Поняття стилю та жанру української літературної мови

Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на практичному занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він старанніше добирає слова й будує речення, ніж тоді, коли пише приватного листа. Залежно від змісту й мети висловлювання, а також від індивідуальної манери та уподобань у, процесі мовлення відбуваються певний добір і комбінування най-придатніших і найпотрібніших саме для цієї мовної ситуації спів­відносних варіантів форм, слів, словосполучень, конструкцій ре­чень тощо. Отже, художній твір (новела, оповідання), наукова стат­тя, наказ керівника установи, протокол, написані однією мовою, відрізняються набором мовних засобів, специфічними особливос­тями у мовному оформленні. Таке розрізнення називається сти­лістичною диференціацією мови.

Слово «стиль» багатозначне. Походить воно від латинського слова stilus — «паличка для письма», тобто письмове знаряддя, яке використовувалося в часи античного Риму й середньовіччя. У літературі й взагалі у мистецтві стиль означає певну єдність ху­дожніх образів і форм їх вираження. Стиль означає також спосіб, прийом, метод певної діяльності.

Мовний стиль це сукупність мовних засобів виражен­ня, зумовлених змістом і метою висловлювання. В українській літе­ратурній мові звичайно виділяють п'ять функціональних стилів:

науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення і художній. Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

Жанри —це різновиди текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та іншими озна­ками".

Основні ознаки стилів та їх жанрів можна подати у вигляді таблиці (с. 8—9).

Назва стидів Види творів, у яких стиль реалізується Основні ознаки стилів і жанрів мовлення
Мета мовлення Сфера спілкування Форма реалізації стилю Мовні особливості стилю
Розмовний   — обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи подання допомоги, виховний вплив побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими діалог широко використовуються побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторіч­ні слова, звертання, вставні сло­ва, вигуки, неповні речення тощо
Науковий дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія повідомлення про ре­зультати наукових досліджень наука, техніка, освіта монолог характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність, обгрунтованість викладу
Офіційно-діловий закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо регулювання офіційно-ділових стосунків офіційно-ділові стосунки монолог (діалог) переважають стилїстично ней­тральні мовні засоби:стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад граничне точний
Публіцис­тичний виступ, нарис, публіцистична стаття, пам­флет, фейлетон, дискусія обговорення, відстою­вання та пропаганда важ­ливих суспільно-полі­тичних ідей, сприяння суспільному розвитку громадсько-політичне життя монолог (діалог) використовуються суспільно-по­літична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання,вигуки,повтори;тон мовлення пристрасний, оцінний
Художній трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка. різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів мистецтво слова монолог застосовуються всі мовні засоби, особливо широко — слова в пе­реносному значенні

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: