double arrow

Варіант 4

3

1. Провідміняйте числівники 141-й, 567, 1/2 /одна друга/.

2. Розкрийте дужки, замініть цифри словами, іменники поставте в потрібній формі:

1) Одержано ящик з /70, саджанець/;

2) Дипломи видали /70, випускник/;

3) Почекаємо до /13, число/,

4) Прибула машина з /7, мотор/;

5) На урочистих зборах директор вручив похвальні грамоти /12, учень/;

6) Ліс рубають вже на /17, ділянка/;

7) /40, гривня/ тут не обійтися, треба /90/.

3. Запишіть цифри словами:

1) Від 21 464 відняти 128;

2) Скласти 879 341 з 28 764 314;

3) Сума чисел дорівнює 608;

4) Визначити добуток від множення 341 на 30;

5) Скільки разів 8 міститься в 56?

6) Скільки разів 39 міститься в 663?

4. Від поданих сполучень утворіть складні прикметники:

2 доби, 3 години, 5 кілограмів, 2 літри, 11 метрів, 34 хвилини, 48 днів.


Тести
з лексикології та морфології

Тема: Лексикологія

1. Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, називається:

а) семасіологією; в) фразеологією;

б) лексикографією; г) лексикологією.

2. До корінної української лексики не належать:

а) спільнослов’янські слова;

б) іншомовні слова;

в) слова індоєвропейського походження.

3. Перифраза (перифраз) – це:

а) описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну рису;

б) описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через ознаки іншого предмета;

в) заміна часткового поняття цілим.

4. Слова, дібрані й використовувані певною соціальною групою для мовної відокремленості від інших носіїв мови, – це:

а) жаргонізми; б) арготизми; в) професіоналізми.

5. Слова, які вийшли з активного вжитку тому, що зникли позначувані ними речі, явища, називаються:

а) архаїзмами; б) історизмами; в) неологізмами.

6. Лексема – це:

а) окреме слово з усією сукупністю властивих йому форм словозміни й значень у різних контекстах;

б) будь-яке слово;

в) сукупність значень слова у різних контекстах.

7. До ознак старослов’янізмів не належать:

а) буквосполучення -ра-, -ла-, -ре-; в) буквосполучення -жд-;

б) початкові є, ю; г) приставні приголосні.

8 Поморфемні переклади слів – це:

а) варваризми; б) кальки; в) тюркізми; г) архаїзми.

9. Троп, що виникає на основі аналогії за суміжністю понять, тобто за безпосередньою близькістю, називається:

а) метафорою; б) оксимороном; в) метонімією; г) епітетом.

10. Омоніми – це слова:

а) однакові за звуковим складом, але різні за значенням;

б) близькі або тотожні за значенням;

в) близькі за звучанням, але різні за значенням.

11. Слова, що пишуться однаково, але відрізняються значенням, а у вимові – наголосом, називаються:

а) омографи; б) омофони; в) омоформи.

12. Наукові поняття позначаються словами, які називаються:

а) термінами; б) паронімами; в) неологізмами.

13. Тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих чи інших ознак, – це:

а) синекдоха; б) метонімія; в) метафора.

14. Троп, у якому назва цілого замінюється назвою його частини, – це:

а) архаїзм; б) синекдоха; в) метонімія.

15. Слова, що збігаються у звучанні лише у певних граматичних формах, – це:

а) омофони; б) омографи;

в) синтаксичні омоніми; г) омоформи.

16. Пароніми – це:

а) слова, що мають тотожне або майже тотожне значення;

б) слова, що за повної або часткової семантичної відмінності є дуже по­дібними за формою, внаслідок чого можуть неправильно тлумачитися;

в) неповні омоніми.

17. Якої групи паронімів не існує?

а) синонімічних; в) семантично близьких;

б) антонімічних; г) семантично однакових.

18. Синоніми, які розрізняються відтінками у значенні, називаються:

а) стилістичними; в) семантичними;

б) контекстуальними; г) семантико-стилістичними.

19. Перифрази є різновидом:

а) стилістичних синонімів; в) семантичних синонімів;

б) абсолютних синонімів; г) контекстуальних синонімів.

20. Слова з протилежним лексичним значенням називаються:

а) однозначними; в) антонімами;

б) багатозначними; г) омонімами.

21. Слова з особливо виразними ознаками іншомовності – це:

а) архаїзми; б) неологізми; в) варваризми; г) історизми.

22. У лексичному складі мови виділяються такі застарілі слова:

а) професіоналізми і арготизми; в) неологізми і жаргонізми.

б) історизми і архаїзми;

23. Неологізми – це:

а) слова і мовленнєві звороти, що надають стилям нейтральності, офіційності;

б) емоційно забарвлені слова;

в) слова, що позначають нові поняття і предмети.

24. Найбільший за своїм складом шар слів сучасної української мови становить:

а) розмовно-побутова лексика; г) стилістично нейтральна лексика;

б) офіційно-ділова лексика; ґ) термінологічна лексика.

в) виробничо-професійна лексика;

25. Основним критерієм розмежування полісемії та омонімії є:

а) добір синонімів та антонімів;

б) зміст слів, наявність чи відсутність внутрішнього семантичного зв’язку між співзвучними словами;

в) добір споріднених і вивідних слів.

26. Синонімом до слова „азбука” є:

а) книга; б) абетка; в) читанка.

27. Антонімом до слова „світлий” є:

а) прозорий; б) хмарний; в) темний.

28. „Старий” – „похилого віку” є:

а) евфемізм; б) синонім; в) перифраза.

29. У стійких словосполученнях реалізується:

а) пряме номінативне значення;

б) фразеологічно зумовлене значення;

в) синтаксично зумовлене значення.

30. Слова „жúла” – „жилá” є:

а) омоформами; б) омофонами; в) омографами.

31. Виберіть з поданих пар омофони:

а) діти (іменник) – діти (дієслово);
весь (означальний займенник) – весь (заст. „село”);

б) гóри – горú; рáдій – радίй;

в) греби – гриби; Роман – роман.

32. Вкажіть рядок, у якому слова не входять в антонімічні зв’язки:

а) темний, злий, північ, низько; в) бандура, стіл, піч, трактор.

б) радість, ясно, сонячно, добре;

33. Усі пари є паронімами лише в рядку:

а) говорити – белькотіти; прогрес – регрес; день – ніч;

б) ніготь – кіготь; орден – ордер; компанія – кампанія;

в) еміграція – імміграція; ефектний – ефективний; замóк – зáмок.

34. Виберіть з поданих пар пароніми зі звуковою відмінністю всередині слова:

а) варта – вахта; промінь – пломінь;

б) гамувати – тамувати; линути – ринути;

в) адресат – адресант; гриб – грип.

35. Стрижневим словом синонімічного ряду є:

а) довготелесий; б) високий; в) чугуївська верства.

36. Слова „дибає”, „суне”, „плентається”, „плететься” належать до:

а) стилістичних синонімів;

б) семантичних синонімів;

в) семантико-стилістичних синонімів.

37. Вислів „мовчанням мені кричи” є:

а) тавтологією; б) оксимороном; в) перифразою; г) евфемізмом.

38. У якому рядку всі слова у словосполученнях вжито у переносному значенні:

а) дихання моря, розбити вазу, міцні обійми;

б) тягнеться час, тверда рука, легкий вітер;

в) соковита трава, вершина слави, міський парк;

г) нова історія, рукав річки, старовинне срібло.

39. Виділене слово вжито у прямому значенні у рядку:

а) З туману ллється в ліс людська течія;

б) Внеси у своє життя нову течію;

в) У мові існує багато стильових течій;

г) Течія несла човен тихо за собою.

40. Усі слова є емоційно забарвленими у рядку:

а) ненька, тюркізм, дитина, сонячний;

б) любий, гіпотеза, осяйний, злодій;

в) перемога, дорогий, ніженьки, ложка;

г) ручка, голосочок, спатки, гульвіса.

41. Установіть відповідність між українським словом та його іншомовним синонімом:

Терпимість а) ментальність; в) адекватність;

б) толерантність; г) респектабельність.

42. Історизмами є усі слова у рядку:

а) народник, перст, осавула; в) більшовик, свитка, чумак.

