Значення двосторонніх міжнародних договорів з надання космічних послуг

Окремо треба підкреслити значення договорів про співпрацю держав в сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях. Крім багатосторонніх і регіональних міжнародних угод з питань мирного космосу вкрай принципового значення у врегулюванні взаємовідносин на світовому космічному ринку останнім часом набули саме двосторонні міжнародні договори з різноманітних питань співробітництва в сфері космічної діяльності, в першу чергу, міжурядові угоди, які стосуються співпраці щодо надання космічних послуг і технологій: між урядом США та урядом КНР (1989 і 1995 рр.), РФ та США (1993 р.); України і США (1996 р.).

Ці договори є яскравим прикладом врегулювання відносин держави, що є оплотом ринкових відносин у світі, та держав, що тільки стоять на шляху ринкових перетворень своїх економік. При цьому, аналізуючи зміст цих договорів, треба підкреслити, що більшість принципових положень іх введено в практику правовідносин на світовому ринку вперше: вперше одна з держав-засновників світового космічного ринку, держава з ринковою економікою (США – повноправний член ГАТТ і Режиму Контролю за ракетними технологіями) уклала договір про надання національним суб’єктам космічної діяльності послуг з космічних запусків з боку національних суб’єктів космічної діяльності держави, що розвивається (КНР), тобто, держави з перехідною (до ринку) формою економіки, що на той час ще не набула членства ні в ГАТТ, ні в Режимі Контролю; вперше на договірній основі встановлювались такі визначальні для умов функціонування світового ринку правові регулятори, як квотування обсягів послуг, антидемпінгове регулювання цін, заборона державного протекціонізму щодо постачальників послуг та преференцій для клієнтів, умови надання ліцензій на експортування американських корисних навантажень і заборони щодо пільгового страхування комерційних послуг тощо.

Що стосується останнього з низки перелічених договорів, то його укладення між урядом України та урядом США щодо міжнародної торгівлі в галузі комерційних послуг із космічних запусків (21 лютого 1996 року) зробило можливим прорив нашої держави на світовий космічний ринок в умовах запеклої конкурентної боротьби. при цьому не треба забувати, що цей прорив здійснений із залученням в комерційних цілях національних досягнень в сфері найсучасніших технологій, адже саме РН ЗЕНІТ українського виробництва, кращу за всіма основними експлуатаційними показниками, використовує міжнародний консорціум «Сі Лонч», у складі якого флагмани національної космічної галузі ДКБ «Південне» та ВО «Південмашзавод» здійснюють комерційні запуски космічних апаратів з акваторії Світового океану.

Звичайно, «квотний підхід» у регулюванні світового космічного ринку, що застосовується США у відносинах з країнами з перехідною економікою, в першу чергу, спрямований на захист інтересів постачальників послуг з космічних запусків розвинених країн (насамперед, США). Але, водночас, цей підхід, враховуючи ліцензійний (дозвільний) характер в США експортних операцій з штучними супутниками Землі (та іншими виробами на основі «високих» технологій), сприяє значною мірою стабілізації світового ринку, формулюючи попередньо сформульовані вимоги до нових членів цього ринку, для яких ринкові відносини в економіці ще не набули визначальної ваги. Ці вимоги істотно обмежують можливості суб’єктів світового ринку з країн неринкової економіки щодо неприпустимої ділової практики: пропонування послуг за демпінговими цінами (нижчими, ніж собівартість), надання додаткових послуг, тобто не допускають таких дій, які спотворюють принципи конкуренції на світовому ринку, і не дають змоги підривати, таким чином, міжнародний ринок комерційних послуг з космічних запусків.