Характеристика програмно-цільового методу формування бюджету

Застосування програмно-цільового методу при складанні бюджету:

- процес формування бюджету починається з зосередження уваги на результатах, які необхідно досягти державному секторі;

- потім — на ресурсах, необхідних для досягнення цих результатів.

Програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

Ознаки бюджетного процесу, що здійснюється з використанням положень програмно-цільового методу:

1. Середньострокове планування — бюджетні показники розраховуються на декілька наступних за плановим прогнозних років.

2. Увага на результатах. Перенесення акценту з утримання наявної мережі бюджетних установ на результати їх діяльності.

3. Відповідальність. За кожним учасником бюджетного процесу закріплено повноваження щодо ефективного витрачання бюджетних коштів. Кожен учасник несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

4. Прозорість бюджетного процесу. Залучення громадськості до участі в бюджетному процесі шляхом підготовки та проведення громадських слухань з питань діяльності місцевого самоврядування та бюджету.

Програмно-цільовий метод є інструментом, що забезпечує планування бюджету на середньострокову перспективу та перехід від контролю за цільовим використанням бюджетних коштів до контролю за фактичними результатами реалізації бюджетної програми.

Програмно-цільовий підхід у бюджетному процесі передбачає формування й виконання бюджету відповідно до бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів.

Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів (з урахуванням строку їх реалізації) на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди, що є основою для складання проекту кошторису та бюджетного запиту.

Сутність бюджетної програми розкривається відображена в бюджетній документації, зокрема бюджетному запиті, паспорті бюджетної програми, звіті про виконання паспорта бюджетної програми.

Відповідальний виконавець бюджетних програм в изначається головним розпорядником бюджетних коштів Визначення відбувається за обов'язкового погодження з Міністерством фінансів України (якщо йдеться про кошти Державного бюджету) чи місцевим фінансовим органом (якщо йдеться про кошти місцевого бюджету). Відповідальними виконавцями можуть бути: 1) головний розпорядник - за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом; 2) розпорядники коштів державного бюджету нижчого рівня та одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальні виконавці бюджетних програм забезпечують:

- виконання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника;

- цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених для них бюджетних призначень;

- ведуть в установленому порядку облік та звітність;

Кожна бюджетна програма повинна мати паспорт бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми розробляється головним розпорядником бюджетних коштів. Протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) України головний розпорядник спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) повинен затвердити розроблений ним паспорт відповідної бюджетної програми.

Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє перелік результативних показників щодо кожної окремої бюджетної програми. Ефективність бюджетних програм оцінюється на підставі аналізу всіх результативних показників бюджетних програм. Також оцінка здійснюється на підставі іншої необхідної інформації, яка міститься в:

- бюджетних запитах;

- кошторисах та звітах про їх виконання;

- паспортах бюджетних програм та звітах про їх виконання;

До результатів оцінки ефективності бюджетних програм входять висновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Результати оцінки ефективності бюджетних програм є підставою для прийняття рішень про внесення в установленому порядку:

- змін до до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду;

- відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди,

- зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.

Протягом тридцяти днів з дня набрання чинності чергового Закону України "Про Державний бюджет України" мають бути затверджені і порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, які вперше визначаються в даному (новому) Законі України "Про Державний бюджет України". Порядок використання бюджетних коштів, що передбачений певною бюджетною програмою (у разі продовження дії такої програми в наступних бюджетних періодах), продовжує діяти до завершення реалізації даної програми. У разі необхідності до такого порядку використання бюджетних коштів можуть вноситись відповідні зміни.

10. Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди

Прогноз Державного бюджету України складається Міністерством фінансів України за участю Міністерства економіки України, Національного банку України та головних розпорядників бюджетних коштів. Такий прогноз складається на два наступні бюджетні періоди, що йдуть за плановим бюджетним періодом. Прогноз Державного бюджету України повинен ґрунтуватись на Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, а також на прогнозних та програмних документах економічного та соціального розвитку держави і державних цільових програмах.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники щодо:

1. основних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рівня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг, а також інших показників, які застосовуються при складанні проекту бюджету);

2. зведеного бюджету України та державного за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування;

3. бюджетних програм, які забезпечують протягом декількох років виконання схвалених у встановленому законодавством порядку інвестиційних програм (проектів), у тому числі тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

4. взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад складають та схвалюють шляхом прийняття відповідного рішення прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди відповідно до:

- прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни в цілому та регіону;

- державних цільових програм, що ґрунтуються на прогнозі Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.

Прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди

ü подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України,

ü уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України

ü схвалюється Кабінетом Міністрів України у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України.

Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди включає індикативні прогнозні показники місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, а також індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів).

Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди –

подається до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад разом з проектом рішення про місцевий бюджет,

уточнюється на підставі схваленого Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди і прийнятого рішення про місцевий бюджет

схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад.

Показники проекту державного та місцевих бюджетів на бюджетний період, що настає за плановим, ґрунтуються на індикативних прогнозних показниках відповідно державного та місцевих бюджетів на наступні за плановим два бюджетні періоди.

11. Бюджетне планування на макрорівні.