б) гайдук, дзиґарі, волость;

43. У яких рядках синоніми належать до лексичних абсолютних:

а) патрон, опікун, заступник, меценат;

б) домівка, дворище, оселя, левада;

в) гуртом, шарварком, спільно, вкупі;

г) гроно, кетяг, китиця, кім’ях.

44. Визначте рядок, у якому всі підкреслені слова вжито у переносному значенні метафоричного характеру:

а) черевата піч, черпати із словників, шанувати копійку, капелюшок посміхнувся;

б) цурпалок хвоста, черства душа, прихилитися до сусідів, рецепт успіху;

в) райдужний погляд, командир рою новобранців, Одеса сміється, сірі будні;

г) спродати за мідь, ранити душу, рівчаки на лобі, село спить.

Тема: Фразеологія

1. Знайдіть фразеологізм, який походить з крилатих висловів українських письменників. Кому він належить?

А) не ликом шитий; В) глек розбити;

Б) облизня спіймати; Г) Караюсь, мучуся, але не каюсь.

2. Знайдіть фразеологізм професійного походження:

а) канути в Лету; в) чесне діло роби сміло;

б) без сьомої клепки у голові; г) І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

3. Знайдіть крилатий вислів біблійного походження:

а) сховати кінці у воду; в) Ноїв ковчег;

б) перехопило дух; г) ахіллесова п’ята.

4. Знайдіть крилатий вислів, що походить з античної міфології:

а) стати притчею во язицех; в) танталові муки;

б) берегти, як зіницю ока; г) зрушити з мертвої точки

5. Знайдіть крилатий вислів літературного походження. Кому він належить?

А) ставити знак рівності; В) впіймати на гарячому;

Б) Бути чи не бути? Г) ні пуху ні пера.

6. Знайдіть крилатий вислів літературного походження. Кому він належить?

А) вогонь в одежі слова; В) добрий початок – половина справи;

Б) проти віку нема ліку; Г) міряти воду решетом.

7. Умивати руки – це:

а) любити чистоту; в) зазнати невдачі.

б) знімати з себе відповідальність;

8. Триматись одного броду – це:

а) бути однодумцями; в) зберігати вірність одній справі.

б) йти знайомим шляхом;

9. Не чути землі під собою – це:

а) не знати, не розуміти анітрохи; в) дуже швидко бігти.

б) дуже рано, удосвіта;

10. Осідлати Пегаса – це:

а) бути дуже спритним; в) знайти суть справи.

б) здобути визнання, славу на поетичній ниві;

11. Розбити глека – це:

а) з кимось посваритись; в) позбутися вад.

б) розпочати справу;

12. Придавити комарика – це:

а) бути слабким; в) заснути.

б) видавати себе за іншого;

13. Бути на сьомому небі – це:

а) померти; в) радіти від захоплення.

б) пройти серйозне випробування;

14. Хід конем – це:

а) піти на поступки;

б) рішучий засіб, який використовують у крайньому випадку;

в) залишити свою справу.

15. Рвонути кігті – це:

а) тікати; в) катувати когось.

б) пасивно підкоритись обставинам;

16. Кров з молоком – це:

а) маленький; в) здоровий, рум’яний.

б) надмірно вихвалятись;

17. Народитися в сорочці – це:

а) бути ледарем; в) базікати без толку.

б) везучий, щасливий;

18. Почивати на лаврах – це:

а) заспокоїтися на досягнутому;

б) знайти собі м’яке місце;

в) відвідати місцевість з гарною природою.

19. Робити з мухи слона – це:

а) виявити турботу; в) перебільшувати.

б) фізично знищити когось;

20. Купити кота в мішку – це:

а) нічого не робити;

б) піддаватись на обман;

в) придбати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якості.

21. Сушити голову – це:

а) напружено думати; в) діяти не за власним бажанням.

б) бути гарним;

22. Дати кучми – це:

а) швидко тікати; в) завзято попрацювати.

б) покарати;

23. На руку ковінька – це:

а) вигідно; в) зайва річ.

б) нести щось важке;

24. Взяти бика за роги – це:

а) пограбувати когось; в) діяти рішуче.

б) побитись з кимось;

25. Тримати раду – це:

а) радитись з кимось; в) говорити з кимось.

