Страхування майна та відповідальності громадян

Власність – це певні економічні відносини між людьми з приводу привласнення і належності речей. З розвитком ринкової економіки панівного характеру набула приватна індивідуальна власність. Вагоме місце в ній посідає власність громадян, в якій можуть знаходитись: земельні ділянки, житлові приміщення, дачі, садові ділянки, гаражі, предмети домашнього використання, сільськогосподарські та домашні тварини, грошові кошти та інші цінні папери, споруди, обладнання, транспортні та інші засоби виробництва.

В умовах ринкової економіки суттєво розширилась сфера індивідуальної власності громадян, змінилась її структура, з’явились нові об’єкти страхування.

Прийняття законів про власність, про землю, про підприємництво, про оренду внесли суттєві зміни в розширення правових меж особистої власності, що породило якісно новий страховий інтерес населення по забезпеченню збереження своєї власності. Всі ці причини об’єктивно зумовлюють необхідність надійного страхового захисту індивідуальної власності громадян.

Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” послуги щодо страхування майна громадян надаються в основному в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками. Єдиним обов’язковим видом є страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Характерними умовами діючих правил страхування майна громадян є наступні:

- договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;

- сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

- під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

- для певних категорій страхувальників страховими компаніями можуть надаватись пільги, знижки страхових тарифів.

Одним з найбільш популярних і давно відомих видів страхування майна громадян є страхування будівель або так званого нерухомого майна.

Об’єктами страхування є будівлі, що належать страхувальнику1 на правах приватної власності (житлові будинки, садові й дачні будинки, господарські будівлі (гаражі, погреби, сараї, огорожа та інше)) і зведені на постійному місці.

Не можуть бути застраховані аварійні, ветхі будівлі, а також ті, що підлягають знесенню.

Договір страхування може бути укладено на:

- всі будівлі, які розташовані на відведеній страхувальнику земельній ділянці (загальний договір);

- окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

- окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

- будівлі, зведення яких не закінчено.

Одночасно з будівлями приймаються на страхування:

- додаткове обладнання до них (газопровід, водопровідна та каналізаційна мережі, водяні та газові лічильники, ґрати і ставні на вікнах, броньовані двері та інше), що знаходиться в межах садиби страхувальника;

- цивільна відповідальність страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користування будівлями.

Страхові ризики. За договором страхування будівель може бути передбачена повна або часткова відповідальність СК. Повна відповідальність охоплює всі страхові випадки, тобто пожежі, стихійні лиха, нещасні випадки, неправомірні дії третіх осіб, аварії опалювальної системи, водопровідної і каналізаційної мережі, наїзд транспортних засобів; часткова – може обмежуватися лише кількома або одним конкретним ризиком. Одночасно із зазначенням переліку страхових випадків обумовлюються винятки із відповідальності страховика, при яких збиток не відшкодовується (наприклад, навмисні дії страхувальника або членів його родини, ремонтні роботи, конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку, та ін.).

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати дійсної вартості будівлі (страхової оцінки). Дійсна вартість обчислюється відніманням від первісної вартості суми зносу. Первісна вартість – це вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними нормами.

Для визначення вартості будівель СК користуються послугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. При оцінюванні будівель використовуються оцінні норми, під якими розуміють вартість у грошових одиницях одиниці об’єму, площі та розміру (1 , 1 , 1 пог. м) нової будівлі.

За заявою страхувальника страхова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладання додаткового договору на термін, що залишився до кінця чинності основного договору.

Одним з найбільш складних питань в страхуванні будівель є оцінка збитку. Методика розрахунку збитку залежить від конкретної ситуації, яка склалася після страхової події, а саме: знищено будівлі чи пошкоджено. У разі знищення будівлі страхове відшкодування визначається за системою першого ризику, а в разі пошкодження – за пропорційною системою страхового забезпечення.

При знищенні будівлі сума збитку набуває такого вигляду:

,

де – первісна вартість будівлі; - сума зносу; - витрати з врятування будівель: З - вартість залишків, придатних для будівництва.

При пошкодженні будівель основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з врахуванням суми зносу та вартості залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів.

При страхуванні будівель використовуються граничні розміри тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості – від 0,2 до 0,45 % страхової суми; на будівлі в міській – від 0,18 до 0,4 % страхової суми.

Другим важливим видом страхування майна населення є страхування тварин.

На страхування беруться тільки тварини, що досягли певного страхового віку. За договором можуть бути застраховані:

а) ВРХ, коні – віком від одного місяця;

б) свині – від шести місяців;

в) вівці, кози, віслюки, мули - від одного року;

г) хутрові звірі (кролі, нутрії) – з 45-денного віку;

д) собаки – від шести місяців до десяти років;

е) декоративні та екзотичні птахи і тварини;

є) бджолосім’ї.

При цьому всі тварини одного виду і вікової групи повинні бути застраховані на однакову страхову суму. Не може бути укладений договір, якщо тварина хвора, виснажена, перебуває у стані дородового чи післяродового залежування, а також якщо внаслідок останнього обстеження тварин на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз встановлено позитивну реакцію. Не може бути укладений договір страхування також в тій місцевості, де оголошений карантин.

Ризики, пов’язані зі страхуванням тварин, можна поділити на групи:

- Cтрахування на випадок загибелі або падежу тварин від хвороб чи стихійного лиха, нещасних випадків (дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укус змій або отруйних комах, утоплення, попадання під засіб транспорту, в ущелину та інші травматичні пошкодження).

- Страхування на випадок вимушеного забою тварин (за розпорядженням спеціаліста ветеринарної служби), якщо вони травмовані через нещасний випадок і це виключає подальшу можливість їх використання.

- Страхування на випадок лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку.

- Страхування на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.

У страховій практиці існують різні варіанти обсягу відповідальності, але вони різняться між собою кількістю ризиків, щодо яких укладається договір. Існують також певні особливості у відповідальності по окремих випадках (групах) тварин. Наприклад, страхування ВРХ, коней, мулів, віслюків, свиней, овець, кіз в НАСК “Оранта” проводиться за одним із варіантів (на вибір страхувальника):

І варіант – на випадок загибелі або хвороби, пожежі, вибуху, урагану, блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, урагану, бурану, граду, замерзання, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змій або отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, попадання під засіб транспорту та інших травматичних пошкоджень, викрадення, дії третіх осіб.

