Лекція. Проблеми безпеки технічних систем

Лекція № 3

з навчальної дисципліни "Теорія катастроф"

Розділ 2. Задачі механіки катастроф і безпеки технічних систем

Тема. Проблеми безпеки технічних систем

Виховна мета: Розвивати у курсантів та студентів логічне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки дисципліни, що вивчається, з повсякденним життям.

Навчальна мета:

1. Ознайомити курсантів та студентів із сучасними проблемами безпеки технічних систем та апаратом ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.

2. Надати курсантам та студентам знання про основні поняття та визначення теорії катастроф.

3. Показати курсантам та студентам можливість застосування отриманої на лекції інформації у практичній діяльності працівника системи МНС.

Термін викладання: 80 хвилин.

Місце: навчальна аудиторія за розкладом занять.

Навчально-матеріальне забезпечення: мультимедійний проектор, підручники.

Обговорено на засіданні кафедри

ОП та ТЕБ «28» серпня 2014 р. Протокол № 1

Харків

Література:

Саламатов Ю.С. Система законов развития техники (Основы теории развития технических систем) Изд. 2-е исправленное и дополненное. – Красноярск, 1996.

№ з/п	План лекції	Термін (хв.)
1. 2. 3.	Вступ Завдання теорії катастроф. Зростання техногенних аварій і катастроф при взаємодії людини зі складними технічними системами. Проблеми технічних систем. Закінчення

Організаційно-методичні вказівки:

1. У вступній частині лекції перевірити наявність курсантів (студентів) в аудиторії, готовність їх до занять, наявність у них конспектів.

2. Оголосити тему лекції, виховну і навчальну мету, навчальні питання.

3. При викладенні питань лекції звернути увагу на важливість даної дисципліни для майбутніх фахівців системи цивільного захисту МНС.

4. Активізувати мислення курсантів (студентів) методом звернення із запитаннями, організувати короткі діалоги, поставити проблемні питання, спільно з аудиторією знаходити варіанти їх вирішення.

5. Протягом всієї лекції, під час відповідей курсантів (студентів) стежити за додержанням ними правил ввічливості.

6. У заключній частині підвести підсумки заняття, зробити висновки з усього навчального матеріалу лекції, видати завдання на самостійну підготовку.

Лекція. Проблеми безпеки технічних систем

Зрілість людської цивілізації характеризується, з одного боку, досягненнями науково-технічного прогресу й, з іншої, можливістю її загибелі від дії самих людей. Чорнобильська катастрофа й багато іншого, відзначені в атомній енергетиці, хімічної, газо- і нафтопереробної промисловості, з'явилися ознакою вступу цивілізації в загальну екологічну кризу. Симптоми, що з'явилися у вигляді парникового ефекту, озонних дір, радіаційного забруднення, глобального потепління й інших, показують, що криза дуже важка й трагічна.

Для подолання загальної екологічної кризи необхідні нові підходи, що формують нове світорозуміння шляхом інтеграції знань. Прагнення до одержання єдиних законів природи й суспільства це загальний закон пізнання. Про нього прекрасно сказав Макс Планк: "… з давніх часів, з тих пір як існує вивчення природи, воно мало перед собою в якості ідеалу кінцеве, вище завдання: об'єднати строкате різноманіття фізичних явищ у єдину систему, а якщо можливо, те в єдину формулу". Ейнштейн, що затратив багато часу на створення єдиної теорії поля, уважав більш близької до об'єктивної дійсності теорію, яка завдяки спільності вихідних принципів дає не тільки розширення знань про світ, але прискорення такого розширення. Причому, в основі прагнень до досконалості науки повинна бути "віра в простоту й зрозумілість природи". Інтеграція різних знань припускає відомість усього різноманіття взаємодій у природі до загальної і єдиної взаємодії, а його характеристик до малого числа фундаментальних параметрів.

Для теорії катастроф інтеграція різних наук є необхідною умовою для формування її фізичних основ. Катастрофа в більшості випадків являє собою унікальне явище із причинно-наслідковим комплексом, описуваним багатьма науками, заснованими на різних принципах і законах. Наявні, у зв'язку із цим, невідповідності й протиріччя між фундаментальними теоріями не дозволяють, у багатьох випадках, вирішувати завдання діагностики й попередження катастроф. Катастрофи, незважаючи на гадані відмінності, у багатьох випадках можна представляти як локальне збурювання середовища, що проявляється у вигляді концентрації енергії й раптового її звільнення (скидання) за певних умов.

Загальна теорія катастроф необхідна як основа для їхньої діагностики й попередження.