До відновлення працездатності або встановлення інвалідності потерпілому від нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань надається допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Вона виплачується за місцем роботи застрахованої особи. Якщо ж особа працює ще й за сумісництвом, то допомога призначається за місцем роботи, де стався нещасний випадок чи професійне захворювання. Виплачується допомога у розмірі 100 відсотків втраченої середньої заробітної плати (сумісникам при цьому враховують втрачений заробіток за іншим місцем роботи) за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Як і у випадку з допомогою по тимчасовій непрацездатності, у разі втрати останньої внаслідок загального захворювання або у зв'язку з каліцтвом не за місцем роботи виплата цієї допомоги за перші п'ять робочих днів тимчасової непрацездатності здійснюється за кошти самого роботодавця.
Особам, що беруть участь у системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на добровільних засадах, допомога призначається й виплачується відділенням Фонду, в якому вони зареєстровані.
Законодавством передбачено перелік обставин, за яких допомога не виплачується. Це відбувається у таких випадках, коли:
—застрахована особа одержала травму або захворювання під час скоєння нею злочину або інших правопорушень, якщо це встановлено судом;
—соціальний ризик настав внаслідок навмисного наміру заподіяти собі травму, що встановлено комісією із розслідування страхового випадку;
— тимчасова непрацездатність спричинена отруєнням алкоголем, наркотичними або іншими речовинами, а також внаслідок
їх дії (асфіксії, інсульту, зупинки серця тощо) за наявності
медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих
речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки
щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий,
який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння,
був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком.