Перерозподіл інтенсивності світла в результаті накладення декількох світлових хвиль викликає

1. інтерференцію @@@

2. дифракцію

3. поляризацію

4. дисперсію

42. До джерел випромінювання для абсорбційного аналізу не відноситься:

1. штифт Нернста

2. ксенонові лампи

3. індуктивно-зв’язана плазма @@@

4. лампи розжарювання

43. До джерел випромінювання для абсорбційного аналізу відноситься:

1. ксенонова лампа @@@

2. полум’я

3. індуктивно-зв’язана плазма

4. газовий розряд при низькому тиску

44. Прилад, на якому можливо відмітити область "відбитків пальців":

1. ІЧ-спектрофотометр @@@

2. спектрометр для видимої області

3. спектрофотометр для УФ-області

4. будь-який реєструючий спектрометр

45. Коливання полярних груп активні у методі:

1. рентгеноспектрального аналізу

2. ІЧ-спектрометрії @@@

3. спектрофотометрії в УФ - та видимій областях

4. комбінаційного розсіювання

46. Стилоскопічний метод в емісійному аналізі використовують для:

1. якісного аналізу порошків

2. якісний аналіз металів і сплавів

3. напівкількісного аналізу порошків і сплавів

4. усе перераховане вище @@@

47. В атомно-абсорбційному аналізі використовують наступні джерела світла:

1. лазери

2. лампи розжарювання

3. тверді тіла розжарювання

4. лампи з порожнім катодом @@@

48. Спектри комбінаційного розсіювання – це:

1. комбінація частоти падаючого світла з частотою коливання молекул речовини @@@

2. розсіювання світла при проходженні електромагнітного випромінювання через пробу

3. заломлення світла в результаті проходження випромінювання через досліджувану речовину

4. відбите випромінювання, отримане при проходженні потоку світла через пробу

49. Приймачем ультрафіолетового випромінювання є:

1. лампа розжарювання

2. призма

3. фотоелемент @@@

4. болометр

50. При розробці методики емісійного аналізу одним з найбільш суттєвих моментів є:

1. величина потенціалу збудження

2. область знаходження спектральної лінії

3. оцінка концентраційної чутливості @@@

4. вибір спектрального приладу

51. Потенціал збудження – це:

1. енергія, необхідна для відриву електрону від атому

2. енергія, необхідна для повернення відірваного електрону на орбіталь

3. енергія, необхідна для збудження атому @@@

4. енергія, необхідна для повного руйнування атому

Чому методом ААС не визначають елементи, резонансні лінії яких лежать у області менше 190 нм

1. низька точність

2. необхідне вакуумування приладу @@@

3. необхідне використання коштовного аргону

4. велика похибка