б) давати пораду;

26. Десята вода на киселі – це:

а) неякісний продукт; в) щось непотрібне.

б) далекий родич;

27. Крига скресла – це:

а) вже пізно; в) початок весни.

б) настало щось довгоочікуване;

28. Сім п’ятниць на тиждень – це:

а) швидка людина;

б) непостійна людина, яка часто змінює своє рішення;

в) багато справ.

29. Очей у Сірка позичати – це:

а) втрачати совість; в) бути вдячним.

б) обманювати;

30. Зуби з’їсти – це:

а) рішуче діяти; в) мати великий життєвий досвід.

б) нічого не робити;

31. Каїнова печать – це:

а) тавро зради, злочину; б) переживання; в) перстень.

32. Установіть відповідність між словами, поєднанням яких утворюються фразеологізми:

а) синій 1) меч
б) дамоклів 2) ковчег
в) Ноїв 3) вік
г) мафусаїлів 4) птах

а) крокодилячі 1) діти
б) авгієві 2) муки
в) Адамові 3) сльози
г) танталові 4) стайні

а) гордіїв 1) шлях
б) ювеналів 2) вузол
в) тернистий 3) вік
г) бальзаківський 4) бич

а) сізіфова 1) вежа
б) мертва 2) ніч
в) варфоломіївська 3) праця
г) вавилонська 4) буква

а) ахіллесова 1) клятва
б) езопівська 2) п’ята
в) Піррова 3) мова
г) Ганнібалова 4) перемога

33. Позначте фразеологізм – синонім до слова „вихваляти”:

а) передати куті меду; в) правити тризну;
б) кадити фіміам; г) бути притчею во язицех.

34. Позначте фразеологізм – синонім до слова „високий”:

а) китайська стіна; в) колос на глиняних ногах;
б) пирятинська верства; г) висока матерія.

35. Позначте фразеологізм – антонім до слова „добросовісно”:

а) працювати до десятого поту; в) черепашачою ходою;
б) через пень колоду валити; г) здирати шкуру.

36. Доберіть до фразеологізмів синонімічні заміни:

а) шитий білими нитками 1) погано
б) зробити на галь-паль 2) чітко
в) ханьки м’яти 3) погано виконаний
г) чорним по білому 4) не зробити нічого

37. Установіть відповідність між російськими і українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. Из огня да в полымя. 1. Пізнати ворону по пір’ю.

Б. Невзирая на лица. 2. З дощу та під ринву.

В. Принимать участие. 3. Незважаючи на осіб.

Г. Видно птицу по полёту. 4. Видно пана по халявах.

5. Видно сокола по льоту, а сову –
з погляду

6. Брати участь.

7. Орлиний клекіт здалека чути.

38. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. Бить баклуши. 1. Намолоти сім мішків гречаної вовни.

Б. Сбить с толку. 2. Ханьки м’яти.

В. Наговорить с три короба. 3. Баглаї гнути.

Г. Лясы точить. 4. Теревені правити.

5. Наговорити на вербі груші, а на
осиці – кислиці.

6. Збити з пантелику.

7. Давати горобцям дулі.

39. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. На вкус и цвет товарища нет. 1. Бісики пускать.

Б. С красоты росы не пить. 2. На безриб’ї і рак – риба.

В. Глазки строить. 3. Хоч сякий-такий Павло –

Г. Лыком шит, но всё же муж. краще, ніж би не було.

4. Із краси не пить роси.

5. На колір і смак товариш не всяк.

6. Стригти очима.

7. Стріляти очима.

40. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Пифагоровы штаны на все стороны равны.

Б. Кому пироги и пышки, кому синяки и шишки.

В. Тонкий намёк на толстые обстоятельства.

Г. Держать в ежовых рукавицах.

1. Наздогад буряків (щоб дали капусти).

2. Намолоти сім мішків гречаної вовни.

3. Кому пироги й млинці, кому ґулі та синці.

4. Тримати в лабетах.

5. Піфагорові штани – рівні, як не поверни.

6. Тримати у шорах.

7. Сон рябої кобили.

41. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Гора родила мышь. 1. У голові замакітрилось.

Б. Голова кружится. 2. Велика хмара, та малий дощ.

В. Шубы не сошьёшь. 3. Грім рака вбив.

