2015-06-30
410
1. Поняття міжнародного приватного права.
2. Зміст міжнародного приватного права.
3. Методи і задача міжнародного приватного права.
4. Система міжнародного приватного права.
1.Поняття міжнародного приватного права.
Внутрішньодержавне право, будучи сукупністю юридичних норм, діючих на одній території, охоплює, кажучи дуже схемно, два типи відносин: відносини між особами і відносини між особами та суспільством, юридично представленим державою. Перший тип відносин регулюється так званим приватним правом. Воно включає такі важливі і стародавні галузі, як цивільне і торгове право другий тип відносин - між індивідами і державою - регулюється публічним правом з такими галузями, як адміністративне, податкове і кримінальне право.
Крім внутрішньодержавного права існує міжнародний правопорядок. Норми міжнародного правопорядку, які адресовані приватним особам, фізичним або юридичним, об'єднані під назвою міжнародного приватного права (далі - МПП), яке і буде розглядатися у цьому курсі.
Існують різні уявлення про природу МПП. Одне з них полягає у тому, що саме правові норми держав складають норми МПП. Існує судова практика і норми українського, французького, американського МПП, які значно відрізняються один від одного. Інше уявлення пояснює природу МПП, включаючи його в міжнародне право в широкому значенні слова.
Сам вираз „ міжнародне приватне право ” встановився не так давно.
Воно належить американцю Сторі (Stогу), який у своїй роботі „Соmmеntaries of the Conflikt of Law“, що вийшла в 1834 р., вперше говорить про міжнародне приватне право.
Предметом регулювання в МПП, у вузькому значенні слова, є відносини цивільно-правового характеру, які виникають у міжнародному житті.
Оскільки одним з регуляторів міжнародного життя є також міжнародне публічне право (далі - МПублП), необхідно прослідити, чи немає зв'язку між МПП і МПублП.
Почнемо з відмінностей:
1. Відносини, що регламентуються МПублП, носять не цивільно-правовий, а міжвладний характер. Що стосується МПП, то ним регулюється (у вузькому значенні слова) особлива група цивільно-правових відношень, які мають міжнародний характер.
2. Друга відмінність - по суб'єктах відносин. Основними суб'єктами МПублП є держави. Визнається також правосуб'єктність міждержавних організацій і націй, що борються за своє звільнення. (Плюс правосуб'єктність Ватикану, і до недавнього минулого - Західного Берліну). У МПП ж основним суб'єктом є не держава, хоча держава і може виступати в цій якості, а окремі особи - фізичні і юридичні.
Приведемо приклад, що стосується фізичних осіб. Іноземний громадянин-студент, що навчається в Україні, одружується з українською громадянкою. Вступ до цього браку регулюється міжнародним приватним правом.
3. Третя відмінність МПублП від МПП. У МПублП роль основного джерела права відіграє міжнародний (міждержавний або міжурядовий) договір. У МПП міжнародні договори також мають велике значення, але правила не завжди застосовуватимуться до суб'єктів відносин – фізичних та юридичних осіб - безпосередньо, оскільки для виконання деяких договорів потрібне ухвалення нових законів держави-учасника.
Окрім норм договірного походження для МПП істотне значення мають джерело суто внутрішнього характеру - законодавство, а також судова і арбітражна практика.
Особливу область складають так звані „ позадержавні джерела ” МПП, відмічені видатним українським вченим В.М.Корецьким. До них наука і практика МПП відносить типові договори, формуляри і т.п.
Крім відмінностей, між МПублП і МПП існує і певний зв'язок.
Так, цілий ряд загальних положень МПублП використовується в МПП. Визначальне значення тут мають перш за все принципи суверенітету держав, невтручання у внутрішні справи, недопущення дискримінації.
Взаємозв'язок норм МПублП і норм МПП можна показати на наступному прикладі.
Україна укладає міждержавну угоду з якою-небудь державою про здійснення великомасштабного проекту (Україна - США). Угода укладається між державами. Вона служить базою для контрактів українських організацій з фірмами відповідної країни (приклад: контракт між Кременчуцькою тютюновою фабрикою та американською компанією „Филипп Моріс”).
Таким чином, МПублП і МПП тісно взаємодіють.
У назві науки МПП крім слова „ міжнародне ”, завжди оспорювалося інше визначальне слово: „ приватне ”.
Тому необхідно також визначити і зв'язок МПП з внутрішнім публічним правом.
Наприклад, визначити, чи можуть включатися в МПП як його складові частини міжнародне податкове право, міжнародне кримінальне право і міжнародне адміністративне право.
Французький вчений Нібуайе без коливань відносить до області колізійного права адміністративні і податкові проблеми. Такі країни, як США і ФРН, також дотримуються в цьому питанні розширювальної концепції.
Дійсно, існує певний зв'язок цих галузей з МПП.
Витоки ж розподілу права на публічне і приватне слід шукати в римському праві.
Після 1917 р. величезну негативну роль в розвитку і практичному застосуванні розподілу права на публічне та приватне, а, отже, і в розвитку і практичному застосуванні МПП в нашій країні зіграло зауваження В.І.Леніна юристу Д. Н. Курському, що займався на початку 20 -х років минулого століття розробкою нового цивільного кодексу. „Ми нічого „приватного” не визнаємо, - писав Ленін, - для нас все в області господарства є публічно-правове, а не приватне. Потрібно застосовувати не согрus juгis гоmani до цивільних правовідносин, а нашу революційну правосвідомість”. (Правосвідомість же, як відомо, у кожного своя).
Проте, навіть застосування „революційної правосвідомості” до цивільних правовідносин в соціалістичний період зовсім не означало стирання межі між положенням держави та окремих громадян і організацій нашої країни.
У той же час формальне збереження терміну „МПП” вписувалося в соціалістичне право нашої країни, оскільки цей термін, як і, наприклад, терміни „цивільне право”, „цивільний процесс” мали, (та і зараз ще, в значній мірі, мають) не завжди приватний характер.
У результаті Радянський Союз і окремі радянські республіки склали дуже мало норм МПП. Ці норми відносяться до певних специфічних областей: до морського права, чеків, правоздатності іноземних юридичних осіб і ще до двох-трьох питань.
Набагато більше в нашому праві містилося, та і зараз ще міститься публічно-правових норм.
От чому, у відомому значенні точка зору, згідно якої в МПП існують як приватноправові, так і публічно-правові норми, має право на життя.
