Експериментальна частина

1. Ознайомитись з установкою, накопичити і роздрукувати спектр Co⁶⁰.

2. Виміряти і роздрукувати фон за той самий час і відняти його від спектру Co⁶⁰.

3. Побудувати одержаний спектр на міліметровому папері, визначити номери каналів, що відповідають максимумам фотопіків.

4. Знаючи енергії g-квантів Co⁶⁰ E₁= 1,17 МеВ, E₂= 1,33 МеВ, побудувати градуювальну криву g-спектрометра E_g(N), тобто залежність енергії від номера каналу.

5. Оцінити енергетичну роздільну здатність g-спектрометра, тобто ширину фотопіка на половині висоти. Оскільки вона, як правило, змінюється при зміні енергії g-квантів, роздільну здатність сцинтиляційних спектрометрів прийнято виражати в % від енергії E_g.. Припускаючи, що одержана ширина фотопіків зумовлена лише статистичним характером випромінювання світлових фотонів кристалом, оцінити енергію g-кванта, яка затрачується на випромінювання одного сцинтиляційного фотона.

6. Вставити дискету з програмою fpk.12_1.exe і вивести її графічне зображення на дисплей.

7. Встановити держак зразка з джерелом на об’єкт дослідження.

8. Натисканням клавіши Enter запустити режим вимірювання та індикації зареєстрованих частинок. Вимірювання можна проводити до переповнення будь-якого з 255 каналів приладу та автоматичної зупинки або за фіксований проміжок часу із зупинкою вручну.

9. За допомогою маркера, який керується клавішами “ ”, “®”, використовуючи дані на відображеній в нижній частині дисплея таблиці з вимірюваними величинами (час вимірювання, енергетичний рівень, кількість імпульсів), провести аналіз фону (джерела).

10. Натисканням клавіши F 10 завершити роботу з програмою.