Му. Ось головн1 3 них

Атмосфера гри. Сприйняття всього, що вщбуваеться. як гри дозволяе учасникам ризикувати бтьше, н!ж у звичаи них умовах. Можливо, в якийсь момент учасники зможуп усв'щомити, що повторюють у процеа гри те, що звикли ро бити в повсякденному житп. Але не сл'щ робити Тм з цьон» приводу зауважень, щоб вони взагал! не вщмовились в!д участ! в треынгу.

Свобода вибору: брати участь у гр! чи н! 1 в як!й форм! Повага до тдивщуального вибору кожного. Вщсутнюн. будь-якого тиску з боку 1нструктора, примушування брат участь у грк

В1дсутн1сть змагальност!. Дуже важливо, щоб ус< що вщбуваеться в ход! трентгу, не сприймалося як змагам ня з шшою командою: головною установкою у змаганы «виграш. Якщо ж учасники не будуть пор1внювати себе I 1НШИМИ командами, вони зможуть сконцентруватись на до сягненн! максимального результату. Це е запорукою ефек тивност! особисто! участ'| I ефективност! командно'!' взаемоди

Спортивно-оздоровчий туризм 209

«иммадзд^^

Ф/зична / психолог1чна безпека. Безпека е головним принципом тренЫгу. Ва його вправи розрахован! на людей 13 середн'|ми ф'юичними можливостями 1 на д'|тей в!ком вщ 9 ро-юв. При тренуванн!, спрямованому на п'щтримку, страховку I самостраховку, 1нструктори вщповщно до д!ючих правил орган1зовують додатков! заходи безпеки. ГНд час трен'|нгу обов'язкова присутн'ють у команд! спефально пщготовле-них психолопв та педагопв, 1нструктор'|в з туризму, л!каря або сан1нструктора.

Особливост! вправ треншгу командно! взаемоди. Весь комплекс вправ трен!нгу спец"1ально розроблений для тренування командно'! взаемоди в туристських трупах р!зноТ м!ри "сходженностГ (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, 1 заюнчуючи трупами, члени яких зна-ють один одного протягом багатьох роюв). Характерною особлив!стю вправ трен'|нгу е те, що Тх неможливо дв»ч'| ви-конати однаково. Кожний раз Ух результати нов!, «нод! до-сить неспод'|ван1 для учасниюв.

Командна взаемод'т у вправах тренЫгу передбачае си-туац'н, пов'язан'1 з вибором м!ри виклику; '|нтерпретац1ею; досягненням згоди; безпекою; творчим п'щходом, пошуком ршення; вщпов1дальн'!стю; дов!рою; взаемод'юю; вибором, його усв'щомленням; чесн'|стю; концентрац1ею, зосеред-женютю; нацтен'|стю на результат; важлив'1стю внеску кож­ного I Т. 1Н.

Деяю вправи е свого роду випробуванням, пов'язаним 1з необхщн'|стю ф1зичного контакту з 1ншими учасниками. Це мае важливе практичне 1 психолопчне значения для вщпрацювання д'«й в екстремальних ситуациях, страховки I самостраховки.

Дбайливе ставлення до природи е неписаним законом, який лежить в основ! повед!нки кожного, хто вирушае в ту-ристський похщ чи подорож.

Його метою мае бути не лише гизнання, а и збережен-ня навколишнього середовища, не говорячи вже про непри-пустимють нищення рослини, розпалювання вогнища в не-безпечних м!сцях, засм!чення територм! т.!н.

Похщна туристська етика передбачае також розумне \ бережливе користування дарами природи, Збирання ягщ, гриб!в, л!карських та Тст!вних рослин, рибалка, полювання, пошук м!нерал!в не повинн! завдавати шкоди природному середовищу, порушувати р!вновагу.

Непорушним правилом для кожного мае бути заборона рубати жив! дерева I кущ!, ламати плки, обдирати кору: це згубно для природи. Сокира потр!бна в поход! тшьки для рубання сухих дров. Готуючись вирушити в подорож, усе необхщне для облаштування похщного побуту! вщпочинку трупа повинна мати з собою: спальн! м!шки, ковдри, присто-сування для встановлення намет!в, розпалювання багаття тощо, не розраховуючи на спорудження курен!в, укригпв, загородок 13 стовбур!в живих дерев, кущ!в, використання зелених плок на пщстилку.

Важливу водоохоронну роль в!д!грае рослиннють по берегах р!чок, озер, водосховищ.

