2015-04-20
421
3.1. Етапи психологічного консультування
Будь-який процес можливо представити у вигляді послідовно змінюючих один одного етапів. Процес психологічного консультування не є виключенням. У кожного з дослідників в даній області своє бачення даного питання. Проте в більшості моментів їх думки співпадають, створюючи впорядковану картину.
Так, наприклад, Алешина Ю.Е.13 виділяє чотири етапи консультування:
3) знайомство з клієнтом;
4) розпитування клієнта, формулювання і перевірка консультативних гіпотез;
3) коректувальна дія;
4) завершення бесіди.
В.Ю. Меновщнков14 співвідносить етапи консультування із стадіями основного методу психологічного консультування — інтерв'ю (від англійського i nterview— бесіда, зустріч). Даний термін багатозначний. Значення, в якому він застосовується в психологічній практиці, — спосіб отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опиту.
Стадії інтерв'ю:
6) встановлення контакт;
7) збір інформації («У чому проблема?);
8) усвідомлення бажаного результату («Чого саме ви хочете?»);
9) вироблення альтернативних рішень («Що ще можна зробити з даного приводу?»);
10)узагальнення результатів.
Р. Мей15 не дає чіткого ділення процесу консультування на етапи. У його роботі «Мистецтво психологічного консультування» воно дане достатньо умовно і осмислюється як «кроки»:
4. «Читання характеру» — встановлення контакту, досягнення раппорта.
5. «Головна частина зустрічі — сповідь, стадія, на якій клієнт має можливість выговориться»16.
6. «Трансформація» (зцілення) — «завершення і мета всього процесу».
У Немова Р.С.17 консультативний, процес має п'ять етапів:
5. Підготовчий етап — 20—30 хвилин. На цьому етапі консультант вивчає документацію клієнта, підбір літератури з проблеми, виробляє план проведення консультації.
13 Алешина Ю.Е. Індивідуальне і сімейне психологічне консультування. —М., 2000.
14 Меновщиков В.Ю. Введення в психологічне консультування. — М., 2000.
15 Мей Р. Іськусство психологічного консультування. — М:, 2001.
16 Там же. С. 79.
17 Неновий Р.С Основи психологічного консультування. — М., 1999
6. Настроювальний етап - 5-7 хвилин. Зустріч клієнта, встановлення контакту.
7. Діагностичний етап — 60 хвилин (іноді 4-6-8 годин). Проводиться діагностика особи клієнта, наявність у нього ресурсів для вирішення проблеми, а також бракуючі ресурси. Даний етап включає також сповідь клієнта.
8. Рекомендаційний етап. На ньому відбувається, на основі одержаної інформації, виробітку алгоритму дозволу проблеми. Пошук алгоритму здійснюється психологом-консультантом спільно з клієнтом і займає за тривалістю 40—60 хвилин.
5. Контрольний етап — 20—30 хвилин. Психолог-консультант і клієнт домовляються про способи контролю за реалізацією знайденого алгоритму. У разі потреби може бути призначена додаткова зустріч.
Таким чином, загальний часовий відрізок зустрічі займе від двох-трьох до десяти—двенадцати годинника»
Пилип Бурнард18 пропонує наступну структуру.
6. Початок роботи. Зустріч консультанта з клієнтом. Знайомство. Також на цьому етапі вони повинні обговорити такі питання як: частота зустрічей; час, в який проходитимуть зустрічі; час завершення відносин; питання конфіденційності.
7. Ввідна бесіда. Надання фахівцем психологічної підтримки клієнту, зняття психологічних бар'єрів, отримання особистих відомостей про клієнта
8. Визначення наявних проблем. Докладніше отримання інформації про суть проблеми клієнта, фокусування уваги на реальних проблемах.
9. Ухвалення емоцій. Коли клієнт в процесі консультування починає усвідомлювати свої реальні проблеми, він, як правило, виявляється у владі сильних емоційних
переживань. Зокрема, численні міжкультуральні експерименти довели існування семи універсальних емоційних проявів на обличчі: гнів, огида,
страх, радість, смуток, здивування, презирство. До основних видів негативних емоцій, які звичайно пригнічуються або ховаються, можна віднести: гнів, страх, печаль, збентеження, агресію. Завдання консультанта на даному етапі — дати клієнту можливість відреагувати дані емоції. Це відбудеться, якщо консультант продемонструє клієнту безоценочное прийняття його переживань. Подібні переживання, звільняючи пригнічувані емоції, є важливим
психотерапевтичним чинником. Щоб убити дракона —надо подивитися йому в очі.
10. Визначення можливих рішень. Консультант надає допомогу клієнту у визначенні стратегії рішення проблеми. Більшість дослідників у області консультування відводять активну роль на даному етапі клієнту, припускаючи, що саме він повинен займатися знаходженням можливих рішень своєї проблеми. Безумовно, що перш ніж буде вироблений алгоритм необхідно ініціювати клієнта на пошук найбільшого числа можливих рішень ситуацій.
8. Узгодження плану дій. На даному етапі відбувається кристалізація плану досягнення мети; Корисним буде прийом запису одержаного плану в двох екземплярах, один з яких залишається у консультанта, інший передається клієнту. Головне, щоб план був реально здійсненним і вписувався в соціальний контекст життя клієнта.
9. Реалізація плану. Даний етап процесу консультування виконується клієнтом самостійно. В окремих випадках, якщо того вимагає специфіка особи клієнта, з ним може бути досягнута домовленість про додаткову зустріч з метою надання клієнтом звіту про отримані результати.
Як видно з вищенаведених алгоритмів консультативного процесу, його основні етапи в деяких моментах ідентичні, а в деяких — упораються з окремими психологічними процедурами.
В результаті аналізу приведених вище алгоритмів автор даного навчального посібника пропонує свою інтеграційну модель консультативного процесу.
18 Бурнард Ф. Тренінг навиків консультування. — СПб., 2001.
