Аналіз задачі і відшукання способів її розв’язування

Пошук способу розв’язування здебільшого здійснюють у процесі розбору задачі від числових даних до запитання (синтетичний спосіб) або від запитання до числових даних (аналітичний спосіб).

Суть відшукання способу розв’язування задачі від числових даних до запитання полягає в тому, що із сукупності числових даних складеної задачі вибираємо одну пару чисел і до неї ставимо відповідне запитання. Потім беремо другу пару чисел (одне з даних вже може бути результатом першої дії) і добираємо відповідне запитання.

Особливість відшукання способу розв’язування задачі від запитання до числових даних полягає в тому, що спочатку визначають необхідні прості задачі (складають план розв’язування), а потім вже розв’язують задачу.

Розв’язування задачі. Розв’язування складеної задачі – це виконання арифметичних дій відповідно до складеного плану. Планом користуються тоді, коли задачу розв’язують складанням виразу.

Задачі розв’язують усно або письмово: усно – це без запису арифметичних дій у зошит, письмово – із записом дій у зошитах.

Усне розв’язування. При усному розв’язуванні задач, учні здебільшого повідомляють тільки відповіді або коментують виконання кожної дії і повідомляють відповідь. Проте іноді вчитель пропонує повідомити спочатку план розв’язування, а вже потім виконати подібні дії і сказати відповідь. Під час розв’язування задач на 3 дії відповіді кожної простої задачі, з яких складається дана складена, можна записувати на дошці.

Усне розв’язування задач часто проводять в умовах ігрових ситуацій. Якщо усне розв’язування проводиться у вигляді математичного диктанту, то краще, щоб учні записували і проміжні результати.

Письмове розв’язування. Письмове розв’язування задачі і пояснення розв’язування можуть мати такі поєднання:

- учні записують розв’язання (окремі арифметичні дії чи числовий вираз), а пояснення ходу розв’язання подають усно;

- учні записують окремі дії і коротко письмово пояснюють кожну з них;

- учні складають вираз, за допомогою якого розв’язується задача, коротко усно чи письмово пояснюючи кожну його частину;

- учні записують розв’язання з письмовим планом: перше запитання і відразу запис відповідної дії розв’язання, друге запитання і дія і т.д.

З різними формами пояснень учитель ознайомлює дітей поступово. Обсяг письмових пояснень збільшується в міру оволодіння дітьми навичками письма.

У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: встановлення відповідності результату й умови; розв’язування задачі різними способами; складання і розв’язування обернених задач; порівняння відповіді з певним даним числом.