Умлаут у германських мовах

Умлаут (нім. Umlaut — перезвук) - фонетичне явище, що полягає у зміні артикуляції і тембру голосних: часткова або повна асиміляція попереднього голосного подальшого, зазвичай - корінного гласного голосному закінчення (суфікса або флексії).

Найбільш поширеним типом умлаута є умлаут на і.

Внаслідок взаємодії голосного кореня і голосного суфікса могли виникнути наступні основні варіанти умлаута:

[u] → [y:] (двн.turi- свн.tür;нім Tür;)

[o] → [ö:] (двнmohti – нім.möchte

[o] → [нуль звуку] (двн skoni – свн schöne

[a] → [e] (гот.nasjan – да.nerian)

[a:] → [æ:] (гот.laisjan – да. läran)

Будучи явищем суто фонетичним, умлаут перетворився в герм. мовах на морфологічний засіб творення нових форм слів або нових слів, тобто став внутрішньою флексією з реляційним чи дериваційним значенням.

Морфологічний словотвір у германських мовах.

Суфіксація була найбільш активним засобом словотворення. Суфікси поділяються за частинами мови, до яких належать слова, що приєднують їх.

1) Суфікси іменників, серед яких суфікси імен діючої особи:

гот. Guрs бог - gudja священик

weihs місто - weihja житель міста

2) Суфікси прикметників.

гот. - Eins: gulр золото - gulрeins золотий,

silubr срібло - silubreins срібний;

3) Суфікси дієслів служили підставою розмежування класів слабких дієслів.

Гот:

- І - в l класі: sandjan посилати, warjan одягати;

- О - у 2 класі: makоn робити, salbоn помазати;

- Аі- в 3 класі: ga-weihan помилувати, haban мати;

nа / nо в 4 класі: hailnan вилікуватися, walnan пробуджувати.

Префіксаціїя

Префікси розбиваються на дві групи по наявності або відсутності аналогів серед прийменників і прислівників.

1) Префікси, що не мають таких аналогів в готській: and-, at-, dis-, ga-, im-.

2) Префікси, джерелом яких є існуючі в мові прийменники та прислівники: after - (після), ana - (на, проти), faura - (перед), ufar - (над), us - (з), burn - (через) і т. д.