Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10
Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська
мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій тери-
торії України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і
захист російської, інших мов національних меншин.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією
України та визначається законом”, у нормативно-правових актах
України.
У Законі Української Радянської Соціалістичної Республіки
“Про мови в Українській РСР (Із змінами, внесеними згідно із
Законом № 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, №13, ст.85) читаємо:
“Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з
метою сприяння всебічного розвитку духовних творчих сил
українського народу, гарантування його суверенної національно-
державної майбутності...
Стаття 2. Державна мова Української РСР.
|
|
Відповідно до Конституції Української РСР (888-09) держав-
ною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є
українська мова.
Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функці-
онування української мови в усіх сферах суспільного життя”.
Українська літературна мова має певні етапи розвитку. Тра-
диційно дослідники виділяють такі основні етапи:
період Київської Русі, коли функціонували руська
народна та старослов’янська (церковнослов’янська) мови;
XV ст. – староукраїнська мова використовувалася як мова
світської літератури, літописів, а старослов’янська мова – як мова
релігійна;
XVII ст. – коли функціонувала слов’яноруська (релігійна)
і власне “книжна”, “проста” або староукраїнська мова;
XVIII ст. – започатковано книгодрукування в Україні,
починають видаватися граматики та словники, нормалізується й
уніфікується писемна мова, розвиваються стилі мови.
Становлення нової української літературної мови відбува-
лося на основі середньонаддніпрянських діалектів з урахуванням
мовних особливостей інших діалектів. Зачинателем української
літературної мови вважається І.Котляревський, основоположни-
ком сучасної української літературної мови – Т.Шевченко.