2015-06-28
392
Закон введено в дію з дня опублікування - 4 жовтня 1994 року,
крім статті 4, яка вводиться в дію з 1 січня 1995 року
(згідно з Постановою Верховної Ради України
від 23 вересня 1994 року N 187/94-ВР)
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 7 травня 1996 року N 184/96-ВР,
від 10 вересня 1999 року N 1034-XIV,
від 16 березня 2000 року N 1559-III,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 5 лютого 2004 року N 1454-IV,
від 15 червня 2004 року N 1766-IV,
від 31 травня 2007 року N 1108-V,
від 23 червня 2009 року N 1533-VI,
від 20 січня 2010 року N 1814-VI
(зміни, внесені Законом України від 20 січня 2010 року N 1814-VI,
застосовуються починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI),
від 13 березня 2012 року N 4496-VI,
від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI,
від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
від 6 листопада 2012 року N 5480-VI,
від 4 липня 2013 року N 406-VII
| (Установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 цього Закону здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів, згідно з постановою Правління Національного банку України від 14 листопада 2013 року N 453) |
| (Установлено, що у 2009 році при застосуванні за зовнішньоекономічними угодами (договорами) резидентів операцій факторингу, що здійснюються державними банками України, у тому числі в рамках їх діяльності в міжнародних факторингових об'єднаннях (асоціаціях), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках або рахунки банків, що здійснюють відповідні операції факторингу, у терміни, передбачені статтею 1 цього Закону продовжено на 90 календарних днів; виручкою резидентів вважаються також платежі, що надходять від нерезидентів на рахунки банків за операціями факторингу згідно із Законом України від 26 грудня 2008 року N 835-VI) |
| (У тексті Закону слова "індивідуальної ліцензії Національного банку України" замінено словами "висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики; слово "термін" в усіх відмінках і числах замінено словом "строк" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 31 травня 2007 року N 1108-V) |
| (У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI) |
Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
(частина перша статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
від 23.06.2009 р. N 1533-VI,
від 20.01.2010 р. N 1814-VI,
зміни, внесені Законом України від 20.01.2010 р. N 1814-VI, застосовуються
починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування
Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI)
Частину другу статті 1 виключено
(статтю 1 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 10.09.99 р. N 1034-XIV,
частина друга статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.06.2004 р. N 1766-IV,
виключено згідно із Законом
України від 31.05.2007 р. N 1108-V)
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
(статтю 1 доповнено частиною згідно із
Законом України від 13.03.2012 р. N 4496-VI)
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
(статтю 1 доповнено частиною згідно із
Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Стаття 2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
(частина перша статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
від 23.06.2009 р. N 1533-VI,
від 20.01.2010 р. N 1814-VI,
зміни, внесені Законом України від 20.01.2010 р. N 1814-VI, застосовуються
починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування
Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI)
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із
Законом України від 07.05.96 р. N 184/96-ВР)
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
(статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із
Законом України від 31.05.2007 р. N 1108-V)
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
(статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Стаття 3. Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
(стаття 3 у редакції Закону
України від 31.05.2007 р. N 1108-V)
Стаття 4. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Законуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
(частина перша статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
(частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 31.05.2007 р. N 1108-V,
від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
(частина третя статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
(частина четверта статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
(частина п'ята статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 04.07.2013 р. N 406-VII)
(стаття 4 у редакції Закону України
від 07.05.96 р. N 184/96-ВР)
Стаття 5. У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
(стаття 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом України від 31.05.2007 р. N 1108-V)
Стаття 6. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовженіцентральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
(частина перша статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 07.05.96 р. N 184/96-ВР,
у редакції Закону
України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Законуабо встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
(частина друга статті 6 у редакції
Закону України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
(статтю 6 доповнено новою частиною третьою
згідно із Законом України від 31.05.2007 р. N 1108-V,
у зв'язку з цим частини третю - п'яту
вважати відповідно частинами четвертою - шостою,
частина третя статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 04.07.2013 р. N 406-VII)
Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність", а також суб'єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", після перерахування авансових платежів за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
(статтю 6 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом України від 16.03.2000 р. N 1559-III,
частина четверта статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 20.01.2010 р. N 1814-VI,
зміни, внесені Законом України від 20.01.2010 р. N 1814-VI, застосовуються
починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування
Закону України від 20 січня 2010 року N 1814-VI)
Вимоги, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не поширюються на розрахунки за експортно-імпортними операціями інвестора (представництва іноземного інвестора на території України) за угодою про розподіл продукції, які здійснюються для потреб такої угоди (у тому числі пов'язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, у тому числі розпорядження частиною виробленої продукції, належною інвестору (представництву іноземного інвестора на території України), іншому інвестору чи державі).
(статтю 6 доповнено новою частиною п'ятою
згідно із Законом України від 02.10.2012 р. N 5406-VI,
у зв'язку з цим частини п'яту і шосту
вважати відповідно частинами шостою і сьомою,
частина п'ята статті 6 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 06.11.2012 р. N 5480-VI)
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
(статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із
Законом України від 05.02.2004 р. N 1454-IV)
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
(статтю 6 доповнено частиною сьомою згідно із
Законом України від 05.02.2004 р. N 1454-IV,
частина сьома статті 6 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 31.05.2007 р. N 1108-V)
Стаття 7. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст. 186, N 49, ст. 462).
З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро Національний банк України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238)
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1458-III (1458-14) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121 N 1658-III (1658-14) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.230
N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000, ВРР, 2000, N 42, ст.351
N 2121-III (2121-14) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30
N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117
N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256
N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.100
N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96 }
{ Додатково див. ст. 97 Закону
N 489-V (489-16) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09.07.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639-VI (639-17) від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 -
зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року }
{ Додатково див. Закон
N 835-VI (835-17) від 26.12.2008, ВВР, 2009, N 20, N 21-22,
ст.269 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 800-VI (800-17) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257
N 1131-VI (1131-17) від 17.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.454
N 1533-VI (1533-17) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763
N 1608-VI (1608-17) від 21.08.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.15 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2010 (v013p710-10) від 11.05.2010 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2388-VI (2388-17) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496
N 2457-VI (2457-17) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564
N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.570
N 2856-VI (2856-17) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272
N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011, ВВР, 2011, N 36, ст.362
N 3394-VI (3394-17) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 47, ст.533
N 3828-VI (3828-17) від 06.10.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.204
N 4395-VI (4395-17) від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.479
N 4452-VI (4452-17) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564
N 5042-VI (5042-17) від 04.07.2012, ВВР, 2013, N 26, ст.264
N 5103-VI (5103-17) від 05.07.2012, ВВР, 2013, N 30, ст.346
N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012, ВВР, 2013, N 39, ст.517
N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.488
N 5285-VI (5285-17) від 18.09.2012, ВВР, 2013, N 37, ст.489
N 5411-VI (5411-17) від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 42, ст.587
N 5463-VI (5463-17) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 5480-VI (5480-17) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.696
N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012, ВВР, 2014, N 8, ст.90
N 399-VII (399-18) від 04.07.2013, ВВР, 2014, N 14, ст.255
N 1586-VII (1586-18) від 04.07.2014 }
{ У статтях 1, 7, 9, 15, 25, 26, 41, 42, 55, 57, 58, 60,
61, 62, 63, 65, 67 слова "фінансово-кредитна установа",
"та фінансово-кредитні установи", "інші фінансово-кредитні
установи", "та інші фінансово-кредитні установи",
"а також інших фінансово-кредитних установ" у відповідних
відмінках виключено на підставі Закону N 1919-III
(1919-14) від 13.07.2000 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та поняття
У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому
значенні:
{ Абзац другий статті 1 виключено на підставі Закону
N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002 }
банківські метали - золото, срібло, платина, метали
платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно
до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат
якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
банківське регулювання - одна із функцій Національного банку
України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють
діяльність банків, визначають загальні принципи банківської
діяльності, порядок здійснення банківського нагляду,
відповідальність за порушення банківського законодавства;
банківський нагляд - система контролю та активних
впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на
забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких
Національний банк України здійснює наглядову діяльність
законодавства України і встановлених нормативів, з метою
забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів
вкладників та кредиторів банку; { Абзац п'ятий статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002 }
валютні цінності - матеріальні об'єкти, визначені
законодавством України про валютне регулювання як засоби
валютно-фінансових відносин;
відкритий ринок - ринок, на якому здійснюються операції з
купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними
кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу
цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя
цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними
банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових
державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси.
Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку,
внаслідок продажу - зменшується;
валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в
кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх
рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою.
Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за іноземними
валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою,
якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами
перевищує обсяг зобов'язань; { Абзац восьмий статті 1 в редакції
Закону N 1533-VI (1533-17) від 23.06.2009 }
грошово-кредитна політика - комплекс заходів у сфері
грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення
стабільності грошової одиниці України через використання
визначених цим Законом засобів та методів; { Визначення терміна в
редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
грошово-кредитні зобов'язання - валюта в обігу, фінансові
вимоги до Національного банку України, за винятком зобов'язань
Національного банку України перед Кабінетом Міністрів України та
міжнародними фінансовими організаціями; { Статтю 1 доповнено
терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
грошовий сурогат - будь-які документи у вигляді грошових
знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в
обіг не Національним банком України і виготовлені з метою
здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних
цінностей; { Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000 }
девізна валютна політика - політика регулювання валютного
курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;
дисконтна валютна політика - зниження або підвищення
Національним банком України процентних ставок за кредит з метою
регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;
золотовалютний резерв - резерви України, відображені у
балансі Національного банку України, що включають в себе активи,
визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для
міжнародних розрахунків;
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002 }
кредитор останньої інстанції - Національний банк України, до
якого може звернутися банк для отримання рефінансування в разі
вичерпання інших можливостей рефінансування; { Визначення терміна
в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
казначейські зобов'язання - боргові цінні папери, що
емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються
виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб
і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та
дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові
права, відповідно до умов їх випуску;
металеві рахунки - рахунки, які відкриваються уповноваженими
банками України для обліку операцій, що здійснюються з
банківськими металами;
міжнародні стандарти аудиту - прийняті Міжнародною федерацією
бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту; { Статтю 1
доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
міжнародні стандарти фінансової звітності - прийняті Радою з
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, що
визначають стандарти фінансової звітності та бухгалтерського
обліку; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
нереалізовані доходи/витрати - доходи/витрати від переоцінки
фінансових активів та зобов'язань, монетарного золота та
банківських металів, а також доходи/витрати від купівлі іноземної
валюти, монетарного золота та банківських металів, якщо такі
операції здійснюються не за офіційним валютним курсом; { Статтю 1
доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
{ Визначення терміна "основні засади грошово-кредитної
політики" виключено на підставі Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
облікова ставка Національного банку України - один із
монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк
України встановлює для банків та інших суб'єктів
грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та
розміщених грошових коштів; { Визначення терміна в редакції Закону
N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
облікові системи - сукупність відносин щодо формування,
оброблення, зберігання та передавання інформації між державними
органами, фінансовими установами, іншими юридичними особами під
час реалізації державних проектів; { Статтю 1 доповнено терміном
згідно із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }
офіційне видання Національного банку України - спеціальне
друковане видання, визначене Національним банком України як
офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому
публікуються нормативно-правові акти Національного банку України,
а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали,
огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового
ринків тощо;
офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений
Національним банком України як уповноваженим органом держави;
охорона цінностей та об'єктів - організація та практичне
здійснення Національним банком заходів охорони щодо визначених і
належних йому будівель, споруд, територій, транспортних засобів,
валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого
майна, спрямованих на недопущення чи припинення протиправних дій
щодо них, забезпечення їх недоторканності та цілісності,
припинення несанкціонованого доступу до них третіх осіб, а також
на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я працівників
Національного банку; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 5103-VI (5103-17) від 05.07.2012 }
платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових
надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею
платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу
входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими
операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі
ліцензіями, від фрахтування та обслуговування кораблів, туризму,
утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном,
грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики
тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та
кредити;
реалізовані доходи/витрати - доходи/витрати від переоцінки
під час вибуття переоцінених фінансових активів і зобов'язань,
монетарного золота та банківських металів; { Статтю 1 доповнено
терміном згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
резервна позиція в Міжнародному валютному фонді (далі - МВФ)
- вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між
квотою та авуарами МВФ в її (держави-члена) валюті за мінусом
грошових авуарів МВФ, отриманих державою-членом у вигляді кредитів
МВФ та залишків на рахунку МВФ N 2, що не перевищує однієї десятої
процента від квоти держави-члена;
ставки рефінансування Національного банку України - виражена
у відсотках плата за кредити, що надаються комерційним банкам, яка
встановлюється Національним банком України з метою впливу на
грошовий оборот та кредитування; { Визначення терміна із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
спеціальні права запозичення (СПЗ) - міжнародний резервний
актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних
резервних активів, який являє собою "кошик" із п'яти валют, склад
яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціальних прав
запозичення визначається щоденно;
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002 }
цінова стабільність - збереження купівельної спроможності
національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій
перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів
інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін. { Визначення терміна в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002 }
Термін "ділова репутація" розуміється у значенні, визначеному
Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14).
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку
України
Національний банк України (далі - Національний банк) є
центральним банком України, особливим центральним органом
державного управління, юридичний статус, завдання, функції,
повноваження і принципи організації якого визначаються
Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Місцезнаходження Ради Національного банку України (далі -
Рада Національного банку), Правління Національного банку України
(далі - Правління Національного банку) та центрального апарату
Національного банку - місто Київ. { Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2478-VI (2478-17) від 09.07.2010 }
Стаття 3. Статутний капітал
Національний банк має статутний капітал, що є державною
власністю.
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень.
Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради
Національного банку. (Частина друга статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1919-III (1919-14) від
13.07.2000)
Джерелами формування статутного капіталу Національного банку
є доходи його кошторису, а при необхідності - Державний бюджет
України.
Стаття 4. Економічна самостійність
Національний банк є економічно самостійним органом, який
здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого
кошторису, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок
Державного бюджету України.
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно,
що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному
господарському віданні.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів
державної влади, а органи державної влади не відповідають за
зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони
добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших
банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями
Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть
на себе такі зобов'язання.
Національний банк може відкривати свої установи, філії та
представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Національний банк, його установи, філії та представництва
мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням.
Стаття 5. Доходи та витрати
Національний банк щорічно складає кошторис доходів та витрат,
який повинен забезпечувати виконання Національним банком його
функцій, установлених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим
Законом.
Національний банк включає до кошторису доходів та витрат
прогнозовані доходи, а також прогнозовані витрати, в тому числі
амортизаційні відрахування, резерви під знецінення активів та
інвестиції, що спрямовуються на забезпечення діяльності
Національного банку.
Національний банк відображає доходи та витрати, визначає
прибуток (збитки) та складає фінансову звітність відповідно до
міжнародних стандартів фінансової звітності.
Національний банк створює загальні резерви, які
використовуються на покриття його збитків, резерв переоцінки, який
використовується на покриття нереалізованих витрат, а також інші
резерви.
У разі недостатності коштів загальних резервів перевищення
витрат Національного банку над його доходами компенсується за
рахунок коштів Державного бюджету України наступного за звітним
року. { Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639-VI
(639-17) від 31.10.2008, N 1608-VI (1608-17) від 21.08.2009,
N 1919-III (1919-14) від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
Стаття 5-1. Прибуток до розподілу
Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.
Національний банк визначає прибуток до розподілу шляхом
зменшення прибутку на суму нереалізованих доходів. Національний
банк спрямовує нереалізовані доходи до резерву переоцінки.
Нереалізовані доходи, що стають реалізованими у наступних
періодах, включаються до прибутку до розподілу у відповідних
звітних періодах.
Національний банк компенсує суму перевищення нереалізованих
витрат над сумою резерву переоцінки коштами прибутку поточного
року, а в разі їх недостатності - коштами загальних резервів.
Національний банк здійснює розподіл прибутку до розподілу
після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою
Національного банку річного фінансового звіту у такому
співвідношенні:
50 відсотків прибутку до розподілу спрямовується до загальних
резервів та інших резервів Національного банку. Відрахування до
загальних резервів проводяться поки сума загальних резервів не
дорівнюватиме 10 відсоткам обсягу грошово-кредитних зобов'язань
Національного банку;
50 відсотків прибутку до розподілу перераховується до
Державного бюджету України наступного за звітним року.
Після формування загальних резервів у розмірі, передбаченому
частиною п'ятою цієї статті, прибуток до розподілу підлягає
перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі. { Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
Стаття 6. Основна функція
Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) основною
функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової
одиниці України.
