Завдання 6. Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку

1. Загальні відомості

Школа, клас, навчальний предмет, тема, учитель, дата і час проведення уроку.

2. Психологічний стан учнів перед уроком.

Готовність до уроку, особливості попереднього уроку; настрій учнів, стан збудливості, втоми.

3. Підготовка до уроку і керування увагою учнів.

Засоби і прийоми організації уваги, що були застосовні вчителем: привернення уваги учнів до предмета заняття, темп і ритм уроку, інтонація мови вчителя, ясність, послідовність, доступність запропонованого матеріалу.

Особливості уваги учнів класу: зосередженість, розподіл, стійкість, переключення. Особливості уваги окремих учнів та індивідуальний підхід при організації уваги окремих учнів.

4. Сприймання навчального матеріалу.

Види відчуттів, які задіяні і переважають на уроці: зорові, слухові, рухові тощо. Розвиток відчуттів у конкретних формах діяльності на уроці.

Керування відчуттями учнів при демонстрації наочних посібників /макети, карти, діаграми, таблиці тощо/ і під час роботи на класній дошці. Опора на попередній досвід і його використання для керування відчуттями учнів.

Помилки в сприйнятті учнів: причини помилок та їх запобігання.

5. Керування пам'яттю і розумовою діяльністю учнів.

Характер запитань учителя, звернення до учнів: обсяг, системність і послідовність запитань, ступінь розуміння їх учнем, чи стимулювали ці запитання до самостійних суджень, висновків, узагальнень тощо.

Формування у школярів розумових дій (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, порівняння), умінь доводити, логічно мислити. Контроль за виконанням вправ, їх дозування.

Наскільки свідомо засвоїли учні пройдений матеріал, який ступінь самостійності їхніх відповідей, точність і повнота реконструкції матеріалу у відповідях.

Врахування індивідуальних особливостей мислення учнів: наочно-дійове, наочно-образне, абстрактно-логічне тощо.

Засоби, які забезпечують міцність свідомого запам'ятовування: встановлення причин і наслідків, використання порівнянь, зіставлень. Виділення основного, структурне оформлення матеріалу, взаємодія слова і засобів наочності при запам'ятовуванні.

Індивідуальний підхід для забезпечення міцного запам'ятовування: урахування вікових властивостей пам'яті, відмінностей у продуктивності, швидкості, точності, міцності, у способах запам'ятовування, типах пам'яті учнів.

Мова учнів і характер помилок. Ставлення педагога до мови школярів.

6. Урахування індивідуально-типологічних особливостей учнів.

Здійснення індивідуального підходу до учнів, яких можна віднести за всіма ознаками вищої нервової діяльності до сильного типу: стійке перенесення фізичних та розумових навантажень тощо.

Індивідуальна робота з дітьми, в яких є ознаки слабкого типу: заохочення активності, розвиток упевненості у свої розумових і фізичних силах, поступове залучення до діяльності, що передбачає переборення посильних труднощів.

Підхід до учнів з переважанням збуджувального процесу: розвиток вміння стримувати себе, самовладання, зваженість у рухах і роботі, наполегливість Підхід до дітей із недостатньою рухливістю нервових процесів: чергування збудження і гальмування, частий перехід від одного виду занять до іншого, розвиток активності, ініціативи, самостійності.

Вияв на уроці індивідуально-типологічних особливостей учителя, вміння переборювати недоліки свого темпераменту.

7. Психічний стан та поведінка учнів на уроці.

Наскільки вдалося підтримувати на уроці стан активності всього класу і окремих учнів, наявність уваги, інтересу, готовності виконувати вимоги і вказівки вчителя, проявляти самостійність. Вищі вияви активності: поза, міміка.

Які небажані емоційні ситуації виникли під час уроку, причини: втома, розсіяність, невпевненість, страх, озлобленість тощо.

Здійснення індивідуального підходу на уроці. Попередження проявів небажаних психічних станів.

Реакції учнів на успіхи та невдачі товаришів. Ставлення учнів до вчителя, його зауважень, вказівок. Впливи школярів один на одного: взаємне навчання, взаємне дисциплінування.

8. Поведінка педагога.

Настрій і психічний стан вчителя: спокійний, впевнений, енергійний, доброзичливий або роздратований, апатичний, нерішучий.

Контакт із класом: розподіл уваги на всіх учнів, переключення уваги на працю окремих школярів, реакція на поведінку учнів.

Зауваження вчителя: про характер виконання робіт, логіку викладу, ставлення до товаришів, культуру мови тощо.

9. Висновки та пропозиції.

Чи досягнута мета уроку? Значення матеріалу уроку для учнів: пізнавальне, наукове; практичне; виховне тощо. Чи сприяв урок психічному розвитку учнів? Підкреслити особливо вдалі моменти уроку щодо розвитку психіки учнів.

Загальні висновки. На які аспекти роботи з формування здорової психіки учнів на уроці необхідно звернути особливу увагу.

Перелік звітної документації:

1. Індивідуальний план роботи студента-практиканта (див. Додаток Е).

2. Звіт про психолого-педагогічну практику, складений на основі індивідуального плану роботи та щоденника спостережень (див. Додаток Ж).

3. Матеріали і протоколи всіх завдань.

4. Щоденник психолого-педагогічних спостережень з аналізом фону міжособистих стосунків учнів у класі (див. Додаток А).

5. Психологічний аналіз уроку.

6. Конспект лекції або позакласного виховного заходу.

7. Протокол обговорення лекції або виховного заходу. Психологічний аналіз.

8. Психолого-педагогічна характеристика учня.

9. Характеристика студента-практиканта за підписом директора навчального закладу.

Рекомендована література

1. Беседин А.Я., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практического психолога: В 2-х частях. - X.: РИП «Оригинал», фирма «Фортуна-пресс», 1996.

2. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик. – М: Просвещение, 1984.

3. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности- СПб: Питер, 2000 – 560 с.

4. Максимова Н.Ю., Малютина Е.Л. Курс лекций по детской патопсихологии: Учебное пособие. – Ростов на Дону, 2000. – С. 522-526.

5. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с трудным характером. – К.: Перспектива, 1996.

6. Практические занятия по психологии. Учебное пособие для студентов пед. инст. /Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1972.

7. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии: Учебное пособие /Под общей ред. А.А. Крылова, С.А. Миничева – СПб.: Питер, 2000.

8. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара, Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – 672с.

9. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие: В-2-х кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста.

10. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – 512 с.