ІІ варіант - ризики, передбачені в І варіанті з урахуванням відповідальності на випадок загибелі худоби внаслідок нападу диких звірів та бродячих собак, а також на випадок вимушеного забою.

Особливість страхування тварин пов’язана також зі строками відповідальності страховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварин від хвороби настає через 10 днів з моменту початку дії договору, що дає змогу уникнути виплат за тварин, які при укладанні договору були хворі. На поновлені договори обмеження такої відповідальності страховика не розповсюджується.

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати ринкової вартості тварин даного виду.

Тарифні ставки з добровільного страхування тварин, що належать громадянам, встановлені у відсотках до страхової суми по видах тварин. В НАСК “Оранта” тарифні ставки крім того диференційовані по областях, а в окремих областях виділені навіть певні райони.

Страхове відшкодування виплачується:

- у разі загибелі худоби, крадіжки – в розмірі страхової суми, встановленої згідно з договором, на кожну голову худоби;

- у разі вимушеного забою худоби – в розмірі різниці між страховою сумою, встановленою договором на кожну голову, і вартістю придатного до їжі м’яса на підставі документа організації, якій продано м’ясо.

Якщо на день загибелі свиней чи овець у страхувальника в господарстві було більше голів худоби однакового віку, ніж застраховано і неможливо встановити, які саме з них були застраховані, то страхова сума, встановлена за договором, ділиться на фактичну кількість голів худоби, що були у страхувальника на день страхового випадку. Страхове відшкодування в такому випадку виплачується в тій частині страхової суми, яка прийдеться на долю однієї голови худоби.

Великого розвитку як за кордоном, так і в Україні набуло страхування домашнього майна.

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові (власнику домашнього майна) і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Це можуть бути предмети домашньої обстановки, побуту, особистого споживання, а також будівельні матеріали, корми, паливо, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.

На страхування може прийматися все майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів (наприклад, меблі, одяг, радіо-, теле-, відеоапаратура) або окремі предмети (персональний комп’ютер, холодильник, телевізор та інше). Особливо цінне майно (колекції, картини, унікальні та атикварні речі тощо) можуть прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страхові ризики можна класифікувати на такі групи:

1) стихійне лихо;

2) нещасний випадок;

3) викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Страховики пропонують різні умови страхування:

- відразу всіх або кількох зазначених ризиків;

- або страхування за варіантами. Наприклад, НАСК “Оранта” пропонує три варіанти відповідальності:

І варіант – від стихійного лиха, нещасного випадку, викрадення (спроби викрадення).

ІІ варіант – у всіх випадках, вказаних в І варіанті, крім викрадення.

ІІІ варіант – тільки в разі викрадення (спроби викрадення).

Існують певні обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування та обсягу страхової відповідальності. Зокрема, страхування не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого проводиться за іншими правилами, а також предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою, чи не належать стахувальникові або членам його сім’ї на правах особистої власності.

Домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку цієї вартості.

Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму встановлюють, виходячи з вартості кожної групи майна або предмета окремо.

З добровільного страхування домашнього майна передбачена широка система пільг, які можна поділити на дві групи: пільги за беззбиткове страхування та пільги різним групам страхувальників.

Особливістю в розрахунку розміру збитку є те, що збиток визначається окремо за кожним предметом домашнього майна і за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна.

У разі знищення майна збиток визначається у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є).

У разі викрадення збитком вважається дійсна або первісна вартість майна.

У разі пошкодження майна збитком є втрачена вартість, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через страховий випадок. По таких предметах домашнього майна як холодильники, комп’ютери, телевізори та інша побутова техніка сумою збитку є вартість ремонту цих предметів, обчислена за розцінками, що діяли на день страхового випадку і встановлені для відповідних організацій побутсервісу.

У разі знищення або пошкодження елементів оздоблення чи обладнання житлових і господарських приміщень збитком є вартість ремонту (відновлення) квартири за розцінками, що діють на день страхового випадку і застосовуються будівельними організаціями з надання послуг населенню.

Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику.

Заслуговує уваги також такий вид страхування майна громадян як страхування квартир.

За адресою, вказаною страхувальником, вважаються застрахованими елементи обладнання та оздоблення квартири: стіни, перегородки, підлога, стеля, двері, віконні та дверні коробки і рами, скло, вітражі, декоративні дверні та віконні ручки, дверні замки, електричні дзвінки, електропроводка, електролічильник, радіо та телефонна проводка та інше. До складу квартири входять: житлові кімнати, передпокій, коридори, кухня, ванна кімната, туалетна кімната, внутрішньоквартирні сходи, балкони, лоджії, вмонтовані шафи і антресолі.

Обсяг відповідальності страховиків надто широкий і включає в себе такі ризики як: пожежа, землетрус, вибух, удар блискавки, повінь, паводок, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, сель, лавина, вихід ґрунтових вод, просадка ґрунту, проникнення води з сусідніх (чужих) приміщень, аварія опалювальної системи, водопровідної чи каналізаційної мереж, раптового зруйнування основних конструкцій житлових та підсобних приміщень, наїзд транспортних засобів, викрадення обладнання та оздоблення квартири, пошкодження або знищення внаслідок дій третіх осіб.

Страхова сума за договором встановлюється за бажанням страхувальника (договірна), але не повинна перевищувати вартості квартири за ринковими цінами даного регіону та бути меншою мінімальної страхової суми, встановленої СК. Страхувальнику надається право укласти договір з умовою власної участі у відшкодуванні збитку (умовна франшиза).

У разі пошкодження, знищення або викрадення елементів обладнання та оздоблення квартири збиток визначається у розмірі вартості ремонту квартири. До вартості ремонту квартири включається вартість штукатурки та пофарбування стін, пофарбування підлоги, дверей, віконних рам, побілки стелі тощо, а також вартість заміни (робота і матеріали) – шпалер, лінолеуму, інших покриттів стін та підлоги, оббивки дверей, заміна замків та ручок, віконного скла, електропроводки тощо.

