Особливості варіантів розслідування по справі

Завдання успішного розслідування злочинів, як свідчить слідчий досвід, неможливо знайти швидко і методично правильно лише за допомогою засобів і прийомів криміналістичної техніки і тактики. Професійно розкрити злочин по гарячих слідах за відсутності таких, розв'язати всі інші завдання їх розслідування, певні кримінально-процесуальним законом, в встановлені ним терміни практично неможливо, не керуючись у своїй спеціальними науково розробленими системами методи ведення слідства й попередження преступлений.

Методика розслідування окремих видів злочинів як частину криміналістики має власної основний рахунок і головне завдання озброїти слідчих необхідним їх професійної діяльності науково-методичним комплексом знань і навиків розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів у різних слідчих ситуаціях, що виникають у процесі зазначеного виду криміналістичної діяльності.

В відповідність з програмою курсу криміналістики в підручнику викладено методики розслідування лише таких видів злочинів, як вбивство, згвалтування, розкрадання державного устрою і іншого чужого майна, злочинні порушення правил безпеки праці, крадіжки, здирства й розбійні нападу, хабарництво, підпали і злочинні порушення правил пожежної безпеки, правил безпеки дорожнього руху, і правил охорони навколишнього природного середовища. З урахуванням відповідної специфіки зазначені методики можна використовувати і під час розслідування інших подібних злочинів, і навіть для дослідження обставин інших суспільно небезпечних діянь, подібних за своїми зовнішнім ознаками з злочинами, але такими які є (нещасний випадок, самогубство, діяння психічнохворих осіб і т.п.).

В той час саме у рамках специфічних методів розслідування різних видів злочинів практично реалізуються все рекомендації криміналістичної техніки і тактики. Через це методика розслідування стала такий галуззю криміналістики, без використання своїх наукових та практичних даних якої фактично неможливо професійно вести розслідування злочинів, вирішувати проблему безперервного підвищення якості цієї криміналістичної діяльності.

Методика розслідування окремих видів злочинів є цілісну частина криміналістики, вивчаючу досвід здійснення релігійної і практику розслідування злочинів і разрабатывающую з урахуванням пізнання їх закономірностей систему найбільш ефективних методів розслідування і попередження різних видів злочинів.

Інформаційні, практичні і наукові джерела методики розслідування дуже різні. До до їх числа відносяться результати науково узагальненого злочинної та слідчого досвіду, відповідні кримінально-правові і процесуальні норми, що визначають умови кримінального судочинства, дані загальної теорії та інших частин криміналістики, становища загальної наукової методології, багатьох гуманітарних і природних наук, і навіть відомості про особливості тих сфер людської діяльності, у яких відбуваються специфічні злочини.

В числі закономірностей злочинну діяльність особливо великого значення приділяється вивченню залежності виду, способу і механізму злочинного поведінки від особливостей зв'язку правопорушника з предметом злочинного зазіхання, обстановкою, яка склалася місці скоєння злочини минулого і навколо неї, личностно-типологических властивостей суб'єкта злочину, ступеня організованості, розгалуженості і складу злочинної групи.

При вивченні діяльності з розслідування істотна увага приділяється виявлення і аналізу закономірностей, що з виникненням типових слідчих ситуацій у процесі розслідування всіх його стадіях і властивих відносинам між характером прийнятих слідчим рішень про шляхи, методи і засоби розслідування і криміналістичними особливостями окремих видів злочинів, і навіть своєрідністю які виникають за цьому слідчих ситуацій. Поруч із ними вивчаються закономірності, пов'язані з стабільністю що у розпорядження слідчого інформаційних джерел постачання та способів їх отримання, дослідження та використання їх у процесі розслідування. У той самий час залежність виникнення і поповнення інформації про злочинному подію і утворюють ході розслідування тактико-стратегічних положень певних умов, в яких вона здійснюється.

При розслідуванні, як зазначалось, всіх його етапах часто виникають часто повторювані слідчі ситуації. Їх виявлення, криміналістичне вивчення і систематизація дозволили типізувати і виробити типові комплекси тактико-методических прийомів ведення слідства, у цих ситуацій з урахуванням конкретних особливостей.

