орган про злочин чи в іншій формі брали участь у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочину або сприяла цьому; 2) потерпілий чи його представник у кримінальній справі; 3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; 4) цивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники в справі про відшкодування збитку, нанесеного злочином; 5) свідок; 6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; 7) члени родин і близькі родичі осіб, перерахованих вище, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій у відношенні їх починаються спроби вплинути на учасників кримінального судочинства (ч.2 ст.521 КПК).
4 & Нормативні акти та література:
§ Наказ Генеральної прокуратури України від 19.09.2005 року № 4 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство".
§ Наказ Генеральної прокуратури України від 19.09.2005 року № 4/1 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність".
§ Наказ МВС України від 2006р. № 160 "Про вдосконалення організації діяльності органів досудового слідства МВС України".
§ О возмещении затрат на стационарное лечение лица, потерпевшего от преступления, и судебных издержек: Постановление Пленума Верховного Суда Украины от 07.07.1995г. № 11.
§ О практике применения законодательства, предусматривающего государственную защиту судей, работников судов и правоохранительных органов, а также лиц, участвующих в судопроизводстве: Постановление Пленума Верховного суда от 18 червня 1999р. №10
§ Алейников Г. Про надання права самостійної діяльності адвоката-захисника по збиранню доказів у кримінальному процесі України // Право України. – 2002. – № 10. – С. 100
§ Альперт С.А. Субъекты уголовного процесса. – Харьков, 1997.
§ Бандурка О.М. Слідчий – моя професія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000.
§ Баулін О. Дізнавач як процесуально самостійний суб’єкт досудового розслідування // Право України. – 2002. – № 4. – С. 113-118.
§ Баулін О. До встановлення правового інституту процесуальної незалежності слідчого у майбутній правовій системі України // Право України. – 1997. – № 7. – С. 45-46.
§ Баулін О.В. До альтернативи у обранні захисника на попередньому розслідуванні // Право України. – 1998. – № 12. – С. 81-88.
§ Бояров В. Деякі питання захисту свідків за законодавством України // Право України. – 2002. – № 10. – С. 100-105.
§ Бояров В.І., Рохненко О.В. Про деякі проблеми захисту окремих учасників кримінального судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 5. – С. 35-38.
§ Варфоломеева Т.В. Защита в уголовном судопроизводстве. – Киев, 1998.
§ Волкотруб С. Інститут імунітету в кримінальному судочинстві // Право України. – 2002. – № 3. – С. 121-124.
§ Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. - К., 1998.
§ Грошевой Ю.М., Марочкин И.Е. Прокурорский надзор в Украине. – Донецк, 1997.
§ Гурджі Ю.О. Проблеми правового становища жертви в кримінальному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 4.
§ Джига М.В., Баулін О.В., Лук’янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. – К., 1999.
§ Димитров Ю. Суддя – носій судової влади // Право України. – 1995. – № 1. – С. 12-16.
§ Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: Наук.-прак. посібник. – К., 2004.
§ Зеленецький В.С., Куркин Н.В. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса. – Х., 2000.
§ Костіна Л. Участь перекладача у кримінальному судочинстві // Право України. – 2003. – № 4. – С. 106.
§ Ларин А.М. Из истории суда присяжных в России. – М., 1994.
§ Лилак Д.Д. Судочинство і проблеми суддівської правотворчості // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3 (37). – С. 63.
§ Маляренко В. Змагальність сторін у кримінальному судочинстві (Окремі аспекти становища суду в змагальному процесі)// Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 15-21.
§ Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Про інститут понятих у кримінальному процесі України // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 3. – С. 22-28.
§ Оліянчук Ю. Співвідношення судового контролю і функцій органів дізнання, досудового слідства та прокуратури // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 91-96.; // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 2 (20). – С. 81-85.
§ Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу // Право України. – 2002. – № 2. – С. 79-82.
§ Романюк Б. Використання спеціальних знань слідчим на стадії досудового слідства // Право України. – 2002. – № 3. – С. 137-143.
§ Романюк Б. Участь прокурора-криміналіста на стадії досудового слідства // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 1 (19). – С. 44-49.
§ Савонюк Р.Е. Если Вы: свидетель, потерпевший, гражданский истец, гражданский ответчик, подозреваемый, обвиняемый, подсудимый. – Симферополь, 1998.
§ Слинько С.В. Проблемы реализации конституционных норм субъектами уголовного процесса: Монография. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел; РИФ Арсис, 2002.
§ Слинько С.В., Козина А.А., Юрченко Л.В. Полномочия органа дознания: Учебное пособие. – Харьков: Арсис, 1998.
§ Слінько С.В. Проблеми правового статусу суб’єктів кримінально-процесуальній діяльності: Монографія. – Х.: Вид-во НУВС України, 2003.
§ Тертышник В.М., Слинько С.В. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Харьков: Университет внутренних дел, 1995.
§ Тесленко М. Про право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав // Право України. – 2002. – № 3. – С. 55-59.
§ Титенок А.А. Особенности процессуального положения свидетеля в уголовном процессе на современном этапе // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2000. – №2. – С. 116-126.
