Переднє слово

Базовий компонент дошкільної освіти

Дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини є дошкільний навчальний заклад, метою якого є соціальна адаптація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих, забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе.

Становлення України як демократичної держави, її перехід до інформаційного суспільства, входження в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти. В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту дошкільної освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства.

Дошкільна освіта як перша самоцінна ланка має гнучко реагувати на соціальні запити, оснащувати дитину якісною та необхідною інформацією, допомагати реалізувати свій природний потенціал, формувати здатність протистояти руйнівним зовнішнім впливам, орієнтуватись на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності.

Актуальність оновлення Державного стандарту дошкільної освіти визначається соціальною затребуваністю підвищення якості освіти; зміною знаннєвої орієнтації на особистісну, ціннісну; переорієнтацією з культури корисності на культуру гідності як основу для формування в дитини цілісного образу світу, здатності до відповідального самовизначення, компетентної поведінки, свідомого ставлення до свого здоров’я, забезпечення наступності дошкільної і початкової ланок освіти щодо реалізації особистісно зорієнтованої моделі навчально-виховної роботи.

Ключовою фігурою дошкільної освіти є дитина, самоцінність її буття, індивідуальна історія її життя, творче самовираження. Тому зміст виховання й навчання сучасного дошкільника повинен бути культуротворчим, а технології – особистісно зорієнтованими, розвивальними. Ці ідеї покладено в основу вдосконаленого варіанту Базового компонента дошкільної освіти України – Державного стандарту, яким визначено вимоги до розвитку, виховання та навчання дитини дошкільного віку та умов, за яких вони досягаються.

Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, інших нормативних актах у галузі дитинства.

Основними засадами оновлення Базового компонента дошкільної освіти виступили:

- визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

- збереження дитячої субкультури;

- створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

- пріоритет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;

- повага до дитячого “Я”, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

- компетентнісний підхід до розвитку дитини, збалансованість фондів “можу” (знань, умінь, навичок) і “хочу” (бажань, інтересів, намірів);

- надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними;

- формування цілісної, реалістичної, наукової картини світу; основ світогляду;

- прищеплення навичок практичного життя;

- відмова від жорсткої регламентації буття дошкільника та педагогічної діяльності вихователя; надання суб’єктам освітнього процесу права на відповідальне самовизначення;

Базовий компонент дошкільної освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіченності, розвиненості та вихованості дитини 6 років; сумарний кінцевий показник набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу і вступу його до школи.