Наслідки неприбуття прокурора і захисника

1. Повноваження прокурора у судовому засіданні передбачені п. 15 ч. 2 ст. 36 КПК. Прокурор підтримує державне обвинувачення в суді, відмовляється від підтримання державного обвинувачення, змінює його або висуває додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК. Ураховуючи роль прокурора у судовому провадженні, у ч. З ст. 36 КПК зазначено, що участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених КПК.

Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття прокурора до суду. При цьому суд повинен з'ясувати причину неявки прокурора. У разі відсутності поважних причин неприбуття в судове засідання суд порушує питання про відповідальність прокурора.

Відповідно до ч. З ст. 48 ЗУ «Про прокуратуру» за неналежне виконання службових обов'язків прокурори несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується ВР України. Статтею 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачено, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання служ-бових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури. Коло осіб, які наділені повноваженнями щодо накладення дисциплінарного стягнення на прокурора, передбачено у ст. 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Якщо в судове засідання не прибула за повідомленням особа, яка є захисником у кримінальному провадженні, у разі, якщо участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття захисника до суду. Якщо причина неприбуття захисника є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» серед гарантій адвокатської діяльності передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. У частині 3 ст. 33 цього Закону зазначається, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Частиною 1 ст. 36 цього Закону передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому ст. 38 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів пере

Глава 28. Судовий розгляд

вірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Частиною 1 ст. 40 Закону передбачається, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення на адвоката приймається у порядку, передбаченому ст. 41 Закону.

2. Призначення та заміна прокурора здійснюються в порядку, передбаченому ст. 37 КПК. Новелою у кримінальному процесуальному законодавстві є положення, яке закріплене у ч. 2 ст. 37 - прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором є винятком із загальних правил і можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п'ятою ст. 36, частиною третьою ст. 313, частиною другою ст. 341 та ч. З ст. 37 КПК.

3. Відповідно до вимог ч. З ст. 324 КПК у разі неможливості подальшої участі у судовому провадженні захисника головуючий має запропонувати обвинуваченому обрати собі іншого захисника, надавши йому для цього строк у три дні. У разі якщо участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою, а захисник, обраний обвинуваченим, не в змозі протягом трьох днів прибути в судове засідання, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, який є об'єктивно необхідним для з'явлення захисника або, відкладаючи судовий розгляд, залучити іншого захисника для здійснення захисту за призначенням.

4. У тих випадках, якщо прокурор та/або захисник раніше не брали участі у кримінальному провадженні, з метою належного виконання ними своїх повноважень, забезпечення принципу рівності сторін у кримінальному провадженні, а також забезпечення обвинуваченому права на захист суд зобов'язаний надати прокурору та/або захиснику час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні. Цей час не може бути дуже тривалим. Але суд, надаючи такий час, має враховувати обсяг кримінального провадження, його складність, кількість осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, кількість епізодів обвинувачення та інші критерії, які об'єктивно впливають на термін вивчення матеріалів кримінального провадження.