ФРАЗЕОЛОГІчні норми

1. Фразеологія. Власне фразеологізми й фразеологічні вирази.

2. Мовні кліше і штампи.

3. Стилістичне використання фразеологізмів.

Фразеологізм – це відтворювана мовна одиниця з двох чи більше компонентів, стійка за структурою і цілісна за значенням. Фразеологізми вживають у різних стилях української мови.

Фразеологізми можуть перекладатися іншими мовами, але часто більш доречним є не буквальний переклад стійкого словосполучення, а його відповідник в іншій мові. Порівняйте українські та російські фразеологізми, що є міжмовними синонімами:

У професійному спілкуванні вживаються термінологізовані фразеологізми, позбавлені будь-яких елементів образності (броунівський рух, октанове число, бензольне кільце, бордоський розчин).

Однією із специфічних рис фразеологізмів наукового стилю є наявність у складі фразеологізму прізвища вченого, який сформулював той чи інший закон (число Авогадро, закони Ньютона, таблиця Піфагора, закони Кеплера).

Різновидом фразеологізмів є канцеляризми, сталі словосполучення, які бажано використовувати у діловому мовленні, оскільки вони надають текстам офіційності, однозначності та лаконізму: круглий стіл, докласти зусиль, внести лепту, увійти в ритм, тримати курс, доводити до відома, брати до уваги, зупинитися на питанні, взяти за основу.

Варто пам’ятати, що фразеологізми не перекладаються буквально, а їх специфічні відповідники потрібно знати, наприклад:

Про фразеологізми слід особливо пам’ятати при комп’ютерному перекладі текстів, оскільки дуже часто фразеологічні сполучення перекладаються як звичайні словосполучення, наприклад, російському „ оранжевая революция ” відповідає „ помаранчева революція ”, та комп’ютер подає його як „ жовтогаряча революція ” (неправильно); Папа Римский – як Тато Римський (неправильно), а потрібно як Папа Римський.