Г. Остаться при пиковом интересе. 4. Кожуха не пошиєш.

5. Піймати на гарячому.

6. Облизня спіймати.

7. Шумить у вухах.

42. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Бросаться в глаза. 1. Собаці п’ята нога.

Б. А воз и ныне там. 2. Давати спокій.

В. Отставной козы барабанщик. 3. А хура й досі там.

Г. Оставлять в покое. 4. Впадати в очі.

5. Давати дорогу.

6. Останній з могікан.

7. П’яте колесо до воза.

43. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. А Васька слушает да ест.

Б. Лыка не вяжет.

В. Ставить в счёт.

Г. Без труда не вытащишь и рыбки из пруда.

1. П’яний як чіп.

2. Язиком не поверне.

3. А кіт ковбаску уминає, неначе й не до нього річ.

4. Ставити на карб.

5. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.

6. Печені голуби не летять до губи.

7. А Мурчик їсть собі та їсть.

44. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Идёт как корове седло. 1. Перебиватися з хліба на воду.

Б. Играть в бирюльки. 2. Поставити питання руба.

В. С хлеба на квас перебиваться. 3. Перебиватися з дранки на

Г. Поставить вопрос ребром. перепиранку.

4. Пристало як корові сідло.

5. Личить як свині наритники.

6. Бавитися дурницями.

7. Гратися в кота-мишки.

45. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Уплетает за обе щёки. 1. Завертай голоблі.

Б. Палец о палец не ударит. 2. Зняти бучу.

В. От ворот поворот. 3. Аж за вухами лящить.

Г. Поднимать крик. 4. Здіймати веремію.

5. Ні за холодну воду не береться.

6. Ханьки м’яти.

7. Баляси точити.

46. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Сбивать с пути истинного. 1. Ламаного гроша не вартий.

Б. Грош цена. 2. Шеляга не варт.

В. Ни к селу ни к городу. 3. Ні в тин ні в ворота.

Г. Пушкой не прошибёшь. 4. Заводити на манівці.

5. Ні те ні се.

6. Хоч кіл на голові теши.

7. Заганяти у глухий кут.

47. Поєднайте російські та українські фразеологізми у паралелі (українських відповідників може бути кілька).

А. Ворона в павлиньих перьях. 1. Дурна (капустяна) голова.

Б. Еловая голова. 2. Дати хльору.

В. Дать берёзовой каши. 3. Убравсь в жупан і дума, що пан.

Г. Без году неделя. 4. Голова клоччям набита.

5. Дати на горіхи.

6. Без року тиждень.

7. Без тижня день.

48. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. Проще пареной репы. 1. Не велике цабе.

Б. Догадался, как проигрался. 2. Не велика цяця.

В. Не велика птица. 3. Дешевше від дірки з бублика.

Г. Очертя голову. 4. Простіше простого.

5. На відчай душі.

6. Догадався цуцик, як хвіст відпав.

7. На останню пряде.

49. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. После дождичка в четверг. 1. По Савці свитка.

Б. По Ивашке рубашка. 2. Плести павутину.

В. Плестись в хвосте. 3. Пасти задніх.

Г. Расставлять сети. 4. На Миколи, та й ніколи.

5. Тоді буде, як рак свисне.

6. Плести тенета.

7. Як на долоні волосся поросте.

50. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. Пир горой. 1. Летіти шкереберть.

Б. Лететь сломя голову. 2. Летіти стрімголов.

В. Лететь вверх тормашками. 3. Бенкет на всю губу.

Г. Молоть чепуху. 4. Розводити Химині кури.

5. Плести банелюки.

6. Сон рябої кобили.

7. Теревені правити.

51. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологіз­мами (українських відповідників може бути кілька).

А. Хвост морковкой. 1. Хоч дурний, так хитрий.

Б. Губа не дура. 2. Зав’яз пазурець – і пташці кінець.

В. Хлопать глазами. 3. Хвіст бубликом.

Г. Коготок увяз – всей птичке пропасть. 4. Губа не з лопуцька.

5. Лупати очима.

6. Ґав ловити.

7. Блимати очима.