В числі загальних принципів, мають своїм призначенням забезпечення суворого обліку лише методично істотного розслідуванні, у комунікативній методиці розслідування частіше всього виділяються вимоги суворого і неухильного дотримання законності в процесі розслідування, планового, швидкого й оперативного його ведення. Методична суть цих вимог випливає речей, щоб застосовувані при розслідуванні прийоми і знаходять способи ведення слідства не суперечили як закону, а й нормам слідчої етики. Повне і всебічне розслідування немислимо без чіткого планування разом із швидким і оперативним прийняттям слідчих прийняття рішень та реалізацією їх у життя на вищому науково-методичному рівні.

В той час принципи побудови приватних методик розслідування орієнтують на обов'язковість при розробці конкретних методик обліку всіх виявлених і вивчених криміналістичних особливостей окремих видів злочинів, ступеня типовості слідчих ситуацій, виникаючих різними етапах розслідування, це широке і узгоджене використання всіх видів следственно-оперативного взаємодії всього арсеналу спеціальних знань, найсучасніших методологічних концепцій діяльності з розслідування.

В цьому разі бажана така структура приватних методик розслідування, у якій знайшли б відбиток інформацію про наступне:

1) криміналістичної характеристиці відповідного виду злочини минулого і коли обставин, які підлягають першочерговому і наступному установлению;

2) типових слідчих ситуаціях, виникаючих різними етапах розслідування, версіях і плануванням;

3) початкових і всіх подальших методах збирання доказової й інший криміналістичної інформації;

4) тактичних і методичних особливостях окремих слідчих дій, криміналістичних роздрібних операціях і взаємодії слідчих з оперативно-пошуковими і інспекційними органами;

5) особливостях використання таких спеціальних знань при розслідуванні;

6) особливостях попередження даних злочинів. Для вдосконалення сучасних методик розслідування окремих видів злочинів важливе значення має дослідження проблем класифікації злочинів по криміналістичним підставах. Дійсно, що з кримінально-правової криміналістичну класифікація злочинів найбільш сприяє цілеспрямованості розроблюваних з її урахуванням методик розслідування, більшою мірою відповідальних потребам слідчої практики. Результати цих досліджень багато в чому сприяють оптимізації прийомів і методів розслідування різних груп, різновидів злочинів. Проте задля цього криміналістичні підстави класифікації злочинів мали бути зацікавленими відповідно значущими та методично перспективними. Як підстав криміналістичної класифікації злочинів найчастіше виступають узагальнені даних про типах злочинної діяльності й окремих елементах криміналістичної характеристики різних видів злочинів. І особливо такі, угруповання по яким забезпечує найбільш цілеспрямовану діяльність слідчого за розслідуванні. У цьому плані найбільше зацікавлення представляють спосіб мислення і обстановка скоєння злочину, включаючи сферу злочинного поведінки, типологічні і інші особливості особистості злочинця, його злочинний досвід, вигляд і окремі властивості потерпілих тощо. п. Підставою криміналістичної класифікації злочинів можуть і деякі типові риси слідчих ситуацій, що виникають у початок розслідування.

Досвід використання загальнонаукових і спеціальних методів інших наук у цій частини криміналістики і слідча практика дозволили виділити ряд принципових вимог до розробки методів розслідування окремих видів злочинів при використанні загальнонаукових даних. Зокрема, відповідно до зазначеними вимогами прийоми, кошти та правила діяльності, запозичені з загальнонаукових і спеціальних методів інших наук, повинні забезпечувати:

-своєчасне повне юридичне й всебічне виявлення і пізнання обставин таких подій минулого, як злочин;

-рішення як типових, і нестандартних завдань розслідування з огляду на специфіку групових і індивідуальних властивостей злочинів;

-ефективне застосування зазначених прийомів та способів мінімуму первинної інформації з кримінальної справи;

-успішне подолання різноманітних перешкод під час слідчого пошуку це й пізнання з найменшою витратою зусиль і засобів.

Процесс розслідування, як зазначалось, заведено ділити сталася на кілька етапів і найчастіше на початковий, наступний і заключний. Поруч із зазначеними періодами за деякими, найчастіше складним многоэпизодным злочинів, а також пов'язаних з порушенням технічних, технологічних та інших правил іноді виділяють підготовчий до розслідування етап. Однак це етап не частиною розслідування, а лише підготовкою для її початку згідно з кримінально-процесуальним законом. Тому етапом розслідування у суворому сенсі не являєтся.

Діяльність слідчого з поповнення відсутнього первинного матеріалу, який буде необхідний ухвалення рішення про початку розслідування чи відмову порушення кримінальної справи, також існує певна методичний аспект. Зокрема, характер створених у цей період ситуацій визначає загальне напрям перевірки, комплекс перевірочних дій (виключає слідчі, крім огляду місця події) та його послідовність. Разом про те методи цієї перевірки визначаються і короткими законними термінами її здійснення, і непроцессуальною формою діяльності.

На початковому етапі розслідування з урахуванням первинної інформації, і навіть додаткових даних (якщо перевірочна діяльність) висуваються можливі слідчі версії і складається план розслідування. Фактичні дані на зазначеної стадії отримують шляхом початкових слідчих дій, які, з специфічних завдань (виявлення всіх ознак злочину, виявлення і затримання винного по гарячих слідах), необхідно провести в на самому початку розслідування у щодо обмежений термін. Усі чи частину цих дій можуть іневідкладними.

Характер типових слідчих ситуацій на етапі розслідування у основному визначається результатами початкових слідчих дій. У одних випадках основним напрямом розслідування є розшук вже встановленого злочинця, за іншими - досі невстановленого, по-третє - напрям на збирання додаткових фактичних даних, викривальних вже затриманого злочинця, пред'явлення їй звинувачення тощо. буд. Відповідно визначаються комплекс необхідних слідчих і оперативно-розшукових діянь П.Лазаренка та послідовність.

Типові слідчі ситуації та напрям подальшого розслідування на завершальному етапі переважно пов'язані з якістю й повнотою даних, належних у основу обвинувачення, ставленням обвинувачуваного зібраними доказам, новим обставинам, що відкрився при допиті обвинувачуваного. Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинувачуваним свою вину за наявності переконливих і достатніх доказів. І тут основним напрямом подальшого розслідування є підготовка і виконання вимог) що з закінченням розслідування. Типовими цьому етапі є ситуації, у яких за наявності переконливих і дуже повних доказів винності обвинувачувані частково чи цілком не визнають свою вину. У таких випадках основний напрям подальшого розслідування пов'язують із перевіркою і з'ясовуванням додаткових обставин і можливим новим пред'явленням обвинувачення або з виконанням вимог із закінченням слідства.

2.4. Техніка планування розслідування

Інколи планування розслідування може бути мисленим. Такий план слідчий як правило застосовує на самому початку розслідування, при виконанні таких першочергових дій, як огляд місця події і комплекс пов'язаних з ним заходів (подвірно-поквартирний обхід, перекриття можливих шляхів зникнення злочинця). В такій ситуації у слідчого нема не тільки вихідних даних для його складання, але й часу для формування розгорнутого плану. Однак основуючись на висунутих версіях, як правило типових, він мислено складає спрощений план розслідування, і оскільки типова ситуація допускає можливість типового (стандартного) планування

Одразу після виконання самих невідкладних в тактико-криміналістичному відношенні заходів і отримання вихідних даних виникає так звана ситуація інформаційної різноманітності, котра потребує більш детального систематичного планування. В зв'язку з цим слідчий складає письмовий план розслідування.

Структуру табличного плану розслідування, котрий являється найбільш поширеним, доцільно диференціювати на два розділи: загальноверсійний і версійний. таблична форма плану з деякими змінами може бути використана при плануванні на любому рівні.