Для визначення розміру збитку в разі настання страхового випадку складається кошторис, що відображає розмір вартості ремонту квартири, виходячи з розцінок на будівельні матеріали і ремонтні роботи, що діяли на день настання страхового випадку.

Одночасно із страхуванням квартири на договірну суму може бути застрахована цивільна відповідальність страхувальника та членів його родини на випадок пошкодження (знищення) обладнання та оздоблення квартири, що належить третій особі.

За договором страхування власником-заставодавцем може бути застрахована на особливих умовах квартира з обов’язковим оглядом, під заставу якої він одержав кредит в установі банку. При настанні страхового випадку заставодержатель (кредитор) має переважно право на одержання страхового відшкодування.

В страховій практиці застосовуються також комплексні види страхування. Найпоширенішими видами комплексного страхування є комплексне страхування будівель та домашнього майна, страхування майна на подвір’ї, сутність яких полягає в тому, що за одним договором вважається застрахованим не один, а кілька видів майна.

До страхового захисту майнових інтересів громадян характерний комплексний підхід. Поряд із страхуванням інтересів, пов’язаних із володінням майна, громадяни можуть водночас захистити свою відповідальність за шкоду, заподіяну ним майну та життю третіх осіб. Про це засвідчують умови вищеприведених видів добровільного страхування будівель, квартир, домашнього майна.

Згідно чинного законодавства передбачено введення обов’язкових видів страхування відповідальності громадян за шкоду, спричинену користуванням власним майном. Це такі види як:

1. страхування відповідальності власників собак щодо шкоди яка може бути заподіяна третім особам;

2. страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути завдано пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може презвести до аварій, екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

3. страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

Плани практичних занять

1. Характеристика асортименту послуг зі страхування майна і відповідальності громадян.

2. Аналіз основних умов діючих видів добровільного страхування майна, що належить громадянам:

- будівель;

- тварин;

- домашнього майна;

- квартир;

- транспортних засобів;

- інших видів.

3. Страховий захист відповідальності громадян перед третіми особами. Види страхування та форма їх здійснення.

4. Розв’язування задач.

Література:

1, с.20-21; 162, с.274-283; 160, с.97-103; 47, с.50-90; 88, с.43-51;

117, с.2; 124, 32с.; 169, с.44-47; 179, 350 с; 148, с.185-204.

Задачі

1. Громадянин уклав договір про охорону квартири з допомогою засобів сигналізації на суму 200 тис. грн. і загальний (основний) договір страхування домашнього майна на суму 300 тис. грн. В період дії обох договорів була здійснена крадіжка, з квартири було викрадено майно на загальну суму 350 тис. грн., в т.ч. ювелірних виробів вартістю 50 тис. грн. Органи внутрішніх справ згідно договору про охорону квартири виплатили громадянину 200 тис. грн.

СК на основі переліку викраденого майна, складеного громадянином і підтвердженого органами міліції, вирахувала збиток в розмірі 250 тис. грн. Ювелірні вироби не були застраховані за спеціальним договором.

Визначити суму збитку і страхового відшкодування.

2. Громадянин К. застрахував дві корови в НАСК “Оранта” за другим варіантом відповідальності на страхову суму по 2000 грн. кожна, що не перевищує ринкової вартості.

За розпорядженням спеціаліста ветеринарної медицини дві корови були вимушено забиті в зв’язку з проведенням заходів боротьби з епізоотією (епідемією заразної хвороби), що виключає подальшу можливість використання тварин.

Вартість реалізованого м’яса по двох головах ВРХ склала 3200 грн., що підтверджено документом організації, якій продано м’ясо.

Визначити суму збитку і страхового відшкодування по добровільному страхуванню корів.

3. Громадянин Н. уклав договір добровільного страхування трьох свиней на загальну страхову суму 1500 грн., вартість однієї свині становила 500 грн. Після кладеня договору страхувальник купив ще дві свині. Через хворобу одна свиня загинула.

Визначити суму збитку і страхового відшкодування.

4. Власник будинку вартістю 300 тис. грн. Застрахував його від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ, технічних аварій і дій третіх осіб. Страхова сума складає 50 % вартості будинку. Страховий тариф становить 0,2 %, франшиза – 5%.

Внаслідок страхового випадку майну нанесений збиток в розмірі 20 тис. грн.

Визначити:

- Страховий платіж при умовній і безумовній франшизі.

- Страхове відшкодування з врахуванням умовної і безумовної франшизи.

5. Під час пожежі повністю згорів холодильник, що мав ціну на час придбання 4000 грошових одиниць. Раціональний строк його експлуатації – 10 років, відсоток зносу на день настання страхового випадку – 40 % (використовувався 4 роки).

Визначити суму збитку і страхового відшкодування.

6. Громадянин О. уклав договір страхування квартири на страхову суму 50000 грн. Договір укладено з франшизою. Сума умовної франшизи дорівнює 10 % страхової суми, встановленої договором. Платіж за таким договором обчислюється за тарифною ставкою 0,4 % страхової суми.

Одночасно із страхуванням квартири була застрахована цивільна відповідальність страхувальника та членів його родини на випадок пошкодження (знищення) обладнання та оздоблення квартири, що належить третій особі, на суму 5000 грн. Тарифна ставка зі страхування цивільної відповідальності встановлена в розмірі 0,5 відсотка страхової суми.

В результаті загорання електропроводки в квартирі сталася пожежа, що призвело до пошкодження елементів обладнання та оздоблення. Зокрема в окремих місцях вигорів паркет, лінолеум, віконні рами, закоптилася стеля, підгоріли шпалери та ін. Прямі збитки і додаткові роботи, що відображають розмір вартості ремонту квартири склали згідно кошторису 12300 грн. Сусідам пожежа шкоди не завдала.

Визначити розмір страхових платежів та страхового відшкодування.

Теми рефератів

- Проблеми та перспективи розвитку страхування індивідуальної власності громадян в Україні.

- Іноземний досвід страхування майна громадян.

- Страхування квартир, що належать громадянам.

- Комплексні види страхування майна на українському страховому ринку та перспективи їх розвитку.