Тема: Предмет морфології.
Морфологічна будова слова. Словотвір

1. Морфологія – це розділ мовознавчої науки, який вивчає:

а) звуковий склад мови;

б) будову слів і зміни їх форми;

в) словниковий склад мови.

2. Морфема – це:

а) найменша матеріальна частина слова, наділена певним значенням;

б) найменша, неподільна звукова одиниця людської мови;

в) частина мови.

3. Морф (морфа) слова – це:

а) те ж саме що й морфема;

б) це частина певного слова, що зазнала фонетичної зміни (модифікації), зумовленої звуковим складом слова чи формальною будовою його;

в) конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної словоформи слова.

4. Афіксами є такі морфеми:

а) префікс, корінь, суфікс;

б) префікс, основа, суфікс, флексія;

в) префікс, суфікс, флексія.

5. Незв'язаний (вільний) корінь у слові – це такий:

а) попереду якого у слові немає префікса;

б) при якому у слові немає суфіксів;

в) той, що має здатність до вільного вияву свого морфемного статусу як у непохідному, так і в похідному слові.

6. У словах кататися, вмиватися, сміятися, замислюватися частина слів ‑ся є:

а) суфіксом; б) флексією; в) постфіксом.

7. У словах творознавець, мовознавець, літературознавець, мистецтво­знавець частина знавець є:

а) суфіксоїдом; б) основою слова; в) коренем слова.

8. Афіксоїди – це є:

а) те ж саме, що й афікси;

б) початкові або кінцеві елементи складних слів;

в) основи складних слів.

9. У яких із наведених нижче варіантів корінь слова є незв'язаним (вільним)?

а) візник, саджати, написав;

б) лісництво, людський, обняти;

в) перевзутися, взяла, пташиний.

10. У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах суфікси є словотворчими?

а) садівник, стрункіший, стінний;

б) садівник, стінний, струнко;

в) садовий, солодший, стінний.

11. У яких із наведених нижче варіантів в усіх словах основа слова є непохідною?

а) відгук, пісня, клич;

б) кликати, жовтий, дуб;

в) дубовий, зелений, читати.

12. До афіксальних способів словотвору належать:

а) префіксальний, суфіксальний, основоскладання;

б) префіксально-суфіксальний, основоскладання, абревіація;

в) префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний.

13. У яких із наведених нижче варіантів усі слова утворені способом осново­складання?

а) кіловат-година, агітпункт, вищезазначений;

б) землетрус, стоп-кран, півострів;

в) ООН, пів-Америки, полумисок.

14. У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах-іменниках суфікси є продуктивними?

а) молодиця, зрілість, ювіляр, китаєць;

б) криниця, чесність, пастух, вірменин;

в) знавець, дикун, пасічник, піаніст.

15. У яких із наведених нижче варіантів у всіх словах суфікси є синонімічними?

а) кореневище, левище, вогнище, ручище;

б) бадилина, морквина, соняшничина, травина;

в) болгарин, Миколин, Світланин, грузин.

Тема: Словотвір. Частини мови
(іменник, прикметник, числівник)

1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до жіночого роду:

а) вуаль, Чилі, акварель, Міссісіпі;

б) зала, синиця, воєвода, комісія;

в) загс, ГЕС, жовч, пастораль;

г) бязь, ООН, Токіо, юнь;

ґ) сутінь, путь, кенгуру, галузь.

2. Позначте речення з граматичною помилкою:

а) Інформацію про надходження нових товарів можна отримати у продавця-консультанта.

б) Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.

в) Пропозиції покупців буде обов'язково передано виробникам.

г) У неділю магазин працює з десятої години.

ґ) На нашому масиві відкрито новий супермаркет.

3. Позначте речення з граматичною помилкою:

а) Дозвольте оголосити порядок денний.

б) Пропозицію прошу внести до протоколу.

в) Хочу подякувати учасників круглого столу.

г) Нараду було проведено відповідно до визначеного регламенту.

ґ) Ми зацікавилися вашою пропозицією і хочемо отримати деталь­нішу інформацію.

