Сутність, причини та вимірювання інфляції. Види та типи інфляції

Інфляція – стійкий процес знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності з причини підвищення загального рівня цін. Основні види інфляції: 1. За характером: відкрита (стійке підвищення загального рівня цін); прихована (виникнення товарного дефіциту або штучного обмеження споживання). 2. За рівнем інфляції: помірна (повзуча), коли рівень цін не перевищую 10%; галопуюча (від 10 до 200%); гіперінфляція (понад 200%). 3. За причинами виникнення: інфляція попиту (внаслідок зростання сукупного попиту); інфляція пропозиції (як результат зростання витрат виробництва). 4. За ступенем очікування змін рівня цін: очікувана, тобто передбачена; неочікувана, тобто неспрогнозована. 5. Обумовлена впливом держави на різні сфери: кредитна; структурна; зумовлена податками; зумовлена зростанням заробітної плати. Причини інфляції: 1. Неекономічні: природні (зумовлені стихійними лихами, технологічними аваріями, епідеміями); політичні (спричинені війнами, мілітаризацією економіки). 2. Економічні: монетарні (коли зростання маси грошей перевищує реальний доход): M*V = P*Q; P = M*V/Q; M = P*Q/V; немонетарні (зростання витрат виробництва, тобото сировина, податки, зарплатня, зростання сукупного попиту; структурні зміни у сукупному попиті; зміни структури ринку, пов'язані з монополіями). Інфляція вимірюється за допомогою рівня цін: П = (Pt – P*(t-1))/ P(t-1); П - рівень цін (темп інфляції), Pt – індекс цін у поточному і базовому періодах.Правило величини 70, згідно до якого визначають через скільки років темпи інфляції подвояться: t = 70/П, t – кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін.

Соціально-економічні наслідки інфляції: 1. Неочікувана інфляція: зниження реальних доходів населення; посилення майнової та соціальної диференціації населення; знецінення заощаджень населення; втрата у виробників зацікавленості у створенні якісних товарів; посилення диспропорції у сфері виробництва. 2. Очікувана інфляція: зміна реальної процентної ставки: r = i – П, де i – номінальна % ставка; чим вищі темпи інфляції, тим більші нестійкі відносні ціни; втрати, пов'язані з впливом інфляційного податку на кількість грошей у населення; втрати від порушення принципів оподаткування і незручностями перерахунків з поправкою на інфляцію.

31.Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива А. Філіпса. Стагфляція. Антиінфляційна політика держави. Інфляція та безробіття – взаємопов’язані явища. Їх взаємозв’язок відображає крива Філліпса. Розроблена у 1958 році, вона відображала зворотній зв'язок між безробіттям та рівнем заробітної плати.

Нова крива Філліпса відображає зворотню залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття.Зростання рівня інфляції призводить до зменшення безробіття, і навпаки.

На сьогоднішній день зростання інфляції не супроводжується зменшенням безробіття.

Розповсюдження отримала стагфляція – процес одночасного існування безробіття та інфляції. Графічно крива переміщується праворуч. Антиінфляційна політика держави
- система цілей і засобів впливу на макроекон. ситуацію з метою досягнення відповідності між темпами зростання грошової маси і темпами зростання благ. 2 осн.види антиінфл.політики: а)активна -спрям. на ліквідацію причин, що викликали інфляцію.
Її методи: -прямі монетарні методи: контроль за грош.емісією; заборона емісійного фінансування держ.бюджету; політ. контроль за кіль-тю грошей в обігу за допом. операцій на відкритому ринку; проведення грошової реформи конфіскаційного типц; - методи, спрямовані проти інфляції попиту: зменш. держ.витрат;зрост.податків; скорочення бюджетного дефіциту; здійсн. жорсткої грошово-кредитної політики; стабілізація валютного фонду;- методи, спрям.на боротьбу інфляції пропозиції: обмеж.зрост.факторних доходів і цін; обмеження монополізму та захист конкурентного средовища; грошова емісія в межах очікуваного приросту потенц.неінфл.рівня випуску. б) адаптаційна – спрям. на пристосування до інфляції та пом’якшення її негативних наслідків (викор-ся при темпах інфляції не більше 20-30 %):-індексація грош.доходів; -поступове зменшення грош.пропозицій;-стабілізація інфляц-х очікувань;-посилення регул.цін і доходів;
-складання договорів з підприємцями та профспілками, щодо темпів зростання цін і зар.плати.