Дванадцять принципів здорового харчування

Кожний принцип повинен розглядатись не ізольовано, а в контексті з іншими.

1. Здорова збалансована дієта грунтується на різноманітних продуктах переважно рослинного, а не тваринного походження.

2. Хліб, круп’яні і макаронні вироби, рис і картопля слід їсти кілька разів на день, при кожному прийомі їжі.

3. Різноманітні овочі та фрукти потрібно вживати кілька разів на день (більше ніж 500 грамів). Перевагу − продуктам місцевого виробництва

4. Молоко та молочні продукти з низьким вмістом жиру і солі (кефір, кисле молоко, сир, йогурт) необхідні в щоденному раціоні.

5. Замініть м’ясо та м’ясні продукти з високим вмістом жиру на бобові, рибу, птицю, яйця або пісні сорти м’яса. Порції м’яса, риби або птиці повинні бути невеликими.

6. Обмежте споживання «видимого» жиру в кашах і на бутербродах, вибирайте низькожирові сорти м’ясомолочних продуктів.

7. Обмежте споживання цукру: солодощів, кондитерських виробів, десерту.

8. Загальне споживання солі, з урахуванням солі, що міститься в хлібі, консервованих та інших продуктах, не повинно перевищувати однієї чайної ложки (6 грамів) на день. Рекомендується використовувати йодовану сіль.

9. Ідеальна маса тіла повинна відповідати рекомендованим межам. (Індекс маси тіла в межах 20-25. Розраховується за формулою Кетле: ІМТ = M (кг): H² (м), де М − маса, Н - зріст.) Слід підтримувати принаймні помірний рівень фізичної активності.

10. Не слід споживати більше двох порцій алкоголю на день (кожна порція містить 10 г).

11. Вибирайте різноманітні продукти (свіжі, заморожені, сушені), в першу чергу вирощені у вашій місцевості. Віддавайте перевагу приготуванню продуктів на пару або в мікрохвильовій печі, шляхом відварювання, запікання. Зменшіть додавання жирів, масел, цукру в процесі приготування їжі.

12. Дотримуйтеся виключно грудного вигодовування протягом перших шести місяців життя дитини. Грудне вигодовування може бути продовжено до двох років.

Нескладні, здавалося, б рекомендації. Проаналізуйте своє харчування.

Ø Якщо ви дотримуєтеся 11-12 пунктів, то можна назвати ваше харчування здоровим.

Ø 8-10 пунктів говорять про те, що, можливо, ви наносите шкоду своєму здоров’ю.

Ø 5-8 − великий ризик серцево-судинних захворювань і проблем, пов’язаних з травними органами.

Ø Менше 5 − вам потрібно докорінно переглянути свою систему харчування. Інакше збиток, що наноситься здоров’ю може призвести до скорочення тривалості вашого життя.

З фізіологічної точки зору більш раціональним є порівняно частий прийом їжі. Рекомендується 4-разове харчування. При цьому проміжки між прийомами їжі не перевищують 4-6 год. Дуже важливо правильно розподілити обсяги прийнятої їжі протягом доби. При цьому потрібно враховувати, що травні залози повинні мати 9-10-часовий відпочинок протягом доби. Таким періодом відпочинку, зрозуміло, має бути, нічний час. Останній прийом їжі має бути не густим і за 1-1,5 години до сну. Найкраще в цей час приймати молочнокислі продукти або фрукти

Особливого значення РХ набуває для хворої людини.

Серед безлічі різноманітних факторів, здатних вплинути на терапевтичну ефективність ліків, істотне місце займає їжа. Взаємодія ліків з різними продуктами може вплинути не тільки на розвиток фармакологічного ефекту, а й на виникнення небажаних лікарських реакцій. Раціональне поєднання ліків з харчовими продуктами може підвищити їх ефективність або ж виявитися небезпечним або марним. При цьому мається на увазі не тільки правильне призначення ліків по відношенню до прийому їжі, але і якісний склад їжі − врахування особливостей впливу тих чи інших продуктів на функціональний стан органів травлення, від яких значною мірою залежить виразність дії ліків.