- Страхування власності громадян. Перспективи розвитку.

- Страхування відповідальності громадян – власників майна. Перспективи розвитку.

Література

1. Про внесення змін до Закону України “Про страхування”. Закон України// Урядовий кур’єр (Орієнтир). - 2001. – № 205. - С.1-13.

2. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування// Система соціального забезпечення в Україні. Нормативні документи, коментарі та консультації. Додаток до журналу “Все про бухгалтерський облік” – 2001. – № 21 (567). – С. 3-8

3. Про рекламу. Закон України //Законодавство про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.95-96.

4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України// закон і бізнес, 2000. - № 33.

5. Про нотаріат. Закон України. // Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.81.

6. Про туризм. Закон України.// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.95.

7. Про підприємства в Україні. Закон України.// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.147-158.

8. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України. Закон України. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 18. – С.479-483.

9. Про захист прав споживачів. Закон України/Серія “Закони України”. Додаток до нормативного бюлетеня “Відомості Верховної ради України. – К.: Парламентське видавництво. – 2001. – С.3-23.

10. Про господарські товариства. Закон України.// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.159-185.

11. Про автомобільний транспорт. Закон України/ Україна-business. - 2001 р.№ 23. – С.10-12; № 24.- С.10-12;

12. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Закон України (від 1 липня 2004 року №1961-IV) // www.rada.kiev.ua.

13. Цивільний Кодекс України (Проект)// Україна- business.- 2001 р. № 19. – С.3-4.

14. Повітряний кодекс України: Офіційне видання. – К., Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. – 60 с.

15. Кодекс торговельного мореплавства України: Офіційне видання. – К., Видавничий дім “Ін Юре”, 2000. – 64 с.

16. Методика формування резервів зі страхування життя. Затверджена наказом Укрстрахнагляду 23.06.97 р.// Україна- business. - 1997 р. № 30-31 – С.3.

17. Постанова КМУ № 1000 від 11.07.2002 року “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності// Урядовий кур’єр (Орієнтир). – 2002.

18. Постанова КМУ №402 від 29.03.2002 року про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї // Страхова справа. – 2002ю - №1 (5). – с. 94-96.

19. Постанова КМУ № 944 від 9.07.2002 року “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак, яка може бути заподіяна третім особам”//Урядовий кур’єр (Орієнтир). – 2002. - № 128. –С.11-13.

20. Постанова КМУ № 733 від 1.07.2002 року “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів”//Урядовий кур’єр (Орієнтир). – 2002. - № 115. –С.7.

21. Постанова КМУ № 1219 від 19.08.2002 року “Про затвердження порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здров’ю людини, власності та навколишньому середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів”//Україна-business. – 2002. - № 34.

22. Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками//Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.431-433.

23. Положення про особливі умови діяльності страхових брокерів// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.436-439.

24. Положення про моторне (транспортне) страхове бюро// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.442-445.

25. Положення про авіаційне страхове бюро// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.447-450.

26. Положення про морське страхове бюро// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. - К.: Атіка, 1999. – С.450-453.

27. Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року // Страховий клуб. – 2005. - № 8. – С. 62-70.

28. Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті// Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.127-130.

29. Постанова Кабінету міністрів України про внесення змін і доповнень до Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 18 грудня 1998 року// Законодавство України про страхування. Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.123-124.

30. Про затвердження базового тарифу з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. // www.dfp.gov.ua.

31. Про внесення змін до ЗУ „Про ОС ЦПВ ВАТЗ”// www.dfp.gov.ua

32. Про внесення змін і доповнень до деяких постанов КМУ. Розміри страхових платежів// Україна-business. - 2000 р. - № 24, 21-28 червня.

33. Постанова Кабінету міністрів України від 12. 10. 2002 року № 1535 “Про порядок і правила проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації” // Страхова справа. – 2002, № 4(8), С. 72-88.

34. Про асоціацію “Українське медичне страхове бюро”, зареєстроване 15.03.99 р.// Страховий ринок України: 1993-2001. Спеціальний випуск журналу “Финансовые услуги”. – К., 2001. – С.34.

35. Постанова про впровадження механізму страхування експортних та кредитних ризиків від 17 серпня 1998 року// Законодавство України про страхування. Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.113-114.

36. Постанова Кабінету міністрів України “Про створення мережі закладів з організації надання медичної допомоги умови “Асістанс-Україна”// Україна-Бізнес, 23 грудня 1998 р.- С.5.

37. Автострахование: теория, практика и зарубежный опыт: специальное приложение к журналу “Финансы”. – М., Финансы. – 1995. – 225с.

38. Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 208с.

39. Александрова Т.Г., Мещерякова О.В. Коммерческое страхование (справочник). – М.: Институт мировой экономики, 1996. – 254с.

40. Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. – М.: ТОО “ИСТ-Сервис”, 1994. – 114 с.

41. Андеррайтинговая информация// Страховое ревю, 2000. - № 10. –С. 38-41.

42. Ассистант – друг человека, его помощник, а иногда и спаситель// // Україна- business/ - 2000 р. № 2-3.

43. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 444 с.

44. Бабенко В. Канали розподілу страхових послуг в промислово розвинутих країнах// Економіка України. – 1997. - № 7. – С.82-87.

45. Берлач А.І., Берлач Н.А. Становлення і шляхи розвитку системи сільськогосподарського страхування// Фінанси України. – 1999. - № 8. – 89-98.

46. Бігдаш В.Д., Шелехов К.В. Страхування. Страхові послуги. – К.: Інститут економіки, управління та господарського права. – 2000. – 271с.

47. Вовчак О.Д. Страхування: Навчальний посібник, 3-тє видання. – Львів: “Новий світ-2000”, 2006. – 480 с.

48. Виноградов П.П., Нейфельд П.Б. Транпортное страхование. – М.: ЮКИС. – 1993. – 180с.

49. Войтович А. Інвестиційне страхування життя (unit-linked): світовий досвід та перспективи впровадження в Україні // Страхова справа. – 2007, № 3(27), С. 54.

50. Внукова Н. Финансовые услуги: сущность, динамика развития, международный обмен// Финансовые услуги, 1997. - № 6; 1998. - № 1. – С.2-5.

