Форма і методи в.регулювання

Під мето­дом валютного регулювання розуміють науково обґрунтовані, дозволені за­коном способи впливу підлеглих з метою найбільш правильно­го оперативного вирішення управлінських завдань та досягнен­ня максимальної ефективності управління

Виділяють адміністративні та економічні методи валютного регулювання. Серед адміністративних методів валютного регулювання можна назвати такі:

1) встанов­лення порядку здійснення валютних операцій, який передбачає визначення суб'єктів та об'єктів валютних операцій, прав та обо­в'язків суб'єктів валютних операцій, класифікацію валютних операцій, встановлення правил обігу (володіння, користування та розпорядження) валютними цінностями та ін.

2) введення валютних обмежень на здійснення окре­мих валютних операцій залежно від їх характеру, суб'єктів, об'­єктів, обсягу операцій, у тому числі ліцензування діяльності, по­в'язаної з використанням валютних цінностей.

Валютне законодавство України виділяє цілу низку валют­них обмежень, до яких можна віднести:

а)ліцензу­вання валютних операцій

б)обов'язковий продаж валютної виручки експортерів повністю чи частково

в)обмеження обігу валют

г)контроль за дотриманням валютного законо­давства і застосування заходів відповідальності до суб'єктів, що порушили встановлений порядок здійснення валютних операцій.

Під економічними методами розуміють створення нових умов за допомогою використання стимулюючих засобів для конкретної поведінки суб’єктів валютних відносин.

До економічних методів державно­го управління валютними відносинами можна віднести:

а)в. інтервенції;

б)девальвацію та ревальвацію валют;

в)дисконтну (облікову) політику;

г)девізну валютну політику;

д)управління валютними резервами (диверсифікацію).

В. інтервенція - це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку шляхом купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на курс націо­нальної грошової одиниці.

Валютна інтервенція може здійснюватися:

а)за рахунок власних резервів інвалюти;

б)шляхом укладення «своп-угод» - договору з певною краї­ною про одержання кредиту у валюті цієї ж країни, необхід­ного для здійснення валютної інтервенції;

в)за рахунок продажу цінних паперів, вміщених в іноземній валюті.

Девальвація - офіційне зниження курсу національної гро­шової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних роз­рахункових одиниць.

Ревальвація - офіційне підвищення курсу національної гро­шової одиниці відносно іноземних валют або міжнародних роз­рахункових одиниць.

Дисконтна політика. Змінюючи розмір облікової ставки, центральний банк здійснює певний вплив на приплив чи від­плив капіталів, а отже, і на валютний курс.

Девізна валютна політика — політика регулювання валют­ного курсу шляхом купівлі - продажу іноземної валюти.

Валютні резерви - це запаси резервних активів, що перебу­вають на рахунках у центральному банку та в банках за кордо­ном і використовуються для сплати боргових зобов'язань, а та­кож (у разі необхідності) для проведення валютних інтервенцій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.