Необхідність загальної та спеціальної класифікації договорів зумовлена, з одного боку, наявністю загальних рис, властивих їм як правочинам, а також ознак, що притаманні саме договорам і обумовлені зустрічним характером волевиявлень учасників, а, з другого боку - їх багатоманітністю, з точки зору правових наслідків, настання яких бажають сторони, послідовності досягнень останніх тощо.
Оскільки договір є різновидом правочину, на нього поширюється загальна класифікація правочинів на реальні і консенсу-альні, відплатні та безвідплатні, абстрактні і каузальні, умовні, строкові, фідуціарні та біржові. Така класифікація здійснюється з використанням тих самих критеріїв, які застосовуються при відповідній класифікації правочинів2; і тому вона може розглядатися як загальна класифікація договорів.
Спеціальна класифікація договорів здійснюється з використанням наступних класифікаційних критеріїв.
Залежно від концентрації прав та обов'язків у сторін договору, як зобов'язання, вони поділяються на односторонні та двосторонні. Якщо кожна із сторін має як права, так і обов'язки, договір є двостороннім. Якщо ж одна сторона має тільки право, а друга - лише обо-
1 Див., напр.: Луць В. В. Вказ. праця. - С 19.
2 Дет. про види правочинів див. § 2 гл. 10 т. 1 цього підручника.
Розділ VIII