51. Воблый К.Т. Основы экономии страхования. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 238с.

52. Воробьёв М.В. Страхование от огня. – М.: Анкил, 1992. – 16с.

53. Временко Л. Проблемы и перспективы развития добровольного медицинского страхования// Финансовые услуги. – 2001. - № 1-2. – С.14-16.

54. Галагуза Н.Ф. Реклама в страховании: путь к успеху. – М.: Финансы, 1995. 141 с.

55. Галаса П., Шемєєв Ю. Аварійний комісар: престижно і привабливо// Україна- business.- 1999 р.- № 230 -С.2.

56. Гвозденко А.А. Основы страхования: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 304с.

57. Гераськин С. Стратегия организации услуг по страховой экспертизе// Финансовый бизнес. –2000. - № 8. – С.44-48.

58. Гомелля В.Б., Туленты Д.С. Страховой маркетинг (Актуальные вопросы методологии, теории и практики). Второе издание. – М.: Анкил, 2000. – 128с.

59. Гончар С. Обов’язкове страхування депозитів фізичних осіб// Галицькі контракти. – 1996. - № 14.

60. Дарков В. Ассоциация страховых посредников Украины, – какой ей быть?// Финансовые услуги. – 1997. - № 3. – С28-32.

61. Ермилов В. История и перспективы страхования от несчастных случаев// Финансовые услуги. – 1998. - № 5-6. – С66-69.

62. Ефимов С.Л. Энциклопедический словарь: экономика и страхование. – М.: Церих-ПЭЛ, 1996. – 528с.

63. Ефимов С.Л. Организация управления страховой компанией: теория, практика, зарубежный опыт. – М.: Российский юридический издательский дом, 1995. – 147с.

64. Ефимов С.Л. Деловая практика страхового агента и брокера: Учебное пособие. – М., 1996. – 416с.

65. Ялтинська кооперація // Страхова справа. – 2006, № 3(23). – С.56-69.

66. Журавлёв Ю.М. Страхование во внешнеэкономических связях. – М.: Анкил, 1993. – 76с.

67. Загребной В. Некоторые аспекты транспортных перевозок в Украине// Финансовые услуги. – 1998. - № 7-8. – С.7-8.

68. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. – К.: Знання, 1998. – 321с.

69. Законодавство України про страхування. Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 1999. – С.103-104.

70. Залєтов О. Страхування інвестиційних ризиків// Финансовые услуги. – 1999. - № 5-6. – С19-24.

71. Залєтов О., Сідько С. Огляд ринку добровільного медичного страхування на території України// Страхова справа. – 2001. - № 2. – С.39-62.

72. Залєтов О. Піксотова О. Особливості страхування громадян, які виїжджають за кордон// Страхова справа. – 2001. - № 1. – С.30-47.

73. Залєтов О. Пенсійний захист населення: глобальна проблема ХХІ століття // Страхова справа. – 2006, № 3(23). – С. 12-15.

74. Зернов А.А., Зубец А.Н., Третьякова Г.И. Управление ценовой политикой страховой компании// Финансы, 1997. - № 10. – C.10-12

75. Захаркевич Н. Продаж товарів в кредит: нові можливості страхування// Україна- business. - 2000 р. № 28, с.2.

76. Згоняйко В. Деякі аспекти взаємодії страхових компаній та служб асистансу на сучасному етапі// Страхова справа. – 2001. - № 2. – С. 75-77.

77. Зубец А.Н. Страховой маркетинг. – М.: Анкил, 1998. – С.351.

78. Зубец А.Н. Качество страхового продукта// Страховое ревю, 2000. - № 7. – С.31-32.

79. Зуева А. Если ты наехал// Бизнес. – 2000. - № 12. – С.17.

80. Зуева А., Ромаенко К. Айболит-99// Бизнес, 1999. - № 14. – С.19.

81. Зуева А., Гнедыш И. Кто поможет за границей// Бизнес, 2000, № 30, с.18.

82. Іляшенко С.С. Страхування вкладів фізичних осіб// Вісник НБУ. – 1997. - № 3. – С.21-22.

83. Кавкин А. Новые способы страхования кредитного риска с помощью производных финансовых инструментов// Финансовый бизнес –2000. - № 8. – С.37-44.

84. Кагаловская Є.Т. Страхование жизни (тенденции развития). – М.: Финансі, 1979. – С.110.

85. Кадацька А.М. Страхування АПК: особливості відродження і напрями розвитку// Економіка АПК. – 1999. - № 3. – С.37-44.

86. Кащенко О.Л., Борисова В.А. Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник. – Суми: В-во “Університетська книга”. – 1999. – 252 с.

87. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: монографія. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш. – 2002. – 570с.

88. Клапків М.С. Кредитно-страховий альянс. – Тернопіль: Збруч, 1995. – 135с.

89. Клапків М.С. Продукт страхової послуги на сучасному фінансовому ринку//Финансовые услуги, 1999. - № 1-2,с.32-34.

90. Коваленко И.И., Колишевский Д. Технологии работы на страховом рынке// Финансовые услуги, 1998. - № 5-6, с.62-65.

91. Кредитное страхование (по материалам Великобритании). – М.: Анкил, 1992. – 232с.

92. Котлер Ф., Амстронг Г., Сонтерс Д., Вонг В. Основы маркетинга. Пер. с англ. – 2-е европ. изд. – М.: СПб.: К.: Издательский дом. «Вильямс», 1999.

93. Криворучко А. Рівень розвитку страхування в сільському господарстві// Финансовые услуги. – 1998. - № 1. – С.28-30.

94. Кузнецов Ю.М. Положення про порядок та умови страхування ядерних ризиків// Орієнтир. Інформаційний додаток до газети “Урядовий кур’єр”. – 1998. - № 5-6.

95. Кузнецов Ю.М. О важности работы с клиентом// Финансовые услуги. – 1999. - № 1-2. – С.40-43.

96. Кузнецов Э. Мы готовы к введению обязательного космического страхования// Финансовые услуги. - 1998 – № 9-10. – С.2-3.

97. Куят В. Страхование строительству не повредит// Финансовые услуги, 2000. - № 7-9,с. 35-39.