При виконанні своєї основної функції Національний банк має
виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової
стабільності в державі. { Частина друга статті 6 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17)
від 09.07.2010 }
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє
стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає
досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті. { Частина статті 6 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів
економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету
Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей,
визначених у частинах другій та третій цієї статті. { Частина статті 6 в редакції Закону N 2478-VI (2478-17) від
09.07.2010 }
Стаття 7. Інші функції
Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку
України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та
проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та
організує готівковий грошовий обіг; { Пункт 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5285-VI (5285-17) від 18.09.2012 }
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і
організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків правила проведення банківських
операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації,
коштів та майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему
грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та
статистики платіжного балансу;
6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків
в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між
банками; { Пункт 6 статті 7 в редакції Закону N 5518-VI (5518-17) від
06.12.2012 }
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських
технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та
ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та
облікових систем, контролює створення платіжних інструментів,
систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту
банківської інформації; { Пункт 7 статті 7 в редакції Закону
N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012 }
8) здійснює банківське регулювання та нагляд на
індивідуальній та консолідованій основі; { Пункт 8 частини першої
статті 7 в редакції Закону N 3394-VI (3394-17) від 19.05.2011 }
9) здійснює погодження статутів банків і змін до них,
ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених
законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр
аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських
перевірок банків; { Пункт 9 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002; в редакції
Закону N 3024-VI (3024-17) від 15.02.2011 }
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів
платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; (Статтю 7
доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)
{ Пункт 11 статті 7 виключено на підставі Закону N 4452-VI
(4452-17) від 23.02.2012 }
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та
прогнозування;
13) представляє інтереси України в центральних банках інших
держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де
співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом
повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення
операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний
контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали
ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; (Пункт 14 статті 7 в редакції Закону N 2922-III (2922-14) від
10.01.2002)
15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних
резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та
валютних відносин;
17) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та
інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення
банкнот і монет та інших цінностей;
18) реалізує державну політику з питань захисту державних
секретів у системі Національного банку;
19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи
України;
20) визначає особливості функціонування банківської системи
України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду,
здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку; (Статтю 7 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 2922-III
(2922-14) від 10.01.2002)
21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо
законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання
функцій Національного банку України; (Статтю 7 доповнено пунктом
21 згідно із Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005)
22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання,
захисту, використання та розкриття інформації, що становить
банківську таємницю; (Статтю 7 доповнено пунктом 22 згідно із
Законом N 3163-IV (3163-15) від 01.12.2005)
22-1) здійснює відповідно до компетенції повноваження у сфері
депозитарного обліку; { Статтю 7 доповнено пунктом 22-1 згідно із
Законом N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012 }
22-2) забезпечує облік і зберігання переданих йому цінних
паперів та інших коштовностей, що конфісковані (заарештовані) на
користь держави та/або таких, які визнані безхазяйними, для чого
може відкривати рахунки в цінних паперах у депозитарних
установах; { Статтю 7 доповнено пунктом 22-2 згідно із Законом N
5178-VI (5178-17) від 06.07.2012 }
23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах
своєї компетенції, визначеної законом;
{ Пункт 24 статті 7 виключено на підставі Закону N 2478-VI
(2478-17) від 09.07.2010 }
25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації,
клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за
операціями, які здійснені в межах України із застосуванням
платіжних карток, емітованих банками-резидентами; { Статтю 7
доповнено пунктом 25 згідно із Законом N 5284-VI (5284-17) від
18.09.2012 }
26) створює Засвідчувальний центр для забезпечення
реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації
центрів сертифікації ключів, визначає порядок застосування
електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису
в банківській системі України та суб'єктами переказу коштів;
{ Статтю 7 доповнено пунктом 26 згідно із Законом N 5284-VI
(5284-17) від 18.09.2012 }
27) видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які
мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів
без відкриття рахунків (z0407-13) та відкликає їх відповідно до
законодавства; { Статтю 7 доповнено пунктом 27 згідно із Законом
N 5284-VI (5284-17) від 18.09.2012 }
28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків,
учасників цих систем та операторів послуг платіжної
інфраструктури; { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом
N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }
29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем
розрахунків. { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом
N 5178-VI (5178-17) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5518-VI (5518-17) від 06.12.2012 }
