Билет 8. 1.Надання догоспітальної допомоги у випадку гіпоглікемічної коми

1.Надання догоспітальної допомоги у випадку гіпоглікемічної коми. Если нет возможности сделать инъекцию, поручают кому-либо вызвать машину скорой помощи и приступают к введению глюкозы всеми доступными способами:

1.пока сохранён глотательный рефлекс — пострадавшему дают пить раствор глюкозы или любой сладкий сок (виноградный, яблочный и подобный, предпочтение отдают сокам без мякоти, напитки на сахарозаменителях здесь бесполезны), 2.если глотательный рефлекс отсутствует, а зрачки широкие и не реагируют на свет — капают раствор глюкозы под язык пострадавшего, поскольку даже в коме при расстройстве микроциркуляторного русла способность усваивать глюкозу из-под языка сохраняется, но делают это с осторожностью — капают небольшими количествами, чтобы пострадавший не захлебнулся (в глубокой коме человек утрачивает глотательный рефлекс). Фирмы-производители выпускают глюкозу в виде геля — при наличии достаточного опыта, можно использовать гель или мёд, химическая формула которого идентична сахарозе.

2.Анафілактичний шок: поняття, перша допомога.

Є вкрай важливим для тих осіб, які пройшли анафілактичний шок завжди мати при собі, так-званий, паспорт алергіка, де є вказана інформація на який саме алерген була алергія, а також наявність шприцу із епінофрином (адреналіном) при повторному нападі шоку.

Анафілактичний шок є небезпечним (існує вірогідність летального результату) через багато факторів, а саме: після такого шоку у хворого можуть наступити ускладнення у вигляді алергічного ураження серцевого м'яза (міокардиту), нирок (гломерулонефриту), печінки (гепатиту), різних уражень нервової системи та ін.

Сиптоми: свербіж, відчуття задишки, важкості і стиснення у грудях, утруднене дихання, можливо спостерігати почервоніння шкіри, запаморочення, відчуття жару, озноб та слабкість, а також чхання та нежить, головні болі.

Діагностика:

1) огляд лікаря; 2) при необхідності будуть проведені лабораторні дослідження (наприклад: ЗАК, ЗАС, ІДК, БАК, за необхідності інші додаткові);

3) інструментальні обстеження: ЕКГ, R-графія ОКГ, визначення артеріального і венозного тиску, а також інші за необхідності.

Лікування: • Режим – палатний (палата інтенсивної терапії).

• Дотримання дієти, виключення харчові алергенів.

• Медикаментозне лікування (лікувальні заходи до прийняття у вдділення реанімації).

3. Надання догоспітальної допомоги у випадку анафілактичного і травматичного шоку.

Анафилактический шок - острая генерализованная алергенная реакция срочного типа, кот. возникает на повторное введение в организм алергена и сопровождается выделением медиаторов, что вызывают угрозу для жизни, нарушение деятельности жизненно важных органов и систем (ССС, ЦНС, ДС). Анафилектический шок могут справоцировать инсектный, пищевой или лекарства-алергены.

Травматический шок - вызванное травмой (тяжелой кровопотерей, аллергической реакцией, интоксикацией) тяжелое состояние, сопровождающееся выраженными нарушениями функций жизненно важных органов, в первую очередь кровообращения и дыхания. Признаки: бледность кожи и слизистых оболочек, холодные кожные покровы, беспокойство, одышка, частый малый пульс, снижение АД, уменьшение ОЦК, сердечного выброса, плохое кровоснабжение периферических тканей.

Неотложная помощь: адекватное обезболивание, остановка кровотечения, иммобилизация, согреть пострадавшего, напоить чаем (теплым и сладким).

2. Змагання у спортивній діяльності.

Змагання у спорті є центральним елементом, який визначає всю систему організації, методики і підготовки спортсменів для ефективної та результативної змагальної діяльності. Без змагання неможливе існування самого спорту, як явища та соціально-культурного феномену. У процесі змагальної діяльності відбувається максимальна реалізація можливостей спортсменів, співставлення рівня підготовленості до отриманого та бажаного результату. Велике значення змагання мають у контексті моніторингу досягнутого рівня тренованості, як фактор мобілізації функціональних резервів організму, удосконалення різних видів підготовленості (технічної, фізичної, функціональної, психологічної) та спортивної майстерності. Саме тому, змагання розглядають також як найбільш ефективний засіб підготовки спортсменів, не виняток і підготовка спортивних пар. Особливості безпосередньої підготовки до змагань та змагальна діяльність є потужним засобом мобілізації функціонального потенціалу, стимуляції адаптаційних реакцій. Особливо цей метод ефективний для висококваліфікованих спортсменів на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Місце та роль змагань суттєво відрізняється в залежності від етапу багаторічної підготовки. На початкових етапах багаторічної підготовки плануються підготовчі та контрольні змагання. Основною метою якого є контроль за ефективністю тренувального періоду, набуття досвіду змагань, підвищення емоційного фону тренувань. По мірі росту спортивної кваліфікації в змагальну практику входять підвідні, відбіркові та головні змагання. Всі змагання річного циклу необхідно підпорядкувати завданню досягнення піку тренованості (спортивної форми) до моменту основних змагань.