Чи підлягає розділу майно Сомова відповідно до рішення суду про розділ майна з його колишньою дружиною Зуєвої після його смерті?

Чи збереглося за Крутовым право на відшкодування шкоди, заподіяної його здоров'ю Сомовим? Чи має значення те, що рішення суду за цим питанням відбулося ще за життя спадкодавця?

Від яких осіб нотаріус зобов'язаний прийняти заяву про право на спадщину, а кому відмовити в цьому?

Завдання № 2

Ковальова звернулася до суду з позовною заявою. Суть спору зводилася до наступного. Чоловік Ковальової залишив нотаріально посвідчений заповіт, за яким усе своє майно і вклад на ім'я дружини в Ощадбанку заповів своєму старшому синові від першого шлюбу Степану.

Крім того, Ковальов зробив розпорядження Ощадбанку, щодо свого особистого рахунку, в якому зазначив, що заповідає по 1/2 вкладу дружині і молодшому синові від першого шлюбу Петру. Петро помер за тиждень до відкриття спадщини Ковальова. Суми вкладів є такими: на особистому рахунку Ковальова - 10 000 грн., на рахунку його дружини -15 000 грн. Іншого майна, яке могло б входити до складу спадкової маси, не залишилося.

Ковальова вважала, що заповіт є незаконним, оскільки розпоряджатися її особистим рахунком чоловік не мав права. Що ж стосується коштів на рахунку чоловіка, вона вважала, що вони повинні перейти до неї у повному обсязі, оскільки Петро, другий спадкоємець за розпорядженням Ощадбанку, помер до відкриття спадщини.

Степан, який виступав відповідачем у справі, заперечував проти позиції Ковальової: усі суми на особовий рахунок Ковальової були внесені в період її шлюбу з батьком і, відповідно, він мав право розпоряджатися ними на свій розсуд. Що ж стосується вкладу батька, то він утворився ще до реєстрації шлюбу з Ковальовою; ці гроші належали лише батькові. Степан стверджував, що оскільки у Петра немає спадкоємців першої черги за законом, а він є спадкоємцем Петра другої черги, тому він повинен одержати заповідану Петру 1/2 частину вкладу батька.