98. Лайков А. Место и роль брокера// Страховое ревю. – 2000. - № 7. – С.7-10.

99. Лебедев А.Н. Страховая защита урожая сельскохозяйственных культур// Финансы. –2001. - № 5. – С.47-50.

100. Левант Н. Особенности проведения долгосрочного страхования жизни в современных условиях // Страховое ревю. – 2001. - № 6. – С.12-16.

101. Ломакина Т.П., Бондаренко Л.Н. Страхование урожая: старое название, новые проблемы// Финансы. –2001. - № 3. – С.40-44.

102. Лукинов А. Некоторые особенности организации страхования от несчастных случаев на производстве в Германии// Страховое дело. – 2000. - № 2. – С.47-48.

103. Лутак М. Є розумний механізм задоволення інтересів третіх осіб// Україна- business. - 2000 р. № 24.- С.2.

104. Манэс А. Основы страхового дела. – М.: Анкил. – 1992. – 114с.

105. Маркетинг в страховом деле// Україна- business. - 1996 р. № 10. С.3.

106. Мартынов В. Грузы и контракты// Посредник. – 1996. - № 16. – С.36-37.

107. Махно В., Нечипоренко В. Реализация страховых продуктов// Финансовые услуги. – 1997. - № 4-5. – С.10-15.

108. Медичне страхування напередодні великих перемін// Україна- business. - 2001 р. № 10. – С.5.

109. Мещеряков Д.В. Институт (проблема) общей аварии в морском страховании// Страхово право. –2001. - № 1 – С.3-8.

110. Мних М. Права власності і варіанти пенсійних схем// Финансовіе услуги. – 1997. - № 6; 1998 - № 1. – С.10-15.

111. Морское страхование/ В сб. Обзор специализированной периодической печати по Украине и странам СНГ за 1993-1997 годы. – К., 1997. – 42 с.

112. Муравьёва И.П. Некоторые аспекты развития мирового и российского рынка страхования жизни// Финансы. –2001. - № 2. – С.56-60.

113. Непочатова Л. Тенденции развития рынка авиационного страхования в Украине// Финансовые услуги. – 1997. - № 6; 1998 - № 1. – С.23-24.

114. Нестеренко Е. Ответственность автоперевозчиков: регулирующие правовые институты и практика страхования// Финансовые услуги, 2000. - № 7-9., с.10.

115. Нечипорук О. Квартири, варті страхового поліса// Україна- business. - 1995 р. № 16. – С.2.

116. Нонко В. Проблема настільки серйозна, що необдумані дії можуть завдати величезної шкоди. Пропозиції щодо розвитку медичного страхування в Україні// Україна- business. - 2000 р. № 11. – С.3-4.

117. Нонко В. Громіздкий чиновницький апарат не вирішить проблем медицини// Україна- business. - 2001 р. № 11. – С.3.

118. Нонко В. Іноземний досвід медичного страхування// Страхова справа. – 2001. - № 2. – С.67-70.

119. Обличчям до клієнта із страховим полісом// Україна- business. - 2000 р. № 27. - С. 3.

120. Оговорки института Лондонских страховщиков по страхованию грузов// Финансовые услуги. – 1997. - № 3. – С.56-60.

121. Орланюк-Малицкая Л. А., Боян И. О формировании страховой услуги// Финансы и кредит. 2000. - № 8. – С.35-39.

122. Особенности имущественного страхования (опыт страхового рынка Швейцарии) – М.: Анкил. – 1994. – 32с.

123. Пастухов Б. Перспективы развития // Страховое ревю. – 2001. - № 6. – С.5-12.

124. Пилипенко О. Поїздка за кордон завжди спокійніша з полісом// Україна- business - 1999 р. № 19.- С.4.

125. Писарєв О. Настав час грунтовно взятися за пенсійне страхування// Україна- business. - 1999 р. № 42-43.- С.2.

126. Писарєв О. Фактори необхідності пенсійного страхування// Україна- business. - 1999 р. № 39. – С.2.

127. Плешков А.П. Орлова И.В. Очерки зарубежного страхования – М.: Анкил. – 1997. – 200с.

128. Плешков А.П., Кагаловская Э.Т. Методология исследования страховых интересов населения. – М.: НИФИ, 1991. – 66с.

129. Плешков А., Орлова И. Перспетивы развития рынка страхования жизни// Страховое ревю. – 2000. № 2. – С.30-37.

130. Портрет страхової компанії в інтер’єрі ринку// Україна- business. - 2000 р. № 25-26. – С.6.

131. Путов А. Альтернативная медицина: бесплатная, платная или страховая// Финансовая консультация. – 1997. - № 12. – С.8-9.

132. Разумков В. Ассистансы поют романсы// Финансовые услуги. – 2000. - № 5-6. – С.36-38.

133. Редкин И. Страхование грузов: анализ и перспективы// Финансовые услуги. – 1997. - № 1. – С.58-60.

134. Рейтман Л.И. Личное страхование при социализме. – М.: Финансы и статистика. – 1982. – 142 с.

135. Репетун Л., Шкраб К. Роз’яснення питань, пов’язаних з добровільним довгостроковим страхуванням додаткової пенсії// Финансовые услуги. – 1998. - № 9-10. – С.24-26.

136. Руденко Л.С. Особливості формування попиту на страхову послугу/ Вісник “Економіка”. Випуск 46. – КНЕУ ім.Шевченка Т.Г.. – С.67.

137. Рудень Василь. Страхова медицина і медичне страхування. Навчальний посібник. – Львів, Обласна книжкова друкарня, 1999. – 304с.

138. Савченко И. Экологические риски и хозяйственная деятельность// Бизнес. – 1996. - № 5. – С.11-12.

139. Самое ценное – отношения с клиентами// Финансы. – 2001. - № 2. – С.42-46.

140. Саркисов С.Э. Личное страхование. – М.: Финансы и статистиа. – 1996. – 94с.

141. Сахар И. Авиационному страхованию необходима профессиональная основа// Финансовые услуги. – 1997. – № 2. - С.33-35; № 3 – С.60-61.

