Складання топологічної схеми міста

Топологічна схема є моделлю транспортної мережі міста і повинна як можна більш відповідати модельованому об'єкту. Топологічна схема повинна описувати всі ділянки вулично-дорожньої мережі (ВДМ) і всі транспортні райони (ТР) міста. На вихідній карті міста відбита ВДМ, по якій можлива організація руху міських маршрутів наземних видів транспорту.

1.1. Формування транспортних районів

Транспортні райони повинні бути сформовані таким чином, щоб всі пересування між ними зводилися б до пересувань між їх центрами, а все внутрішньорайонні пересування здійснювалися б пішки [2]. При формуванні ТР слід вважати, що на всіх ділянках ВДМ функціонують міські маршрути і виконувати мікрорайонування за правилами, описаними в теоретичній частині курсу (додаток Б).

Першим етапом при мікрорайонуванні міста є визначення його площі S_г. Для цього необхідно на вихідній мапі нанести олівцем сітку з розмірами клітини 5×5 мм і визначити кількість клітин, повністю (П) і частково (Ч) покритих територією міста. Потім визначається площа карти Sк.

, (1)

де – площа осередку, приймаємо 25 мм², мм².

Площа міста визначається виходячи з масштабу 1:50000, при чому слід враховувати, що цей масштаб лінійний і для перерахунку площ необхідно зводити його в квадрат

, (2)

де – прийнятий масштаб карти, км.

У відповідному розділі курсової роботи мають бути описані методика складання топологічної схеми, загальні результати і таблиця з характеристикою транспортних районів, що містить загальну площу ТР, площі житлової забудови кожного виду і промислових зон, що знаходяться на території ТР, а також коефіцієнта приведення ТР, що визначається по залежності

(3)

де k_i – коефіцієнт приведення для і -го району;

6 – кількість видів забудови;

k_пj – коефіцієнт приведення для j -го виду забудови;

S_ij – площа j- го виду забудови в і -ому районі міста, км²;

S_i – площа і -го району міста, км².

1.2. Опис вулично-дорожньої мережі

ВДМ описується довжиною ділянок, що з'єднують суміжні транспортні райони. Довжина ділянок визначається по карті міста за допомогою лінійки або курвіметра. Отримане значення перетворюється в реальну довжину ділянок за допомогою масштабу.

Для кожної ділянки визначаємо час проїзду по ній виходячи з того, що швидкість сполучення приймається рівною V _с =20 км/год

, (4)

де t_ij – час проходження по ділянці і-j, хв;

l_ij – довжина ділянки між і -м і j -м районами, км.

Для кожної ділянки визначається вид міської вулиці, характеристика яких наведена в табл. 2 [4]. Сумарна довжина ділянок кожного типу повинна відповідати розподілу, наведеному в табл. 2.

Таблиця 2 - Характеристика міських вулиць

Тип вулиць	Кількість смуг в одному напрямку	Пропускна здатність вулиці в одному напрямку	Питомий вміст вулиць в загальній довжині ВДМ, %
прив. од/год	пас/год
міські магістральні вулиці з розділовою смугою
міські магістральні вулиць без розділової смуги
основні міські вулиці
міські вулиці у районах з малоповерховою забудовою

Після цього розраховуємо щільність ВДМ (φ ) і щільність з урахуванням кількості смуг руху φ_п по формулам:

, (5)

, (6)

де m – кількість ділянок ВДМ;

n _п – кількість смуг в одному напрямку на і -й ділянці.

Результати вимірювання ВДМ повинні бути представлені у вигляді таблиці, яка містить всі показники, які визначаються в даному розділі. Крім того, розділ повинен містити таблицю, в якій відображена сумарна довжина ділянок кожного типу і їх частка у всій ВДМ.