За П(С)БО 10: Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу (входить до складу необоротних активів).
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу (входить до складу оборотних активів).
За П(С)БО 2 існують такі види дебіторської заборгованості:
Ø Довгострокова дебіторська заборгованість (050)
Ø Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (160-162)
Ø Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом (170)
за виданими авансами (180)
з нарахованих доходів (190)
із внутрішніх розрахунків (200)
Ø Інша поточна дебіторська заборгованість (210)
Розмір ДЗ визначається багатьма факторками, які поділяються на зовнішні та внутрішні:
№п/п | Зовнішні | Внутрішні |
Стан розрахунків в країні | Кредитна політика підприємства | |
Ефективність грошово-кредитної політики центрального банку | Професіоналізм фінансового менеджера, який займається управлінням дебіторською заборгованістю | |
Рівень інфляції | Види розрахунків | |
Вид продукції | Стан контролю за дебіторською заборгованістю | |
Обсяг ринку та рівень його насиченості |
Зовнішні фактори практично не залежать від діяльності підприємства і обмежити їх вплив досить складно.
Внутрішні – залежать від того наскільки фінансовий менеджер володіє навичками управління дебіторською заборгованістю.
Політика управління ДЗ направлена на розширення об’єму реалізації продукції і заключається в оптимізації загального розміру заборгованості та забезпеченні своєчасної її інкасації.
Основні завдання політики управління ДЗ:
1. Сприяння зростанню обсягу продаж шляхом надання комерційного кредиту і тим самим збільшення прибутку.
2. Підвищення конкурентоздатності за допомогою відстрочки платежів.
3. визначення рівн ризику неплатоспроможності покупця.
4. розрахунок планового розміру резерве сумнівних боргів.
5. Надання рекомендацій по роботі з фактично або потенційно неплатоспроможними покупцями.
Розрізняють наступні етапи управління дебіторською заборгованістю:
1) аналіз дебіторської заборгованості за попередні періоди:
а) аналіз динаміки дебіторської заборгованості вцілому і в розрізі статей;
б) структурно-динамічний аналіз дебіторської заборгованості
Покупці | Сума заборгованості з розподілом за кількістю прострочених днів | Усього, грн. | ||||
0 днів | від 1 до 30 дн. | від 31 до 60 дн. | від 61 до 90 дн. | понад 90 дн. | ||
Підприємство А | ||||||
Підприємство Б | ||||||
Підприємство В | ||||||
Разом | ||||||
Коефіцієнт сумнівності | ||||||
Резерв сумнівних боргів |
в) параметричний аналіз
До параметрів дебіторської заборгованості відносяться:
- коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість:
- коефіцієнт середнього періоду інкасації дебіторської заборгованості:
|
Характеризує роль дебіторської заборгованості в фактичній тривалості фінансового і операційного циклу підприємства.
- кількість оборотів дебіторської заборгованості:
Характеризує швидкість оборотів інвестованих в ДЗ коштів протягом певного періоду.
- коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості:
|
Тут виділяють сумнівну і безнадійну ДЗ
2) формування кредитної політики до покупців.
У фінансовій практиці широко розповсюджена реалізація продукції у кредит. Підприємство розроблює принципи кредитної політики задля підвищення ефективності його діяльності, встановлюючи:
Ø форми реалізації продукції у кредит;
Ø типи кредитної політики.
З однієї сторони, надаючи кредит, воно стумулює покупця до швидшого погшашення боргу, а з іншої – сприяє підтриманню партнерських стосунків.
|
|
10 дн. 20дн. 30дн.
Існує 2 форми реалізації продукції у кредит:
1. Товарний (комерційний) кредит – форма гуртової реалізації продукції на умовах відстрочки платежу, якщо ця відстрочка перевищує звичайні терміни банківських розрахунків. Такий кредит надається гуртовим покупцям на термін 1 – 6 місяців(щоб захистити себе від ризику несплати по розрахунках).
2. Споживчий кредит – роздрібна реалізація товарів покупцям (фізичним особам) з відстрочкою платежу на термін від 6 місяців до 2 років.
Типи кредитної політики:
Ø Консервативний (жорсткий) тип. Підприємство не прагне до максимізації додаткового прибутку за рахунок розширення обсягів реалізації продукції. Головна мета – знизити кредитний ризик.
Завдання: скорочення кола покупців продукції у кредит за рахунок високого ризику;
мінімізація сторів кредиту;
мінімізація розмірів кредиту;
підвищення вимог до надання кредиту:
Ø Помірний. Типові умови, які склались у процесі діяльності підприємства. Продаж продукції з відстрочкою платежу відбувається при середньому рівні кредитного ризику;
Ø Агресивний. Мета: максимізація додаткового прибутку за рахунок розширення обсягів реалізації продукції у кредит, не зважаючи на високий рівень ризику, притаманний цим операціям шляхом збільшення періоду надання кредиту; збільшення розмірів надання кредиту; зниження вартості наданого кредиту; надання можливості пролонгування кредиту.
Менеджер відслідковує систему кредитних умов і вибирає оптимальні.
Існують такі умови:
Ø строки надання кредитів (кредитний період);
Ø розмір надання кредиту (кредитний ліміт);
Ø система штрафних санкцій;
3) формування процедури інкасації дебіторської заборгованості:
а) визначає форми і строки попереднього і наступного нагадування покупцям про дати платежів;
б) вивчаються можливості і умови пролонгування боргу і кредиту;
в) умови відкриття справи про банкрутство дебіторів;
4) розробляються заходи по використанню сучасних форм рефінансування дебіторськоїзаборгованості. (прискорений перехід до інших форм ОА – грошових засобів та високоліквідних короткотермінових ціних паперів)
|
|
б) вексель. Оформлення переказного векселя, який дозволяє передавати свій борг щодо погашення іншій особі. Переказний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселедержателя, адресований платнику, сплатити третій особі певну суму грошей у певний строк.
в) форфейтинг. Фінансова операція з рефінансування дебіторської заборгованості за експортним товарним кредитом шляхом передачі перевідного векселя на користь банку (або факторингової компанії) з оплатою банку комісійної винагороди. Банк бере на себе зобовязання по фінансуванню експортної операції.