Літом бринять.
Над садами літають,
Солодку росу збирають. (Бджоли)
Повний пень черешень.
(Бджоли у вулику)
Летить – виє,
Сяде – риє. (Жук)
“Дзи” та”дзи” в усіх кутках.
Хто це наганяє страх?
Мамо, увімкни ліхтар,
Бо в кімнаті є … (Комар)
Не звір, не птиця,
А ніс як спиця. (Комар)
На дорозі лежить квітка,
Пелюстки згортає.
Я хотіла її взяти,
А вона літає. (Метелик)
На квітку квітка сіла,
Знялась – і полетіла. (Метелик)
Удень спить,
а як ніч прийде,
на вогонь летить. (Метелик)
Тисяча тисяч бондарів
Роблять хату без кутків. (Мурашник)
М іж людьми, як пташка, в’ється,
У людей і їсть, і п’є;
Х одить, старець, просить, гнеться,
А у неї всюди є. (Муха)
Казкові герої
Він утік від баби з дідом,-
Не сиділось на вікні.
А зустрівся з зайченятком –
Й ну співать йому пісні. (Колобок).
Спекла його бабуся
Із борошна й яєць.
Такий він гарний вдався –
Ну просто молодець!
Кругленький, рум’яненький,
Веселий і меткий.
Хто він такий? (Колобок).
Вигнав дід її із хати,
Та й пішла вона блукати,
В зайця хатку відібрала,
Усіх звірів налякала.
Тільки рак її вщипнув –
Зайцю хатку повернув. (Коза)
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь – кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить.
Та вже тісно їм усім –
Ось-ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться, й дрижить?. (Рукавичка)
Виріс цей хлопчик
з малої деревини.
У печі зміючку спік,
сам на дерево утік.
Його гусятко врятувало –
на крилечка свої взяло.
Принесло до тата й мами
Частуватись пирогами. (Івасик-Телесик)
Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онучка несла…
Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься?
Хто б відповів? (Червона шапочка).