2015-06-28
2050
1. Ставитися до дитини з обмеженими функціональними можливостями як до такої, що вимагає спеціального навчання виховання та догляду.
2. На основі спеціальних рекомендацій, порад та методик поступово і цілеспрямовано:
> навчати дитину альтернативних способів спілкування;
> навчати основних правил поведінки;
> прищеплювати навички самообслуговування;
> розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття;
> виявляти та розвивати творчі здібності дитини.
3. Створювати середовище фізичної та емоційної безпеки:
> позбавитися небезпечних речей та предметів;
> вилучити предмети, що викликають у дитини страх та інші негативні емоційні реакції;
> не з'ясовувати у присутності дитини стосунки, особливо з приводу її інвалідності та проблем, пов'язаних з нею.
4. Рідним та людям, що знаходяться в безпосередньому контакті з дитиною-інвалідом, потрібно:
> сприймати її такою, якою вона є;
> підтримувати і заохочувати її до пізнання нового;
> стимулювати до дії через гру;
> більше розмовляти з дитиною, слухати її;
> надавати дитині можливості вибору: в їжі, одязі, іграшках, засобах масової інформації тощо;
> не піддаватися всім примхам і вимогам дитини;
> не вимагати від неї того, чого вона не здатна зробити;
> не боятися кожну хвилину за життя дитини.