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів. Ці дані формуються виходячи з планових доходів державного і місцевих бюджетів на наступний рік.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов’язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік здійснюють такі заходи:

· встановлюють для підвідомчих установ граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету;

· забезпечують підвідомчі установи вказівками щодо складання проектів кошторисів;

· проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, додержання вимог чинного законодавства, а також суворого режиму економії грошових коштів і матеріальних цінностей;

· розробляють і повідомляють підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися при складанні проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення видатків;

· забезпечують складання проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками;

· встановлюють для підвідомчих установ терміни складання і подання проектів кошторисів.

Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запити.

Планування доходної та видаткової частини кошторису здійснюється з врахуванням наступних вимог.

У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування -є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Лімітна довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Формування дохідної частини загального фонду здійснюється виходячи з планових обсягів бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цієї організації. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У видатковій частині проекту кошторису доходів і видатків установи визначається загальна сума витрат установи в розрізі кодів економічної класифікації, а також з розподілом витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, і витрат, що планується здійснити за рахунок спеціального фонду.

Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

Одночасно з проектом кошторису подається штатний розпис бюджетної установи.

Складені проекти кошторисів доходів і видатків і планів асигнувань бюджетні установи подають для розгляду та затвердження головним розпорядникам у встановлені строки.

Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

12.Бюджетні запити розпорядників коштів та їх значення у системі бюджетного планування

Для підготовки пропозицій проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

Бюджетний запит (згідно з Бюджетним кодексом) - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетні запити повинні містити всю необхідну інформацію для аналізу показників з метою прийняття рішення щодо включення їх до проекту місцевого бюджету. Бюджетний кодекс запроваджує процедуру парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Складання бюджетних запитів загалом починається з доведення місцевими фінансовими органами до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів, розроблених на основі типової форми визначеної Міністерством фінансів України з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів. Інструкції до бюджету мають на меті управління процесом складання відповідного місцевого бюджету. Власне інструкції розпорядникам бюджетних коштів щодо напрямків політики і програм разом зі встановленням граничних обсягів видатків формують межі, в яких здійснюється розробка бюджетних запитів. Місцеві фінансові органи на основі результатів аналізу приймають рішення щодо включення цих запитів до проекту бюджету.

Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів.

На основі аналізу бюджетних запитів Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає його Кабінету Міністрів України для розгляду. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його з відповідними матеріалами Верховній Раді України не пізніше 15 вересня. Він підлягає обов'язковій публікації в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховні Раді України.

В бюджетному запиті обов’язково повинна міститись інформація про:

1. прогнозний обсяг бюджетних ресурсів необхідних для забезпечення діяльності за джерелами їх формування.

2. Обсяг бюджетного запиту Гол розп у розрізі функцій та економічної класифікації.

3. Показники видатків за мережею, штатами і контрагентами головних розпорядників бюджетни коштів

4. Структура видатків голов розпорядників на оплату праці

5. Зобов’язаннями у попередньому та поточному роках.

13.Система бюджетного контролю на стадії бюджетного планування та прогнозування

Бюджетний контроль – це система заходів із перевірки законності і доцільності створення, розподілу та використання грошового фонду на всіх стадіях бюджетного процесу.

Бюджетний контроль є різновидом державного фінансового контролю, що здійснюється в бюджетному процесі та направлений на встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного регулювання та бюджетного процесу. За своєю сутністю бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.

Бюджетний контроль на стадії бюджетного планування та прогнозування проводиться на стадіях складання і розгляду проекту бюджету та кошторисів бюджетних установ. Прийняття управлінських рішень щодо бюджету має базуватись на глибокому аналізі та варіантних прорахунках очікуваних макроекономічних показників і фінансових результатів суб'єктів господарювання. Експертна оцінка фінансової ефективності управлінських рішень дає можливість вибрати найоптимальніший варіант використання державних фінансових ресурсів, виявити резерви їх зростання, не допускати надмірностей і зловживань у витрачанні бюджетних коштів. Бюджетний контроль на стадії бюджетного планування та прогнозування має надзвичайно важливе значення у бюджетному менеджменті. Адже, як це вже неодноразово підкреслювалось, виконується затверджений бюджет. Якість бюджетного процесу визначається якістю затвердженого бюджету. Саме налагоджений бюджетний контроль на стадії бюджетного планування та прогнозування дає можливість уникнути помилок і прорахунків і забезпечує належний якісний рівень прийнятого бюджету.

14. Нормативно-правове забезпечення бюджетного планування і прогнозування

Назва документу	Основний зміст
Розпорядження КМУ від 14.09.02 р. № 538-р “Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі”	Визначає місце, роль та мету застосування середньострокового бюджетного планування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.00 р. № 1602-ІІІ	Визначає правові, економічні, організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку. Встановлює загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування
Постанова КМУ від 29.12.00 р. № 1932 “Про затвердження порядку розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальних державних податків і зборів на 2001 р.”	Визначає порядок розрахунку прогнозних обсягів доходів та видатків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, бюджетів районів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансферів (дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня)
Постанова ВРУ “Про основні напрямки бюджетної політики на 2003р.”	Визначає уточнення прогнозних макропоказників соціально-економічного розвитку України з урахуванням тенденцій останніх років, фактичного стану економіки і Програми діяльності КМУ як одну із пропозицій ВРУ до основних напрямків бюджетної політики. Також визначається як недосконале, планування бюджетів у 2002 р. та попередніх роках, рекомендується уточнити доходну частину бюджету відповідно до визначених прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку
Постанова КМУ від 25.10.02 р. № 1586 “Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки”	Визначає основні напрямки, мету, цілі, складові елементи, завдання прогнозування економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 р.