142. Сахар И. Обязательное страхование автогражданской ответственности, о котором так долго говорили страховщики, свершилось// Финансовые услуги. – 2000. - № 5-6. С.2-5.

143. Свидзинский Ю., Якымив А. Пенсионная реформа: польский опыт и предпосылки её проведения на Украине// Финансовые услуги. – 2000. - № 5-6. - С.46-51.

144. Семёнов А. Страхование технических рисков: отечественная практика// Страховое ревю, 2001. - № 1. – С.18-23.

145. Сільченко М.В. Математичні методи у хеджуванні ризиків на ринку опціонів// Фінанси України. – 2000. - № 11. – С.100-105.

146. Сербиновский Б.Ю., Гарькуша В.Н. Страховое дело: Учебное пособие для вузов. Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: Феникс, 2000. – 384с.

147. Словник нормативно-правової термінології медичного страхування// Страхова справа. – 2001. - № 2. – с.84-88.

148. Социальное и личное страхование (опыт страхового рынка ФРГ). – М.: Анкил. – 1996. – 123 с.

149. Сошанський В. Законопроект дискредитує медичне страхування// Україна- business. - 2001 р. № 13. – С.2

150. Спивак Л. Проблемы развития страхового бизнеса в сфере охраны здоровья// Финансовые услуги. – 1999. - № 3-4. – С.19-21.

151. Сплетухов Ю. Страхование рисков, связанных с предпринимательской деятельностью// Финансовый бизнес. – 1997. - № 12. – С.24-29.

152. Справочник по страховому бизнесу/// Под ред проф. Уткина Э.А. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», Из-во ЭКМОС. – 1998. – С.416.

153. Срібний С., Бєлозьорова І. Обереги для Вашого життя, або що таке аси станс// Страхова справа. – 2001. - № 2. – С.71-74.

154. Старчиков Ю. Морське страхування має гарні перспективи розвитку// Україна- business. - 2001 р. № 13. – С.3

155. Страхование от А до Я (книга для страхователей)/под ред Л.И.Корчевской, К.Е.Турбиной. – М.: Инфра-М, 1996. – 624с.

156. Страхование в промышленности: (опыт страхового рынка в ФРГ) / под ред. О.Ю.Бриллиантова. – М.: Анкил, 1993. – 123с.

157. Страхові послуги: Навчально-методичний посібник для самост.вивч.дисципліни/ За заг.ред. Т.М.Артюх. – К.: КНЕУ,2000. – 124с.

158. Страховое дело: Учебник/под ред. Л.И.Рейтмана. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр. – 1992. – 530с.

159. Страхування: Підручник/ Керівник авт.кол. і наук.ред. С.С.Осадець – Вид. 2-ге перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. – 599с.

160. Страхування ризиків сільськогосподарського виробництва// Страхова справа. – 2001. - № 1. – С.63-64.

161. Страховой портфель: Кн.предпринимателя. Кн. Страховщиа. Кн. Страхового менеджера/ Отв. Ред. Ю.Б.Рубин, В.И.Солдаткин. – М.: СОМИНТЭК, 1994. –628с.

162. Сухорукова В., Сухоруков М. Основные функции и прфессионально важные качества страхового агента// Страховое дело. – 2000. – № 6. – С.39-42.

163. Типові правила добровільного страхування медичних витрат// Страхова спрва. – 2001. – № 2. – С.78-83.

164. Труфанова Е. Агрострахование в Украине: итоги и тенденции 2007 года // insurance TOP. – 2008, №1(2). -С. 4-8.

165. Третяк О., Окаянюк І. Страхування інвестицій у нерухомість як інструмент мінімізації ризиків учасників у процесі реалізації проектів будівництва // Страхова справа. – 2007, №2(26), С.74-81.

166. Українські морські страховики визнані у світі// Україна- business. - 2000 р. № 48.- С.2.

167. Фурсевич П. Члени Морського страхового бюро отримали свідоцтва і визначили перспективні завдання// Україна- business. - 1999 р.- № 25. – С.2.

168. Хованов А. Продажа страховой услуги// Страховое ревю, 2000, № 7. – С.25-30.

169. Хорін Л. Організаційні проблеми участі страхових компаній в інвестиційній діяльності// Україна- business. - 2000 р. - № 13. – С.3-4.

170. Хорін Л. Страхование финансовых рисков – от ремесленничества к искусству// Финансовые услуги. – 1998. - № 7-8. – С.18-25.

171. Царькова И. Опыт деятельности клубов взаимного страхования в современной Европе (некоторые данные)// Страховое право –2000. - № 4. – С.17-18.

172. Черный Р. О страховании АПК России// Страховое ревю. – 2000. - № 2. – С.38-46.

173. Шаплыко Д. Страхование депозитов в США// Финансовый бизнес. –2000. - № 1. – С.61-63.

174. Шаплыко Д. Основные понятия, принципы и модели маркетинга страховой компании // Страховое ревю. – 2001. - № 6. – С.27-32.

175. Шахов В.В. Страхование. Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ. – 2000. – 301с.

176. Шинкаренко И.Э. Страхование ответственности. – М.: Финансы и статистика. – 1999. – 350с.

177. Шихов А.К. Страхование: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 431с.

178. Шмиддер А.К., Денисов Ю. Немецкий рынок автострахования: продукты-участники-показатели //Финансовые услуги, 2000, № 7-9. – С.14-20.

179. Шумелда Я.П. Страхування. Навчальний посібник. – Тернопіль: Джура, 2004. – 280с.

180. Шумелда Я.П. Організаційні схеми та економічні механізми страхування життя // Страхова справа. – 2007, № 3(27). – С.52-60.

181. Шинкаренко И.Э. Андеррайтинг как конкурентное преимущество // Страховое дело. – 2004, №3.-С.20-24.

182. Шустов А. Страхование от огня//Страховое ревю, 2001. - № 1. – С.5-15.

183. Щедрый П. Медицинское страхование идёт по пути многогранного эволюционного развития//Финансовые услуги. – 2000. - № 3-4. – С.22-28.

184. Юлдашев Р.Т. Страховой бизнес. Словарь-справочник. – М.: Анкил, 2000. – С.272.

185. Ядерний страховий пул України стає потужнішим// Україна- business. - 2000 р. № 35. – С.2.