Спортивно-оздоровчий туризм ___________________________ ^^

Розкладати багаття слщ лише на вщкритих дтянках поблизу води, використовуючи стар! кострища або витоп-тан! майданчики. Готуючи мюце для вогнища, необхщно зняти на обрати дтянц! дернину або розчистити ТУ, звшьнивши вщ сухого листя, др!бних плок, опалоТ глиц!. Не можна розпалювати багаття пщ деревами, на смолистих пнях I кор!нн1, яке виступае на поверхню грунту. Особливо небезпечно розкладати вогонь на дтянках, порослих сухим очеретом, високою травою, мохом, на торф'яниках, у хвой-них насадженнях. Найкращим паливом е сух! плки дерев I чагарниюв. Вогнище пост!йно повинен доглядати черговий. Вирушаючи на маршрут, багаття необхщно залити водою, засипати землею, тском. Якщо перед його розпалюванням було знято дернину, ТУ розгортають I накривають нею мюце, де розкладалося вогнище.

На м'юц! стоянки не повинно залишатись жякого смлтя. Якщо залишилися дрова, Тх треба акуратно скласти. Кон-сервн! банки, пляшки, скляний посуд, пол!етиленов1 пакети чи пл1вку закопують або забирають 1з собою.

Не слщ вмикати транзистор чи магн1тофон на повну по-тужнють, зд|ймати галас, щоб не лякати тварин, птах!в усьо-го живого, що населяе природне середовище.

Перебування на маршрут! 1з зброею, з собакою, на-явнють засоб!в лову може прир!внюватись законом до по­лювання.

Мюця користування питною водою, (джерела, криниц!) необхщно розчистити, облаштувати вщповщним чином! за-лишити п!сля себе в такому стан!, щоб ними могли користу-

ватись!нш!.

При виникненн! пожеж! в л!с!, в заростях високоТ трави необхщно негайно приступити до и гаання. Вогонь збива-ють плками листяних дерев, заливають водою, закидають землею, тском, затоптують. У раз! необхщност! треба звер-нутись по допомогу до найближчого населеного пункту, лгсництва тощо.

> Г< •'.

: 1;

: 4 *:•

у •! I¹

д^^

^ашжШ'шШШШШШШш

В поабнику розглядаеться коло питань, що безпосе-

• ••*

редньо стосуеться оргаызацп спортивно-оздоровчого ту­ризму, наводяться практичн! поради щодо безпечного, бе-заваршного проведения туристського походу, в контекст! взаемовщносин людини з природою, з!ншими людьми в умовах автономного юнування певноТ людськоТ спшьност!.

Теоретичы положения, методичн! вказ!вки, правила I практичн! рекомендацп адресован! в першу чергу кер!вни кам оргаызованих туристських поход!в, широкому туристсь кому загалу, а також експедицчйним працчвникам \ фах!вцям природознавчого профтю - географам, геологам, бюло гам, спец|'алютам у галуз! медицини катастроф.

Вирушаючи в подорож, кожний турист \ туристська гру па спод1ваються провести и" ц!каво, без вщхилень в1д нам!ченого плану I аварм. Але якщо екстремальна ситуацш все ж таки виникне, кожний учасник походу повинен во лод1ти вщповщними знаниями I навичками \ вмпги застосу вати Тх на практиц!, захиститися в раз! потреби вщ спеки. холоду, укуав комах \ тварин, добути воду, Ужу \ вогош. вщшукати правильний I безпечний шлях, надати першу д<> помогу, спорудити укриття або заа'б сплаву по р1чц|, аи кож бути готовим скористатись запасним вар!антом март руту I наявними заходами безпеки, передбаченими при пщготовцч до маршруту, не втрачаючи при цьому самоглм дання I вол! до життя.

Знания I навички, передбачен! системою виживашш и екстремальних ситуац1ях е необхщними для кожного уч.». ника туристського походу чи подорож!.

Спортивно-оздоровчий туризм 213

чос«<«^«««^|«<«««*^|^>^>^»»^с•>^^^»^^^>»>^^^^

^^^^^ч^^^V^^^•VЧ^^^%%VЧ^V%V^^^^^%^•л^^^^^ч^Л^^•лллЧ^ЧN^.^А^Я•А^.N^.Ж•^•№^ч^^•лл•А^^^Ч^^^^^•А^^%*I^^^^<^^•.^•л.^л^^^^^ ^^^^V.VЛ^^VЛ^V.%V^.V^^^^^^%^^^^Ч^^^^^V^ч^^ч^^V^^V^Л|%^VVЧ^^Vч^^^VЧV^VЛ^V,^чч^ччV.^V.^ччч^чччV.V.VЛ•ИАЧ^ч^V,^^V.^^^•^^^