З виникненням монополій капіталізм вступив у нову стадію – імперіалізм

Ознаки імперіалізму:

1) концентрація виробництва і капіталу досягла такого ступеня, що утворила

монополії,

2) злиття банківського капіталу з промисловим і утворення фінансової

олігархії,

3) вивіз капіталу переважає над вивозом товарів,

4) утворюються міжнародні монопольні союзи капіталістів,

5) завершується територіальний розподіл світу між великими державами.

Монополії – це великі господарські об’єднання, які перебувають в приватній

власності (індивідуальній, колективній, акціонерній) і здійснюють контроль над

ринками за допомогою концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, науково-

технічного потенціалу з ціллю отримання монопольного прибутку.

Основні форми монополістичних об’єднань:

1. Картелі – об’єднання, учасники яких заключають угоди про регулювання

об’ємів виробництва, умови збуту продукції і найму робочої сили. Учасники

картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність.

2. Синдикати – об’єднання, в яких розподіл замовлень, купівля сировини і

реалізація готової продукції здійснюється через єдину збутову контору.

3. Трести – повне об’єднання підприємств, які виробляють однорідну

продукцію, з ціллю спільного виробництва і збуту. Учасники трестів не мають

комерційної і виробничої, і не рідко юридичної самостійності.

4. Концерни – об’єднання ряду трестів чи підприємств промисловості,

транспорту, торгівлі і банківської сфери. Учасники зберігають формальну

самостійність, але підпорядковуються контролю фінансової групи, яка очолює

концерн.

В 60 – 70 рр. монополії починають утворюватися і їх вплив на економіку

незначний. В 80 – 90 рр. їх кількість зросла, але вони були нестійкими і часто

розпадалися. В період світової економічної кризи 1900-1903 р. вони утвердили своє

лідерство в економіці.

Монополії починають ділити світовий ринок на сфери впливу. Виникають

міжнародні монополії і монопольні союзи.

Для монополій і фінансової олігархії найефективнішим способом отримання

прибутку став вивіз капіталів у відсталі країни, які вже були втягнуті у світовий

ринок.. Капіталів там не вистачало, а робоча сила була дешевою.

Посилюється циклічність економіки, більш глибокими стають кризи. Зростає

нерівномірність економічного розвитку країн, збільшуються диспропорціїв

розподілі ринків збуту і сировини, що призводило до зростання протиріч між

провідними країнами. Починається боротьба за переділ світу.