Промисловий переворот в Східній Україні

У кінці XVIII ст. українські землі були поділені і опинилися під владою

Російської та Австрійської імперії. Панщина, кріпосне право гальмували розвиток

промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.

У цей час в країнах Західної Європи відбувається промислова революція, яка

відзначилась і на ході економічного розвитку України. На Лівобережжі розвивається

землеробство, основою якого були поміщицькі господарства. На Правобережжі

висока ефективність господарювання у вирощуванні зернових та буряків.

Важливе місце у промисловості займало сукновиробництво, другорядне –

залізоробна, скляна, паперова галузі. Характерною рисою господарства першої

половини ХІХ ст. була його раціоналізація, що свідчило про зародження нової епохи

– індустріалізації.

Перший етап промислового перевороту відбувся в 20-40 рр. ХІХ ст. Зросла

кількість мануфактур, число найманих робітників, почали використовувати

механічні робочі машини. Промисловий переворот розпочався в харчовій галузі,

виникає цукрова промисловість. Починають використовувати машини для

подрібнення буряків, гідравлічні преси для соків. Робочі машини замінили ручну

працю на текстильних мануфактурах(суконних).

У 1823 р. у графа Воронцова в м. Мошни (Черкащина) майстрами-кріпаками

було споруджено перший на Дніпрі пароплав “Бджілка” зі встановленою паровою

машиною.

Потреби у машинах та механізмах зумовили появу машинобудівних заводів.

Перший завод з виробництва с/г техніки, парових котлів збудував у 1841 році

український поміщик Кандиба. На 1861 рік в українських губерніях було. 20 м/б

заводів, але багато техніки привозилося ще з-за кордону. Зростали обсяги

металургійного виробництва, видобутку кам’яного вугілля. Виробництво базувалося

на примусовій кріпосницькій праці.

Другий етап промислового перевороту відбувся після ліквідації кріпосного

права (68-80 рр.). фабрики і заводи остаточно витісняють мануфактурне

виробництво. Основне місце займає цукроваріння. Частка України у всеросійському

виробництві цукру у 1880 році становила 90%. Почала використовуватись праця

вільнонайманих робітників, яка була вигіднішою і прибутковішою. Стала

характерною концентрація виробництва та зростання продуктивності праці.

Зростали обсяги виробництва горілки і спирту.

У важкій промисловості технічний прогрес йшов повільніше. Було відкрито

поклади залізної руди у Кривому Розі, і як наслідок, виникають шахти та

металургійні підприємства. Зростають обсяги виробництва м/б і суднобудівних

заводів, але найкраще розвивається транспорт.

У 1863 році розпочалось будівництво першої залізниці від Балти до Одеси, а

потім вона була продовжена до Києва. На Лівобережжі – залізниця з Курська до

Броварів.

Отже, після ліквідації кріпосного права в Росії та Україні прискорився

економічний розвиток та завершився промисловий переворот.