Ходьба і біг як локомоторна діяльність

Ходьба – це природний вид рухів, у якому бере участь практично весь опорно- руховийапарат. Умовно ходьбу можна розділити на наступні види:

• ходьба, пов’язана з побутовою діяльністю;

• ходьба, пов’язана з трудовою діяльністю;

• оздоровча ходьба;

• спортивна ходьба.

Ходьба, пов'язана з побутовою діяльністю. Це вид переміщувальних дій людини, під час якої не регламентується дозування навантажень, а об'єм цих рухів установлюється ступенем необхідності.

Ходьба, пов'язана з трудовою діяльністю. Це вид діяльності, під час якої може чергуватися навантаження та відпочинок, проте, він не спрямований на розвиток якої-небудь фізичної якості.

Оздоровча ходьба. Це цілеспрямовані рухи з точною установкою об'єму, інтенсивності та інтервалом відпочинку.

Спортивна ходьба. Це рухи, які спрямовані на подолання дистанції за мінімально короткий проміжок часу, спрямовані на досягнення спортивного результату і являється одним із видів легкої атлетики, що входять до Олімпійських видів спорту.

Навчання ходьби протягом всієї життєдіяльності людини залежить від наступних факторів:

-маси тіла;

-анатомічноі будови суглобів;

-використання взуття.

Маса тіла. Як усякий біологічний об'єкт вона знаходиться під впливом гравітаційних сил. Проте, у процесі життя вона видозмінюється: ріст, збільшення об'ємів тіла та ін. У залежності від цього опорно-руховий апарат адаптується до переміщуваних навантажень змінюється звід стопи, скорочувальна здібність м'язів, дихальна діяльність, серцево-судинної зміни та ін. Маса тіла прямо пропорційна силі м'язів, які беруть участь у переміщувальних діях при ходьбі.

Анатомічна будова суглобів. Результативність ходьби буде залежати від відстані між важелями плеч, сил у суглобах, які забезпечують динаміку пересування. Чим більша відстань від осі обертання до лінії дії сили, тим менше необхідно затратити зусилля до створення моменту відштовхування. Це спостерігається у людей, які мають вузьку стопу, довгу гомілку і коротке стегно, та навпаки, процес ходьби викликає утруднення у тих людей, у яких широката плоска стопа, коротка гомілка та довге стегно.

Властивість м'язів та інших систем організму. Скелетні м'язи кінцівок, які володіють більшою скорочувальною здібністю, ступенем активного розслаблення після скорочення, меншою в'язкістю,будуть найбільш пристосовані до довшої ходьби. Проте, сам опорно-руховий апарат не може пересуватися без енергозабезпечення, яке виконують різноманітні системи організму дихальна, серцево-судинна, нервова система, видільна та ін. Тому, хода сама собою викликає активізацію діяльності у цих системах, що під час цілеспрямованого дозування установлює тренувальний ефект. Існують різноманітні програми за допомогою яких можна викликати кумулятивний ефект у функціональних системах.

Використання взуття. Протягом всього життя цивілізована людина з метою запобігання від пошкодження ніг використовує різноманітне взуття.

Проте, від якості її використання та правильності застосування буде залежати: побутова, трудова і спортивна діяльність.

Вимоги до взуття повинні бути наступними:

· відповідність розміру ноги (тісна погіршує фазу амортизації та відштовхування, велика - погіршує фазу відштовхування);

· каблук та прогин підошви повинні відповідати зводу стопи (при плоскій стопі збільшений каблук, при стопі з великим підйомом зменшений каблук);

· збереження тепла у холоднийчас (для забезпечення циркуляції крові та гарної тепловіддачі, повітропроникності у теплий час (для регуляції теплового балансу та потовиділення);

· матеріали, з яких виготовляються підошва взуття повинні відповідати її призначенню (гумові, тверді та ін - для охорони стопи від травм та водопроникності, амортизуючи, легкі - для спортивної діяльності)

Для оздоровчо-спортивної діяльності поліпшеним взуттям є оригінали спортивного взуття «Адідас» - Німеччина, «Рібок» - США. Для спортсменів вищих спортивних кваліфікацій взуття виготовляється за моделлю їхньої ноги, з урахуванням роду спортивної діяльності.

Оскільки наші кінцівки є гравітаційними системами, то під час включення їх у діяльність включаються енергетична механізми, які сприяють прискоренню процесу обміну речовин, а також посилюють пульсацію до рухових центрів кори головного мозку; що в свою чергу створює блок інформації про діяльність опорно- рухового апарату(ОРА).

Блок інформації може програмуватися у залежності від розв'язання поставлених задач під час руху. Незалежно від сприйняття того, хто займається відбувається автоматична регуляція систем, контрольним блоком яких є кора головного мозку. Цей фактор необхідно враховувати під час складання оздоровчих навантажень для різного контингенту тих, хто займається. Об' єкт та інтенсивність повинні бути підібрані у відповідності з рівнем фізичної підготовки, біологічним віком, статтю та станом здоров' я. Критерієм оцінки при ходьбі (прості методи - це довжина дистанції та період відновлення, інтервал відпочинку між навантаженням). При складанні планів для оздоровчої ходьби необхідно: обрати маршрут у зеленій зоні (лісопарки, лісосмуги, галявини та ін), визначити дистанцію у відповідності з вимогами оптимальної інтенсивності ходьби за ЧСС, а також часом, який затрачений на ходу (табличні результати є у довідниковій літературі). Перед таким тренуванням необхідно робити коротку розминку. При гарному самопочутті та вільному виконанні тренувальних навантажень з ходьби - можна переходити до чергування бігу з ходою.

Біг є найбільш ефективним засобом зміцнення здоров'я та підвищення ріння фізичного удосконалення. При заняттях бігом відбуваються більш глибокі функціональні зміни, ніж при ходьбі. У системі спортивно-масового тренування та оздоровчої направленості біг підрозділяється на:

· біг на короткі дистанції (спринт);

· біг на середній дистанції;

· біг на довгі дистанції (стаєрський);

· біг на сверхдовгі дистанції (марафон);

· біг з перешкодами;

· бар»єрний біг;

· крос

· оздоровчий біг.

Біг на короткі дистанції. Відноситься до максимальної зони міцності, під час якого у організмі тих, хто займається відбуваються анаеробні процеси. Є засобом для розвитку анаеробної витримки. Його елементи використовуються у більшості видів спорту (дистанції 100 –400м).

Біг на середні дистанці ї. Відноситься до зони приблизно максимальної міцності. Характеризується домінантою анаеробних процесів та використовується для розвитку швидкісно-силової витривалості. Його елементи використовуються у багатьох видах спорту (дистанції 800 - 1500м).

Біг на довгі дистанції Відноситься до середньої зони міцності з перевагою аеробних процесів. Використовується для розвитку витривалості, характеризується великими енерговитратами та накопиченням процесів продуктів метаболізму (дістанції від 3000 – 10000м).

Біг на зверх довгі дистанці. Відноситься до зони малої міцності з окислювально-відновлюючими реакціями у аеробному (при достатній кількості кисню) режимі. Використовується для тренувань гарно підготовлених людей та характеризується дуже довготривалим періодом відновлення (від 3-х тижнів до 2 – 3 місяців)

Біг з перешкодами. Це спеціальний вид легкої атлетики, який дозволяє виявити комплексний розвиток швидкісно-силових якостей. У спрощеному варіанті можна використовувати у спортивно-масовій та оздоровчій роботі, а також для організації різноманітних естафет.

Барєрний біг. Спеціальний вид легкої атлетики, який потребує виконання складних технічних дій, пов'язаним з подоланням дистанції між бар'єрами та атаці їх. Виявляє швидкісно-силові якості, рухомість у суглобах та координаційні здібності. Може використовуватися у спортивно-прикладних видах та естафетах, при проведенні різноманітних спортивно-масових заходів.

Крос. Це біг у природних умовах по пересічній місцевості з подоланням перешкод (підйомів, спусків, густого кустарника, лісу та ін.). Він прищеплює здібність до орієнтування та швидкому пересування на велику відстань на незнайомій місцевості, до подолання природних перешкод уміння правильно розподіляти свої сили. Дозволяє виявити- швидкісно-силові якості, витривалість під час бігу, рухомість у суглобах, координаційні здібності.

Оздоровчий біг. Забезпечується комплексним впливом фізичних вправ та природних факторів. Маршрути повинні пролягати у парках, лісових масивах, в умовах пересічної місцевості та ін. Крім того у парках відпочинку можливе будівництво доріжок «Здоров'я» на яких розміщується різноманітне нестандартне обладнання для сполучення елементів біту з гімнастичними вправами прикладного характеру.