Найбільш часто взаємодія ліків і їжі виникає на етапі всмоктування. Ліки починає всмоктуватися вже в ротовій порожнині, але основним місцем всмоктування є кишечник. На абсорбцію в кишечнику великий вплив надає швидкість спорожнення шлунка. Залежно від складу їжа надає різний вплив на перистальтику шлунка. Жири, особливо ті, що містять вищі жирні кислоти, зменшують виділення шлункового соку і уповільнюють перистальтику шлунка. У шлунково-кишковому тракті жирна їжа викликає перерозподіл ліпофільних і гідрофільних лікарських препаратів між просвітом кишечника і хімусом, що змінює швидкість і ступінь їх абсорбції. Під впливом їжі, яка багата на жири, значно знижується ефективність антигельмінтних препаратів, нітрофуранів, фенілсаліцилату, сульфаніламідів, диданозину, індинавіру, зидовудину. У той же час збагачену жирами їжу слід рекомендувати в тих випадках, коли потрібно підвищити всмоктування жиророзчинних ліків - антикоагулянтів, вітамінів А, Д, Е, метронідазолу, транквілізаторів - бензодіазепінів, гризеофульвіну, ітраконазолу. Вуглеводи також сповільнюють спорожнення шлунка, внаслідок чого може порушуватися всмоктування сульфаніламідів, цефалоспоринів і макролідів.

Кількісний і якісний склад їжі (особливо білків) може змінювати біотрансформацію лікарських препаратів в організмі. Рясна м’ясна чи рослинна їжа змінює рН сечі, при цьому змінюється виведення з організму слабокислотних або основних препаратів. Велика кількість білка в травному тракті перешкоджає досягненню відповідного терапевтичного рівня ліків, наприклад, у випадку прийому сульфаніламідів, серцевих глікозидів або антикоагулянтів у зв’язку з їх хімічною спорідненістю до білка.

Лужна їжа (молоко, овочі, фрукти, ягоди) підсилює виведення кислих лікарських речовин (похідних саліцилової кислоти, барбітуратів) і підсилює ефект основних (лужних) речовин.

Кислі фруктові та овочеві соки можуть нейтралізувати фармакологічний ефект деяких антибіотиків (еритроміцину, ампіциліну, циклосерина), посилити фармакологічний ефект саліцилатів, барбітуратів, нітрофуранів, сповільнити всмоктування ібупрофену, фуросеміду.

Деякі ліки всмоктуються шляхом активного транспорту за допомогою транспортних систем клітинних мембран. Так всмоктуються препарати, що містять леводопу (НАКом, мадопар, синемет), допегит, препарати наперстянки, рибофлавін, аскорбінова кислота, препарати заліза. Якщо їжа містить компоненти, які також всмоктуються шляхом активного транспорту (м’ясний, рослинний і молочний білок), то виникає конкуренція між елементами їжі і ліками за один транспортний механізм. Отже, ліки, що всмоктуються шляхом активного транспорту, слід приймати натщесерце або в години, не пов’язані з прийомом їжі.

При прийомі лікарських препаратів, що повільно всмоктуються (дигоксин), не слід вживати в їжу сливове повидло, теплі борошняні та десертні страви, а також проносні засоби, які прискорюють перистальтику ШКТ. Рибна дієта подовжує час кровотечі у хворих, які приймають ацетилсаліцилову кислоту.

Класичним прикладом нераціонального лікарсько-харчової взаємодії є взаємодія антибіотиків групи тетрацикліну з молочними продуктами. Під впливом шлункового соку казеїноген, що міститься в молоці, перетворюється на казеїнат кальцію, випадає пластівцями і утворює з тетрациклінами комплекс, якій не всмоктується. В результаті молоко та молочні продукти на 20-80 % знижують всмоктування тетрациклінових антибіотиків.

Також встановлено, що молоком неможна запивати пеніциліни, цeфaлoспopіни, фторхінолони, інгібітори вірусних протеїназ (нельфінавір), препарати кальцію, так як при цьому знижується швидкість і повнота їх всмоктування.

Молоко посилює всмоктування вітаміну D, надлишок якого небезпечний, в першу чергу, для ЦНС. Прийом кофеїну і одночасне вживання в їжу молока призводить до зв’язування білком молока приблизно 30 % препарату, причому, звільнення його з комплексу, який утворився, відбувається дуже повільно.

Відомі потенційно летальні комбінації поширених препаратів і продуктів харчування, наприклад, варфарин і журавлинний сік (в літературі наведені принаймні два випадки смерті від одночасного вживання журавлинного соку і ліків), статини і грейпфрутовий сік, ліки для лікування СНІДу і звіробій. Однак насправді про багатьох інших реакціях відомо дуже мало. Звичайно, не всі поєднання небезпечні, і іноді пацієнтам, які добре реагують на лікування, краще дотримуватися дієти, до якої вони звикли.

Існує як мінімум 200 лікарських препаратів, на ефективність або токсичність яких впливає їжа, йдеться в рекомендаційної записці, складеній радниками Агентства харчових стандартів та Управління з контролю за ліками і продуктами здоров’я. Цей документ був складений за підсумками зустрічі експертів обох органів, присвяченій токсичності їжі та безпеки лікарських засобів.