На початку плану коротко викладаються встановлені обставини злочину, з яких виходить послідуючий зміст плану. Потім вказуються версії по справі. Далі слідує перелік конкретних слідчих дій та оперативних заходів по перевірці кожної версії або ж декількох версій одночасно. План може мати такий вигляд:

Розділ І

№	Загальноверсійні питання та	Слідчі дії та оперативно-	Виконавці	Строк виконання	Примітки
п/п	обставини	розшукові заходи

Розділ II

1. Найменування версій чи епізоду

№	Допущені обставини та	Слідчі дії та оперативно-	Виконавці	Строк виконання	Примітки
п/п	питання	розшукові заходи

Загальноверсійні питання виявляються лише після складання планів перевірки окремих версій. Однак у загальному (об'єднаному) плані розділ, який включає в себе окремі плани перевірки кожної версії, повинен слідувати за загальноверсіиним планом.

Графа плану „Досліджували обставини та питання „ являє собою перелік логічних висновків що слідують із версій. Ця графа є найбільш динамічною у плані, так як при встановленні намічених обставин і питань можуть виникнути і інші. Тому план в цій частині майже у всіх випадках буде змінюватись і доповнюватись III. Заходи, за допомогою яких планується встановлення обставин і питань які цікавлять слідство називається „ Слідчі дії та оперативно розшукові заходи".

Зміст його складає перелік оперативно-розшукових заходів і слідчих дій, а також інших міроприємств (допомога громадськості відправлення запитів.і.т.п.).

Строки виконання визначаються по кожному пункту плану. Що дисциплінує виконавців, забезпечує контроль за виконанням намічених заходів. При визначенні строків необхідно пам'ятати, що в першу чергу необхідно планувати і виконувати невідкладні слідчі дії та оперативні заходи, оскільки затримка у виконанні яких може призвести до втрати доказів, а потім тих заходів, результати яких мають значення для перевірки всіх висунутих версій.

При визначенні виконавців запланованих заходів слід чітко дотримуватись розмежування компетенції слідчого та оперативного працівника. Щоб не зводити участь останнього у розслідуванні до ролі технічного помічника слідчого або доручати йому без необхідності проведення слідчих дій.

Графа плану „примітки" необхідна з таких причин.По-перше, в тих випадках, коли строки виконання запланованих заходів переносяться або змінюються виконавці, що має бути пояснено в плані. По-друге, плані доцільно вказувати і результати заходів по перевірці висунутих версій (обставини і питання що підлягали встановленню), що дозволяє показати повноту ї'х перевірки, необхідності додаткової роботи і слугує основою для висунення нових версій (обставин і питань). внесених доповнень та змін до плану, тобто являється відправною точкою для подальшого дослідження.

В процесі вивчення матеріалів справи як засіб накопичення систематизації та аналізу інформації, а також в якості доповнення до основного плану, широко використовуються допоміжні форми систематизації зібраних матеріалів:

„Лицеві обліки" та їх сукупність – „картотека" на обвинувачених, куди
вноситься вся суттєва інформація щодо особи обвинуваченого; шахматні відомості („шахматки"): суміщення графіку з описом – розвернута на одному чи декількох листах і впорядкована в часі сукупність„лицевихобліків"де кожна горизонтальна графа є одним з них; різноманітні схеми і графіки, які можуть відображати зв'язкиобвинуваченихрух матеріальних цінностей і грошей, документообіг.

„Лицеві обліки" повинні містити таку інформацію: прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, професія,місцероботиіприживання обвинуваченого; зміст та джерела доказів які вказують на участь обвинуваченого у злочині; обставини які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст.ст.66,67 КК України; дати порушення кримінальної справи, затримання, винесенняпостановипрообрання запобіжного заходу, пред'явлення обвинувачення;

участь захисника; матеріали що характеризують особу обвинуваченого (довідки про судимість,
характеристики, документи що посвідчують особу, результатиперевіркипооблікам АБД).

Шахматні відомості дозволяють відобразити діяльність всієї групи, та участь кожного з її членів у вчиненні того чи іншого епізоду.

Календарне планування доцільно здійснювати у строки 10-15 днів, з більш щільним графіком у перші дні, з тим щоб у послідуючі дні був деякий резерв часу..Одна із форм календарного планування наведена нижче:

Дата І день тижня		Наймеш вання	Відмітка про виконання
№		Години	кримінальної справи.	чи перенос
	Намічена робота		розділу роботи
п/п