Економічний і суспільний лад стародавніх германців

Суспільний лад стародавніх германців – військова демократія. (епоха Цезаря і Тацета приблизь 60-ті рр. до н. е.)

Основа герман. Суспільства був рід. Рід складався з великих сімей, а кілька родів поєднувалися у плем’я. Племена могли утворювати міжплемінні союзи. Був поширений матріархат. Пережитки матріархату проявляються у ступені спорідненості між дядьком та племінником по сестрі – вважається вищим, ніж між батьком та сином.

Жінок дуже поважали, в них є щось священне і є дар пророцтва.

Кунінг – старійшина/родоначальник на чолі роду. Це була виборна посада., на його честь називали плем’я.

Мали народні збори (тінги) -- в них брали участь тільки чоловіки; оголошували й приймали пропозиції щодо подальших дій племені.

В епоху Цезаря герман. Вели кочовий спосіб життя,займаючись полюванням і розведенням худоби. Вони вже обробляли землю. Земля, пасовища, ліси перебувала в загальному користуванні племені й земля розподілялася відповідно до кількості членів роду.

Обробка землі носила в германців екстенсивний характер (германці часто змінювали оброблювану територію, і місце перебування).

У військових походах герм. Захоплювали трофеї і полонених. Рабами могли стати і вільні члени роду, що програли своє майно й волю в азартних іграх (грали в кості).

Рабство мало патріархальний характер. Раб має власне господарство і сімю, обробляв землю, віддаючи частину зерна, худоби, одягу господареві.

Мінова торгівля – германці у римлян купували вироби з металу й скла, зброю, предмети побуту,посуд, прикраси,вино. Римлянам германці продавали рабів, шкіри диких тварин,хутра,бурштин.

Ремесла:

- Ковальська справа

- Гончарство

- Ткацтво

- Миловаріння

10. Звичаї і норови стародавніх германців.

Зброя. Для герм. Було честью вмерти на полі битви. Основна зброя були спис із наконечником, залізні мечі і луки зі стрілами, щит виготовлений зі шкіри або з дерева, шолом з іклами вепра для лякання ворогів,. Боролися у пішому строю і на конях.

Подружні відносини. Германці мали тільки одну дружину, суворо дотримувалися шлюбних відносин. Подружня невірність сурово каралася.

Дозвілля. Германці відзначалися винятковою гостинністю. Був звичай «потлач» -- у відповідь на піднесений подарунок очікується подарунок з боку обдарованого.

Їжа. Харчувалися хлібом, молоком, сиром, м’ясом, їли мед, горішки, жолуді, був відомий напій «ячмінний/пшеничний відвар»-- щось на подобі пива.

Одяг. Одягалися герм у звірячі й овечі шкіри. Чоловіки носили лляні сорочки й штани,грубошерстні накидки,куртки з довгими рукавами. Жінки – довгі сорочки, плаття, накидки. Взуття виготов із цільного шматка шкіри. Були винайдені штани для захисту ніг вершника.

Засоби пересування. Основний – це кінь,і морські чи річкові судна.

Житло. Будували зі стовбурів деревабо викопували в землі ями, які для утеплення покривали гноєм. Виходом служив люк,який відкривався нагору. Житло складалось з 1 або 2 приміщень, у яких розміщувались сімя і худоба. Стіни плелися з гілок,і обмазувалися глиною. Дах покривався очеретом/соломою. всередині було відкрите вогнище, дим якого виходив через отвір у даху будинка. Давньогерман селище складалося з декількох будівель (10-12 буд), з’єднаних стежками.

Похоронний обряд. Померлих не хоронили, а спалювали разом з його зброєю і конем. За віруванням вогонь мав очищувальну силу. Вогнем виліковували хвороби.