Сучасна українська літературна мова має функціональну
розгалуженість, що породжує стилі літературної мови. Літера-
турна мова становить собою систему стилів.
Стиль (від лат. stylus – “загострена паличка для писання”) –
Це система мовних елементів, способів їх відбору й уживан-
Ня, об’єднаних за певним функціональним призначенням.
Стиль – це різновид літературної мови (її функціональна
підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності
мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й
використання мовних засобів (фонетики, лексики, фразеології,
словотвору, морфології, синтаксису).
Мовний стиль – це сукупність мовних засобів вираження,
Обумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання.
Кожний стиль має сферу вживання (коло мовців), призна-
чення, систему мовних засобів, стилістичні норми, підстилі,
жанри реалізації. У мовознавстві виділяють книжні й усні стилі.
Функціональні стилі мовлення
Книжні стилі усне літературне
|
|
Мовлення
публіци-
стичний науковий офіційно-
діловий
стиль
художньої
літератури
розмовний
(уснорозмовний,
або розмовно-
побутовий)
Стиль художньої літератури
поділяється залежно від жанру на
стиль поезії та прози, стиль лі-
рики, стиль сатири, стиль драми.
Публіцистичний стиль – це
стиль газет і журналів, засобів
масової інформації. Різновидами
публіцистичного стилю є га-
зетно-журнальний стиль, стиль
літературно-критичних текстів,
стиль памфлетів (фейлетонів,
відозв тощо).
Науковий стиль – це стиль на-
укових праць з різних галузей.
Для цього стилю характерне ви-
користання наукової термінології.
Одним з різновидів сучасної
української літературної мови є
ділова мова, яка виявляється в
офіційно-діловому стилі, що має
писемну й усну форми вживання.
Окремо в лінгвістиці вивчається епістолярний стиль, тобто стиль
приватного листування, щоденників, записних книжок, календарних
заміток тощо.
Іноді вчені виокремлюють професійно-технічний стиль, тобто стиль
виробничої літератури, для якого характерним є використання спе-
ціальної лексики – професіоналізмів.