Під світовими цінами необхідно розуміти ціни, за якими здійснюються великі комерційні експортно-імпортні операції з оплатою у вільно конвертованій валюті.
Відповідно, ціноутворення - це процес відбору кінцевої ціни залежно від собівартості продукції, цін конкурентів, співвідношення попиту і пропозиції, інших факторів. Співпадання цих вимог залежить від багатьох умов, які отримали назву ціноутворюючі фактори. Вони за характером, рівнем та сферою дії поділяються на:
1) загальноекономічні - фаза економічного циклу, стан сукупного попиту та пропозиції, інфляція;
2) конкретно-економічні, тобто ті, які визначаються особливостями розвитку даної галузі, умовами виробництва продукції та її реалізації - витрати, прибутки, податки, пропозиція і попит на цей товар з урахуванням товарів-замінників, споживчі якості (надійність, привабливість, сучасний зовнішній вигляд);
3) специфічні, які мають відношення тільки до деяких товарів та послуг - сезонність, рівень експлуатаційних витрат, комплектність, гарантії і умови сервісу;
|
|
4) спеціальні, тобто пов'язані з дією особливих механізмів та економічних інструментів; державне регулювання, валютний курс;
5) неекономічні - політичні, військові тощо.
Існують такі методи ціноутворення на світовому ринку:
- на основі закритих торгів - виходячи з очікуваних цінових пропозицій конкурентів;
- на основі передбачуваної цінності - виходячи з відчуття покупцем цінової вартості товару;
- на основі рівня поточних цін - виходячи з поточних цін конкурентів.
Зазначимо, що ціноутворення на світових ринках має дві характерні риси:
1) на світовому ринку складаються відхилення світової ціни від внутрішніх цін окремих країн. Внутрішня ціна, хоча і виступає одним з суттєвих факторів механізму формування цін світового ринку, проте. в більшості випадків не визначає її остаточного рівня;
2) на один товар існує паралельно декілька цін. Значна кількість цін світової торгівлі зумовлена різними обставинами: транспортними витратами, характером торговельної угоди, комерційними умовами поставок тощо.
Тобто, в практиці міжнародної торгівлі використовується декілька видів цін, пов'язаних з тими чи іншими особливостями купівлі-продажу, наприклад:
- біржові котирування (тобто ціни, встановлені на міжнародних товарних біржах);
- аукціонні (ціни міжнародних аукціонів);
- експортні ціни основних постачальників певного товару;
- імпортні ціни в основних центрах імпорту;
- оптові ціни;
- роздрібні ціни;
- ціни оферти - ціни продавця в його офіційній пропозиції про продаж товару;
- ціни покупця (ціни контроферти);
|
|
- регіональні - ціни, які діють в межах інтеграційних угруповань;
- номінальні - ціни, вказані в прейскурантах;
- трансфертні - ціни, що діють в межах транснаціональних корпорацій;
- статистичні - середньозважені за певний період часу.
Укладаючи зовнішньоторговельний контракт про купівлю-продаж товару, суб'єкти господарської діяльності мають справу з такими видами цін:
- базисною, яка використовується для визначення сорту або якості товару, яку узгоджують на переговорах між продавцем та покупцем. Вона є початковою для визначення ціни фактично поставленого товару, якщо характеристики останнього відрізнятимуться від обумовлених у контракті;
- фактурною, яка визначається умовами поставки, вказаними в контракті.
Умови поставки товару визначають обов'язки покупця і продавця щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі чи пошкодження товару з продавця на покупця. Базисні умови поставки визначають, хто несе витрати, пов'язані з транспортуванням товару від продавця-експортера до покупця-імпортера. Ті витрати з приводу доставки товару, які несе продавець, включаються до ціни товару. Ці умови називаються базисними тому, що вони встановлюють базис ціни товару і впливають на рівень ціни товару.
Витрати в процесі експортування різноманітні і складають до 40 - 50% ціни товару. Вони можуть включати:
- витрати на підготовку товару до відвантаження (перевірка кількості та якості, пакування);
- оплату завантаження товару на перевізні засоби внутрішнього транспортувальника;
- оплату перевезень товару від пункту відправлення до основних засобів транспортування;
- оплату вартості завантаження товару на основні засоби транспортування;
- оплату вартості транспортування товару міжнародним транспортом;
- оплату страхування вантажу під час перевезення;
- витрати щодо зберігання товару протягом перевезення;
- витрати щодо розвантаження товару в пункті призначення;
- витрати з приводу доставки товарудо пункту призначення на склад покупця;
- оплату митних зборів, податків при перетинанні митного кордону.
Базисні умови розробляються міжнародною торговою практикою. Зміст цих умов не є загальноприйнятим у міжнародній торгівлі, а визначається, як правило, торговельними традиціями, які склались у різних країнах, портах, галузях.
В сучасній практиці міжнародної торгівлі одержав визнання „Інкотермс” (міжнародні комерційні терміни), оскільки запропоноване в ньому тлумачення окремих термінів відповідає найбільш розповсюдженим торговим звичаям, які склалися на світовому ринку.
За класифікацією Інкотермс всі базові умови розбиваються на чотири групи. В основу класифікації покладені розходження в обсязі зобов'язань контрагентів по доставці товару.
З усіх розглянутих базисних термінів найбільше розповсюдження набули умови ФОБ та СІФ. В практиці міжнародної торгівлі «Ціна ФОБ», як правило, означає експортну ціну товару, а «Ціна СІФ» - імпортну.
Ціна може бути зафіксована в контракті:
- на момент укладення;
- протягом терміну дії;
- на момент його виконання.
Залежно від способу фіксації розрізняють наступні види цін:
1 ) тверда;
2) рухлива;
3) ковзна;