4. Позначте рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса ов(ий):

а) метр, травень, дощ, нуль;

б) пурпур, емаль, груша, край;

в) парча, кварц, гроза, шовк;

г) ліс, кільця, кришталь, глянець;

ґ) калина, казка, поле, хвиля.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники мають форми однини і множини:

а) дзеркало, колосся, дерево, космос;

б) круча, мати, острів, програма;

в) слово, річка, листя, селище;

г) ім'я, село, коріння, озеро;

ґ) будинок, музика, далина, дорога.

6. Позначте, у якому рядку всі складні прикметники пишуться через дефіс:

а) сліпучо \ білий, вічно \ юний, червоно \ гарячий, ніжно \ рожевий;

б) сніжно \ білий, північно \ східний, світло \ голубий, мовно \ літературний;

в) гірко \ солоний, хіміко \ біологічний, західно \ український, радіо \ фізичний;

г) суспільно \ політичний, густо \ синій, зовнішньо \ торговий, військово \ патріотичний;

ґ) музично \ хоровий, глибоко \ змістовний, зерно \ трав'яний, повітряно \ морський.

7. Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

а) триста, п'ятсот, шістсот, вісімсот;

б) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

в) п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

г) чотириста, дев'яносто, вісімдесят, сімсот;

ґ) п'ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят.

8. Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, флексія (закінчення):

а) пречудовий, возз'єднаний, наддунайський, ухвалений;

б) обсипати, підкреслений, по-українськи, перепиляний;

в) праотчий, розбитий, підфарбувати, провесінь;

г) подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши;

ґ) підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній.

9. Позначте рядки, у яких усі іменники у формі орудного відмінка однини мають у закінченні літеру е(є):

а) кухар, пісня, круча, ячмінь;

б) стиль, колія, прізвище, дощ;

в) перпендикуляр, рій, плече, слюсар;

г) калач, кущ, кобзар, слухач;

ґ) ніж, вулиця, сім'я, буквар;

д) надія, день, гай, соловей.

10.Позначте рядки (їх може бути кілька), у яких усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а(-я):

а) трамвай, кілограм, підручник, будинок;

б) Єгипет, апостроф, світогляд, хліб;

в) бензин, театр, прапор, клубок;

г) вагон, Париж, Дніпро, гектар;

ґ) лісок, журнал, коридор, автомат;

д) трикутник, Іртиш, Чернігів, командир,

11.Позначте рядок, у якому всі іменники І та II відміни належать до мішаної групи:

а) агітатор, груша, меч, ніж;

б) кобзар, муляр, межа, плече;

в) вогнище, душа, скляр, школяр;

г) бібліотекар, кущ, хрущ, середовище;

ґ) договір, бригадир, страйкар, ювіляр.

12. Позначте рядок, у якому всі іменники І та II відміни належать до м'якої групи:

а) день, календар, кобзар, хлопець;

б) рілля, знання, Ігор, звір;

в) пустир, двір, лінія, стеля;

г) футляр, лікар, вівчар, криниця;

ґ) офіцер, кутя, доля, олівець;

13. Позначте рядки (їх може бути кілька), у яких усі присвійні прикметники написані правильно:

а) доньчин, доччин, Вітьчин, Вітин;

б) Олежин, материн, Васьчин, Андріїв;

в) ведмедів, Галін, заячий, тюленевий;

г) слюсарів, Сашків, Олесів, Олесишин;

ґ) майстерів, сторожів, Вітьків, Віткин;

д) Ольжин, Данилів, Лідин, свекрушин.

14. Позначте рядки (їх може бути кілька), де правильно написані прикметники:

а) оранжевий, нацистський, овочевий, помаранчевий;

б) вермішелевий, плечовий, дощовий, ключовий;

в) мозамбіцький, коричневий, вольовий, маршевий;

г) емалевий, дешевий, вогневий, свинцевий;

ґ) марганцовий, грушовий, песцовий, квітневий.

15. Позначте рядок, де правильно написані ступеневі форми прикметників:

а) свіжіший, якнайбільш здатний, дуже смачний, найбагатший;

б) солодший, менш придатніший, дорогший, менший;

в) якнайглибокіший, ближчий, найменш вузький, занадто тісний;

г) працьовитіший, ближчий, найменш вузький, занадто тісний;

ґ) дужчий, щонайхоробріший, кисло-солодший, солоніший.

Тема: Дієслово


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


3

Сейчас читают про: