Діагностика

× Визначення HВsAg в крові дитини вказує на те, що вона інфікована ВГВ.

× Збереження HВsAg в крові дитини понад 6 місяців указує на хронічний гепатит.

× Визначення антитіл до HВsAg вказує на раніше перенесену інфекцію або на вакцинацію

§ проективні антитіла, які попереджають розвиток захворювання;

§ відсутність цих антитіл у щепленої дитини вимагає проведення додаткового щеплення.

× Визначення HВеAg антигену вказує на активну реплікацію ВГВ.

× Визначення ДНК ВГВ указує на реплікацію збудника:

§ якісне визначення достатнє для діагностики;

§ кількісне – використовується для визначення відповіді на лікування.

× Біопсія печінки.

§ Єдиний засіб достовірно оцінити ступінь морфологічного ураження печінки.

§ Дозволяє остаточно визначити діагноз.

§ Визначити наявність показів до проведення терапії.

× Підвищені рівні АЛТ вказують на наявність цитолізу:

§ можуть мати поза печінкове походження;

§ не відбивають ступінь морфологічних змін.

× При проведенні обстеження ВІЛ-інфікованого ко-інфікованого вірусним гепатитом у хворого з підвищеними рівнями трансаміназ слід розглядати інші причини гіпертрансфераземії (інші збудники гепатитів, медикаментозна токсичність).

Лікування і нагляд:

× Всім дітям старше 2 років з хронічним вірусним гепатитом В показано щеплення проти вірусного гепатиту А.

× Покази до проведення специфічної терапії ВГВ у ВІЛ-інфікованих дітей аналогічні дітям, які не інфіковані ВІЛ:

§ підвищені рівні АЛТ (щонайменше в 2 рази вище верхньої межі норми);

§ наявність ознак реплікації ВГВ;

§ ознаки хронічного гепатиту в біоптаті печінки.

× Мета, які досягається при проведенні лікування:

§ покращення гістології печінки;

§ зменшення (нормалізація) рівнів трансаміназ;

§ припинення реплікації ВГВ;

§ зникнення з крові ДНК ВГВ;

§ конверсія HВеAg/антитіла до HВеAg;

§ зникнення HВsAg (одужання).

× Для лікування ВГВ у ВІЛ-інфікованих дітей використовуються такі ж препарати як для лікування дітей не інфікованих дітей.

× На сьогоднішній день відсутні результати контрольованих досліджень з ефективності лікування ВГВ у ВІЛ-інфікованих дітей.

× Екстраполюючи дані отримані в дорослих можна прогнозувати меншу ефективність специфічної терапії ВГВ у ВІЛ-інфікованих дітей ніж у дітей не інфікованих ВІЛ.

× Враховуючи, що антиретровірусний препарат ламівудин також здатен пригнічувати реплікацію ВГВ, ВІЛ-інфікованим дітям ко-інфікованим ВГВ при призначенні ВААРТ доцільно обирати схеми в які би входив цей препарат.

× У випадку неефективності використання препаратів інтерферону альфа в лікуванні хронічного ВГВ у дітей можливе використання препаратів інтерферону бета.