Гроші - це особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту. Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Міра вартості - здатність грошей вимірювати вартість товару, визначати його ціну. Засіб обігу - гроші виступають посередником при обміні товару та забезп. їх обіг. Засіб платежу - обслуговування грошима боргових зобовязань між субєктами економ. дія льності. Засіб нагромадження - виконують ті гроші, які тимчасово виходят із обігу, переривають свій рух та нагромаджуються. Світові гроші - Обслуговуються грошима міжнародних економічних відносин повязаних з розрахунками за зовн. економ. операції. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і колективні міжнародні грошові одиниці (євро). Ліквідність - здатність без витрат або з мін. витратами обмінюватись на товар. Класифікація на основі ліквідності:
М0 - готівкові гроші
М1 = М0 + поточні рахунки/інші безстрокові депозити
М2 = М1 + невеликі строкові депозити
М3 = М2 + великі строкові депозити
L = М3 + ціні папери.
Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві. Грошова маса (М) - вартість всіх грошових засобів в готівковій та безговк. формах які забезпеч. Обіг товарів в нац економіці. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей. М = М0 + М1 + М2 + М3 + L
|
|
Закон грошового обігу - упродовж певного періоду часу в обігу знаходиться об’єктивно обумовлена маса. Згідно класичного підходу – кількість грошей визначається за формулою:
СЦ - сума цін товарів
К-вартість товарів проданих у кредит
П - платежі по кредитам минулих років
ВП - взаємопогашенні платежі (вартість товарів проданих за бартером)
О – швидкість обігу грошей
Згідно не класичного підходу (Рівняння Фішера) ;
M – маса грошей
P – Рівень цін
Q – кількість створеної продукції
V – швидкість обігу грошей