Проаналізуйте правові системи які складають романо-германську сім’ю

Правові системи, що належать до романо-германської сім'ї, за своїм змістом відрізняються одна від одної. Особливо це стосується публічного права, що пов'язане з політичною орієнтацією тієї або іншої країни. Але незважаючи на розбіжності матеріально-правових норм, за структурою ці правові системи подібні, завдяки чому їх можна об'єднати в одну правову сім'ю.

В усіх країнах цієї правової сім'ї юридична наука об'єднує правові норми в одні й ті самі великі групи, тобто відбувається поділ права на публічне і приватне.

Публічне право в усіх країнах романо-германської правової системи включає такі однакові галузі, як конституційне (державне) право, адміністративне, міжнародне публічне та ін. Приватне право містить цивільне право, контрактове, торгове, сімейне, спадкове та ін.

Слід зазначити, що в системі правової сім'ї схожість простежується і на нижчому рівні — рівні правових інститутів і визначень, тому зазвичай не виникає труднощів при перекладі юридичних термінів, наприклад, з французької мови німецькою, італійською або мовою інших країн континентальної Європи.

Завдяки подібності правових систем той, хто знає одну з них, може розуміти й інші. Основні норми цих систем можуть дещо відрізнятися, але завжди можна зрозуміти, про що йде мова в тому або іншому випадку, яке питання обговорюється, які його правова природа та місце тощо. Це пояснюється тим, що правова наука всієї континентальної Європи протягом століть мала одну й ту саму базу для вивчення — римське і канонічне право.

Структурна схожість правових систем, які належать до романо-германської правової сім'ї, не є абсолютною. В правовій системі однієї країни можуть існувати категорії або визначення, яких немає в іншій. Наприклад, нормами Цивільного кодексу (ЦК) Іспанії визначено наявність у різних її районах регіонального права, яке не застосовується в інших країнах. У федеральних країнах, зокрема у ФРН або Швейцарії, федеральному праву протистоїть право земель або право кантонів тощо. Але всі ці інститути порівняно доступні для розуміння юристів, які знайомі хоча б з однією із систем романо-германської сім'ї.

В усіх країнах цієї правової сім'ї однаково розуміють, оцінюють і аналізують правову норму. Завдяки зусиллям науки норму права піднесено на найвищий щабель, її розуміють як правило поведінки, що наділене загальністю і має серйозніше значення, ніж використання суддями у конкретній справі. Поняття правової норми, прийняте в романо-германській правовій сім'ї, є основою кодифікації в тому вигляді, як її розуміють в континентальній Європі. У романо- германській правовій сім'ї кодекс не має на меті вирішити всі конкретні питання, що виникають на практиці. Його завдання — дати досить загальні, пов'язані в систему, легкодоступні для огляду і зрозумілі правила, на основі яких судді і громадяни, доклавши мінімальних зусиль, можуть визначити, як саме мають бути вирішені ті або інші проблеми.