Як службовий, акторський апарат має лише допомагати виявленню того, що йде від об-
разу. Спробуйте позбавити себе цього образу, залишити лише акторство – в його звичай-ному,самодостатньому вигляді – одразу вийде величезна відповідальність і панічне бажан-
ня щось організувати, зробити, тоді як під цим щось приховується порожнеча.
Наскільки в Гамлеті присутня й закладена потужність, яка потім боротиметься? Наскіль-
ки в його страждаючому дусі приховується ця потужність? Чи не відбувається підсвідома підзарядка? – Гамлет повинен зустрітися з Духом.
Де потужність, з якою Гамлет пройде весь шлях? Як бачить він матір, яка йде за труною,
і що ця картина з ним робить? Що викликає в ньому образ короля Клавдія?
Гамлет передчуває. Це передчуття розчавлює його чи зміцнює? – Зміцнює.
Дуже важливо побачити, як Гораціо заходить до кімнати. – Поки-що не бачу.
Чи поспішає Гораціо знайти й розповісти все Гамлету? – Все залежить від Гамлета, від його стану, щоб можна було йому все розповісти.
|
|
Читають по ролях другу сцену другої дії.
Королю – спитайте, яка стихійність в цьому місці? За що шкода королеву? Від чийого імені говорить королева? Як король впливає на королеву?
Які руки у Гільденштерна? Чи нема у нього честолюбства – у перебуванні тут?
Шукати стихію зв’язку короля з королевою.
Чи не жартує Полоній, чи нема бажання сподобатись? Чи нема смакування? – Так, все це є. І разом з тим бажання прикрасити новину про безумство принца.
Яка основна думка мучить короля?
Чи не тримає Полоній листа так, щоб його міг читати й король? Як сам ставиться до ли-ста? – Вразити хоче короля листом. Вся сцена мчить до сміху. Через те, що все виявилося таким звичайним, таким радісно легким: «Що з Гамлетом?» - «Мука, він закоханий!» – «Ах, як добре!» У короля надія: можливо, все можна пояснити дуже просто?!
«Мої красуні» – це стихія мерзенності, знущання над своєю плоттю.
Чи знає Полоній напевно, що він вчинив вірно? Можливо, навпаки, слід було дати роз-винутись цьому коханню Гамлета й Офелії? – Ні, він вірить, що вірно вчинив. Але не дуже
знає, яким буде результат.
Королю – спитайте про совість у всій цій сцені. Король весь час прагне до благополуччя,
а благополуччя досягти ніяк не вдається.
«Чи не можна розвідати поближче?» - тут пропадає офіційність, розмова продовжується
у дружньому тоні.
Спитайте – які у королеви очі.
У чому смисл цього напору Полонія на короля?
- 132 -
С Ц Е Н А З П Е Р Ш И М А К Т О Р О М
Актор приймає настрій Гамлета. Гамлет же починає монолог в тому тоні, в якому Гамлет хоче жити. Актори – світлі люди: один читає і всі з ним читають. Вони разом одне грають.
|
|
Актори – всі сильні.
Тільки Гамлету читає чи веде сцену, грає перед глядачами – на весь світ читає.
Який горизонт, який діапазон зараз у актора? Чи бентежить їх, що потрапили до палацу? У палаці вони ще прекрасніші, як свіжий, бадьорий струмінь. Чи нема елементу несення якоїсь посудини? Коли людина щось говорить, вона завжди щось несе.
Як з цієї точки зору зазвучить палац? Полоній? В міру читання актор виростає, вирос-тає й стоїть над усіма, неначе чудова величезна істота.
Цей новий спосіб роботи ліквідує суперечки між актором і режисером і, як наслідок, дає
надзвичайну економію часу.
ПРОТОКОЛ №11 13 жовтня 1923р.
М.О.Чехов. Постараймося усвідомити одну маленьку грань вправи з м’ячем. У нашому внутрішньому апараті ми маємо елементи: мислення, відчуття та волі.Справжня сила кож-
ного з цих елементів величезна, але ми не вміємо в житті відкривати в собі всієї сили цих елементів, і лише в моменти творчі ледь відкривається завіса, що приховує за собою всю
міць відчуття, мислення й волі. З іншого боку: я можу бути й некрасивим, але по-своєму гармонійним. Гармонія тіла – неодмінна умова для того, щоб усі три елементи проявилися
яскравіше. Спробуйте зранку прокидатися гармонійно, і ви відчуєте це. Як художники, ми
повинні одержувати образи зі світу естетики, і ми маємо знати,що цей світ відкриється ли-
ше за умови гармонійності кожного з нас.
Вправи під музику.
1. «Гра у м’яч».
2. Відчувайте, по можливості гостро, що центр знаходиться в грудях. Спробуйте рухатись, ходити вперед, назад: через те, що рухається «центр», він і вас тягне за собою. Спробуйте відчуття, що «центр» пригинає вас до землі.
3. «Гра у м’яч» з однією новою умовою: безперервно рухайтесь, ніби через те, що
в кімнаті безперервні течії, хвилі, які ви сприймаєте через ваш «центр».
4. Слухання хроматичних гам тілом.
Читають по ролях четверту сцену першої дії.