Системи й схеми каналізації

Забезпечення належного санітарного стану населених пунктів і промис-

лових підприємств можливе тільки при організованому зборі й своєчасному ви-

даленні за межі їх території стічних вод з наступним очищенням і знезаражу-

ванням. Каналізація населеного пункту - це комплекс інженерних споруд та обладнання, які призначені для прийому й транспортування стічних вод до очисних споруд. План об’єкта, що каналізується, з нанесеними на ньому елементами системи каналізації називається схемою каналізації.

Схема каналізації населеного пункту складається з таких елементів:

внутрішнього каналізаційного обладнання будівель і споруд, дворової і вуличної каналізаційної мережі, колекторів, каналізаційних насосних станцій і напірних трубопроводів, очисних споруд і випусків очищених стічних вод у водоймище.

Внутрішнє каналізаційне обладнання призначене для прийому стічних

вод і відведення їх за межі будинку. В житлових і громадських будинках прий-

мачами стічних вод є санітарні прилади. На промислових підприємствах для

прийому стічних вод можуть використовуватись спеціальні приймачі у вигляді

воронок, трапів, лотків, які встановлюють безпосередньо біля апаратів та тех-

нологічного обладнання.

Вуличні каналізаційні мережі – це система підземних трубопроводів, які

приймають стічні води від дворових (квартальних) мереж і призначені для транспортування стічних вод в межах населеного пункту. Каналізаційні мережі будують переважно самопливними, прокладаючи їх відповідно до рельєфу місцевості. При цьому територія поділяється на басейни каналізування. Басейном каналізування називають частину території, що каналізується і обмежена водорозділами.

Каналізаційні мережі, призначені для відведення атмосферних вод, нази-

вають дощовими мережами або водостоками; мережі, призначені для відведен-

ня побутових вод, - побутовими; мережі для відведення виробничих стічних

вод - виробничими. Влаштовують також мережі для спільного відведення різних

видів стічних вод (побутово-виробничі, виробничо-дощові тощо).

Вуличні каналізаційні мережі в межах кожного басейну об'єднуються одним або декількома колекторами. Колектором називають каналізаційний трубопровід, який збирає стічні води з двох або декількох вуличних мереж.

При значних заглибленнях самопливних каналізаційних трубопроводів

влаштовують насосні станції підйому й перекачування стічних вод.

Каналізаційні насосні станції розділяють на місцеві, районні й головні.

Місцеві насосні станції служать для перекачування стічних вод від одного або

декількох будинків, районні - для перекачування стічних вод районів і басейнів.

Головні насосні станції перекачують всі стічні води на очисні споруди.

Очисними називають споруди, призначені для очищення та знезаражу-вання стічних вод і переробки їх осаду. Склад очисних споруд може бути різ-

ним і залежить від методу очищення і виду стічних вод. Очисні споруди розта-

шовують нижче за течією річки відносно населеного пункту або підприємства,

що каналізується. Після очищення та знезаражування стічні води через спеціа-

льні пристрої, які називають випусками, скидають у водоймище.

Залежно від того, як відводяться окремі види стічних вод – разом чи окремо – системи каналізації розділяють на загальносплавні, роздільні (повна

або неповна) й напівроздільні. Тип системи каналізації міста вибирають на ос-нові порівняння техніко-економічних та санітарно-гігієнічних показників.

При загальносплавній системі каналізації (рис. 4.1, а) всі види стічних вод

відводяться до очисних споруд по єдиній мережі.

Рис. 4.1

Рис. 4.1 - Системи каналізації:

а) загальносплавна; б) повна роздільна; в) напівроздільна; г) водоскидна камера:

1 - колектори побутово-виробничої мережі; 2 - зливоспуски; 3 - дощова мережа;

4 - водоскидні камери; 5 - насосна станція; 6 - очисні споруди

Роздільною називається система каналізації, при якій окремі види стічних

вод із забрудненнями різного характеру відводяться самостійними каналізацій-

ними мережами (рис. 4.1, б). Роздільні системи каналізації, в свою чергу, поді-

ляються на повні й неповні. Повна роздільна система каналізації передбачає не

менше двох мереж: одну - для прийому і відводу побутових і близьких до них

за складом виробничих стічних вод на очисні споруди; другу - для прийому й

скиду у водоймище атмосферних і умовно чистих виробничих стічних вод. Неповна роздільна система передбачає відведення побутових стічних вод закритою мережею на очисні споруди і неорганізоване відведення у водоймище атмосферних вод. Таке рішення зменшує одночасні капітальні витрати і дозволяє у майбутньому з добудовою мереж переходити до повної роздільної системиканалізації, яка з санітарного погляду є достатньо надійною.

Напівроздільною (рис. 4.1в) називається така система каналізації, при

якій в місцях перетину самостійних каналізаційних мереж для відводу різних

видів стічних вод встановлюють водоскидні камери, які дозволяють перепускати найбільш забруднені дощові води при малих витратах в побутову мережу і відводити їх по загальному колектору на очисні споруди, а при зливах – скидати порівняно чисті дощові води безпосередньо у водоймище.

У нашій країні застосовують переважно неповну роздільну систему кана лізації як першу чергу будівництва. Взагалі систему каналізації вибирають з

урахуванням місцевих умов, техніко-економічних показників і санітарно-гігієнічних вимог. У санітарному відношенні найбільш доцільною є загальнос-

плавна система каналізації, при якій всі стічні води підлягають очищенню. Однак ця система вимагає значних капітальних та експлуатаційних витрат, оскільки суттєво збільшуються розміри очисних споруд, комунікацій і потужність обладнання. Крім того, на повну потужність ці споруди працюють тільки під час великих злив при надходженні всієї маси атмосферних вод на очисні споруди. Для зменшення вартості загальносплавної мережі на колекторах уздовж водоймищ встановлюють зливоспуски, за допомогою яких під час значних злив основну масу атмосферних вод скидають у водоймище без очищення. Таке рішення знижує санітарну надійність загальносплавної системи каналізації і допускає потрапляння розбавлених, але неочищених побутових стічних вод у водоймище. Дещо вищу надійність з санітарної точки зору має напівроздільна система каналізації. У цьому випадку неочищені стічні води не потрапляють у водоймище, але вартість цієї системи не нижча загальносплавної, що обумовило обмежене поширення напівроздільної системи каналізації.

У всіх випадках вибір системи каналізації населеного пункту повинен бу-

ти обґрунтований техніко-економічними розрахунками з урахуванням санітар-

но-гігієнічних вимог і перспектив розвитку населеного пункту. При виборі сис-

теми каналізації на промислових підприємствах враховують: кількість і склад

виробничих стічних вод, можливість використання виробничих стічних вод в

оборотному й послідовному водопостачанні, можливість утилізації цінних ре-

човин та доцільність об'єднання з системою каналізації населеного пункту, ви-

мог до скиду виробничих стічних вод у водоймища.