186. Як страхувати державні судна?// Україна- business - 2001 р. - № 12. – С.2.

187. Ястребов В. Туризм і страхування: співпраця на загальну користь// Україна- business. - 1999 р. № 18. – С.4.

188. Яхница И. Медицинское страхование в новой системе здравохранения// Финансовые услуги. – 2001. № 1-2. – С.9-13.

Питання для підготовки до заліку з дисципліни

“Страхові послуги”

1. Визначення та особливості страхової послуги. Класифікація страхових послуг.

2. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.

3. Канали продажів страхових продуктів. Переваги та недоліки кожного з них.

4. Інструменти маркетингу та їх вплив на страхову діяльність. Характеристика інструментів маркетингу.

5. Характеристика етапів реалізації страхового продукту.

6. Страхові посередники та їх роль в реалізації страхових послуг.

Вимоги законодавства України щодо страхових посередників.

7. Роль реклами в реалізації страхових послуг. Вимоги законодавства України щодо страхових посередників.

8. Страхова угода та її основні етапи.

9. Андеррайтинг та порядок його здійснення.

10. Договір страхування та його зміст.

11. Правила та умови страхування. Вимоги щодо розробки правил.

12. Відповідальність по договорах страхування. Права і обов’язки сторін.

13. Порядок визначення і врегулювання збитків.

14. Економічні особливості страхування життя та пенсій.

15. Таблиця смертності та її значення.

16. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору.

17. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.

18. Характеристика основних умов змішаного страхування життя “А,В,С”.

19. Характеристика основних умов страхування життя “Родина”.

20. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків та їх характеристика.

21. Добровільне індивідуальне страхування від нещасних випадків.

22. Колективні види добровільного страхування від нещасних випадків.

23. Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

24. Обов’язкове медичне страхування та його сутність.

25. Добровільне медичне страхування та його особливості.

26. Страховий захист осіб, які виїжджають за кордон.

27. Медичне страхування іноземців в Україні.

28. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек.

29. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.

30. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.

31. Страхування професійної відповідальності осіб, діяльність котрих може заподіяти шкоду третім особам.

32. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Характеристика основних умов.

33. Характеристика основних умов добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур та страхування посівів.

34. Страхування тварин сільськогосподарських підприємств.

35. Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.

36. Методика визначення збитку з добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур та страхування посівів.

37. Страхування будівельно-монтажних ризиків.

38. Страхування машин від поломок.

39. Страхування електронної техніки.

40. Страхування банківських депозитів та лізингових операцій.

41. Страхування ризику непогашення кредиту.

42. Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

43. страхування виданих і отриманих гарантій або порук.

44. Страхування від втрат прибутку.

45. Страхування автотранспортних засобів (автокаско).

46. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

47. Міжнародна система “Зелена картка”, її розвиток.

48. Страхування вантажів, що перевозяться автотранспортом.

49. Особливості організації морського страхування. Об’єкти та види морського страхування.

50. Страхування морських суден, умови страхування.

51. Страхування фрахту.

52. Страхування відповідальності судновласників.

53. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.

54. Особливості здійснення та законодавча база авіаційного страхування.

55. Характеристика обов’язкових видів авіаційного страхування.

56. Добровільні види авіаційного страхування, їх характеристика.

57. Страхування повітряних суден, умови страхування.

58. Страхування відповідальності власників повітряних суден.

59. Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті.

60. Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу.

61. Космічне страхування.

62. Страхування будівель і тварин, що належать громадянам.

63. Страхування домашнього майна громадян.

64. Страхування засобів транспорту, які належать громадянам.

[1] Аквізиція. це діяльність страховика або страхових посередників із залучення клієнтів до укладення нових договорів

страхування.

[2] Під страхуванням невідкладної допомоги (у міжнародній термінології – assistanse insurance) розуміється специфічний вид страхування, об’єктом якого є негайне надання застрахованому допомоги у визначених надзвичайних ситуаціях.

[3] Дедвейт - критерій оцінки ризику при страхуванні морських суден. Визначається валовою або повною вантажопідйомністю судна.

[4] Положення, які регулюють ці види, ще не затверджені урядом, тому методичні матеріали висвітлюють діючі види страхування.

1 ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації - спеціалі­зована установа 00Н, створена в 1947 р. Членами ІКАО є більше 150 держав. Практична діяльність ІКАО спрямована на підготовку міжнародних конвенцій і інших документів по повітряному праву, розробці і утвердженню стандартів і рекомендованої практики, а також керівництва по різноманітних проблемах безпеки польотів і охороні навколишнього середовища; на вивчення конкретних проблем повітряного транспорту. Норма конвенції ІКАО широко використовується в практиці АС.

Варшавська конвенція 1929 р. регулювала і в деяких випадках регулює сьогодні відповідальність авіаційного перевізника щодо смерті, каліцтва або затримок пасажирів, а також щодо затримок і пошкодження вантажу та багажу. Відповідальність згідно із Варшавською конвенцією була обмежена сумою 12 тис. Конвенційних Золотих Франків (КЗФ). В 1955 р. Гаазька конференція прийняла доповнення до Варшавської конвенції (протокол Хейга), згідно з якими сума відповідальності була збільшена до 250 тис. КЗФ. Відповідальність авіаційного перевізника за перевезення багажу та вантажу була обмежена сумою в 5 тис. КЗФ. Для спрощення процедури розрахунку колишній Комітет Цивільної Авіації США визначив ліміт відповідальності в 20 тис. дол. США за 250 тис. КЗФ.

Римська Конвенція ІКАО - конвенція про відшкодування збитку, спричиненого іноземним повітряним судном третій стороні (Рим, 1952 р.). Встановлена межа цієї відповідальності в залежності від маси повітряного судна: до 1 тис. кг - ЗЗ168 тис. дол; 50 тис. кг -698518 тис. дол.; вище 50 тис. кг - 663 дол. за кожний 1 кг ваги. Відповідальність за загибель осіб або нанесення їм тілесних ушкоджень не повинна перевищувати 33168 дол. США.

1 Страхувальниками можуть бути фізичні особи – власники будівель або повнолітні члени їхніх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах.