Основні теоретичні поняття теми

Одним із підходів до прийняття рішень на фінансовому ринку є технічний аналіз, який виник ще у ХІХ ст. У той період інвесторам практично була недоступна інформація про результати розвитку галузей промисловості, звіти про фінансовий стан емітента. Тому об’єктом вивчення, на основі якого можна було робити прогнози, був стан справ на самому ринку.

Технічний аналіз – це аналіз, який полягає у вивченні історії зміни цін на рикну, розрахунку різних показників та прогнозування на базі цих даних майбутнього напряму руху цін на акції або інші активи, що аналізуються.

В його основі лежить теоретичне припущення про те, що всі зовнішні сили, які впливають на ринок, у підсумку проявляються в двох показниках – обсягах торгівлі та рівні цін фінансових активів. Тому аналітик, який займається технічним аналізом, не приймає до уваги вплив зовнішніх сил на ринок, а вивчає динаміку його показників. Друга теоретична передумова полягає в тому, що колишній стан ринку періодично повторюється. У зв’язку з цим задача інвестора полягає у тому, щоб на основі вивчення колишньої динаміки ринку визначити, якою вона буде у наступний момент. Кон’юнктура ринку залежить від взаємодії попиту та пропозиції, і технічний аналіз призначений визначити моменти їх невідповідності, щоб відповісти на питання, коли слід купити або продати цінний папір.

Основні методи технічного аналізу відносяться лише до того ліквідного і високо конкурентного фондового ринку, на якому ціни на акції встановлюються в результаті стихійної „координації” попиту та пропозиції. Це ринок, на якому завжди можна продати чи купити відповідний актив. Також на цьому ринку має бути відсутнім суб'єкт, спроможний одноосібно впливати на зміни цін та впливати на конкуренцію.

У зв’язку з тим, що технічний аналіз ґрунтується на побудові різних спеціальних графіків зміни цін та низки розрахункових показників (осциляторів) у часі від котирування до котирування, його також називають графічним аналізом.

Умовно поділимо методи технічного аналізу на дві групи. Перша група прийомів технічного аналізу полягає у побудові графіків зміни цін і обсягів торгівлі на акції і виокремлення на цих графіках певних етапів руху цін –трендів, побудові ліній підтримки і опору, що дозволяє отримувати прогнози. Одночасно аналізуються деякі умовні фігури, які утворені даними трендами і які дозволяють робити передбачення про вірогідні напрями їхніх змін. Друга група цього аналізу полягає у розрахунку та побудові графіків низки спеціальних показників (наприклад тих, які називають осциляторами).

Слід мати на увазі, що спеціалісти з технічного аналізу вже створили свою теорію, яка базується на певній філософії, на певних правилах та аксіомах, та справедливості заради слід визнати емпіричний характер усіх основних формул та методів. Вважається, що технічний аналіз не є строгою дисципліною. Кожний торговець і аналітик керується своїм досвідом, використовує найбільш зручні для нього прийоми та методи. Тому існує так багато прийомів технічного аналізу, увесь час з’являються нові методи й прийоми, нові удосконалені комп’ютерні програми. В результаті у технічному аналізі, як і в фундаментальному, дуже висока роль інтуїції, досвіду та таланту аналітика.

Одним із найбільш цікавих варіантів використання технічного аналізу є його застосування для дослідження тенденцій зміни фондового індексу. Результати такого аналізу показують тенденції розвитку ринку в цілому, але для такого аналізу необхідна достовірна інформація про ціни акцій, що змінюються, та необхідний визнаний на ринку фондовий індекс, що адекватно віддзеркалює стан ринку.

Технічний аналіз може застосовуватися до будь-яких часових періодів і можна отримати як короткотерміновий, так і довготерміновий прогнози. Методику технічного аналізу можна застосовувати, до аналізу цін на будь-яких ринках, головне мати необхідні вихідні дані.

Графічні картини фондового ринку відрізняються великою різноманітністю форм. До основних видів графіків можна віднести:

· гістограму (стовпчикову діаграму);

· лінійний графік ціни закриття;

· точкову діаграму;

· “японська свічка”.

Спільним для всіх графіків є те, що цінові зміни відображаються по вертикалі, а часові – по горизонталі. Обсяги торгів указують у нижній частині графіка вертикальними рисками під відповідними ціновими показниками.

Стандартні ситуації, які характеризують взаємозв’язок цін і обсягів торгів, наведено в табл. 1.

Таблиця 1