Призначаючи лікарську терапію, лікар повинен обов’язково обумовлювати режим харчування хворого з метою зниження ризику таких взаємодій.

При лікуванні багатьох захворювань медикаменти не дають належного ефекту, якщо вони не поєднуються з відповідним лікувальним харчуванням. Лікувальним або дієтичним є харчування, що повною мірою відповідає потребам хворого організму в харчових речовинах та способах кулінарної обробки продуктів. Принцип призначення лікувального харчування полягає в підборі продуктів і приготуванні їжі, яка буде щадити функції хворого органу або системи органів в цілому.

Вплив лікувального харчування на організм:

1. Підвищує ефективність інших методів лікування і попереджає розвиток додаткових порушень в організмі.

2. Змінює чимало фізіологічних процесів в організмі, включаючи інтенсивність обміну речовин, гормональний фон, реактивність організму.

3. Підсилює ефект деяких лікарських препаратів.

4. Лікувальне харчування в одних випадках може бути основним і єдиним лікувальним фактором, в інших – загальним фоном, який підсилює дію інших факторів, що сприяють медикаментозному лікуванню.

5. Сприяє одужанню, якщо воно застосовується у поєднанні з іншими лікувальними факторами: зміною способу життя, фізичної активацією, застосуванням мінеральних вод та ін.

Правильно організоване харчування хворого не лише задовольняє потреби організму, але й активно впливає на перебіг захворювання. З огляду на це розроблено систему лікувального харчування, принципи якої широко застосовують у лікувальній практиці. Велике значення має кількість вживаної їжі, а також її температура. Остання не повинна перевищувати 60°С і бути нижчою ніж 15°С за винятком спеціальних холодних страв, наприклад холодне молоко або сметана при шлункових кровотечах. Частота прийому їжі не менше ніж 4 рази, а при деяких захворюваннях, зокрема − при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки, до 5-6 разів на день.

Лікувальне харчування побудоване на трьох основних принципах:

Ø щадний,

Ø коригуючий,

Ø заміщуючий.

Щадний режим передбачає оберігання хворого органа чи системи від механічних, хімічних та термічних чинників. Хімічно щадну дієту призначають головним чином хворим із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, якщо треба зменшити секреторну і моторну функції шлунка. При цьому з харчування виключають речовини, які посилюють секрецію (алкоголь, какао, кава, бульйон, смажене та копчене м’ясо, прянощі, екстрактивні речовини та ін.), і призначають страви, які викликають слабку секрецію (масло, сметана, молочні супи, овочеве пюре та ін.).

Оберігання травного каналу від механічних чинників досягають шляхом відповідної кулінарної обробки продуктів. Страви подають у подрібненому вигляді (рублені, січені, протерті, перемелені тощо).

Термічне щадіння досягається певною температурою страв, гарячих − 57-60°С, а холодних − не нижче ніж 15 °С.

Коригуючий принцип базується на зменшенні або збільшенні в харчовому раціоні того чи іншого продукту зменшення (вуглеводыв − при цукровому діабеті). Навпаки, збільшення вуглеводів необхідне при захворюваннях серцево-судинної системи і печінки. Обмеження білків показане при розладах серцевої діяльності, посиленій шлунковій секреції та інших захворюваннях. Однак при цьому вміст білків у їжі не повинен бути меншим, ніж 1 г/кг маси тіла, в іншому випадку можуть розвинутися явища білкового голодування. При захворюваннях, які супроводжуються втратою організмом білків (гострі інфекції, деякі захворювання нирок), кількість білків у раціоні збільшують. При захворюваннях печінки і підшлункової залози, ожирінні обмежують вживання жирів. При деяких захворюваннях виникає необхідність частково або повністю поголодувати протягом 1-2 днів. Це так звані розвантажувальні дні. В цей період хворий завсім голодує або вживає тільки фрукти, молоко, сир тощо. Таке харчове розвантаження дає позитивний ефект при порушеннях серцевої діяльності, ожирінні, подагрі та інших захворюваннях. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця та нирок, які супроводжуються набряками. Обмеження рідини необхідне при набряках, гіпертонічній хворобі тощо. Навпаки, велика кількість рідини необхідна при отруєннях, зневодненні організму тощо. Обов'язковою вимогою правильно організованого харчування є вітамінізація їжі.

Заміщуючий принцип полягає в тому, що у харчовий раціон вводять речовини, в яких організм відчуває нестачу, наприклад, при авітамінозах, білковому голодуванні тощо.