Види оздоровчих засобів

До цих оздоровчих засобів відносять:

· біг підтюпцем;

· біг з використанням тренажерів;

· оздоровче плавання;

· ходьба та біг на лижах;

· велосипедні прогулянки.

Біг підтюпцем. Аеробний вид вправ має позитивний та негативний вплив. Пози тивний вплив поліпшує діяльність систем, забезпечуючи рух, активізує обмін речовин, сприяє зміцненню серцевого м'яза, компенсійним засобом гіподинамії. Негативний вплив: біодинаміка бігу під час бігy трусцою така, що при постановці опорної ноги виникає ударна хвиля i синусоїдні коливання з амплітудою та частотою у залежності від жорстокості біосегментів i сили удару викликають вібраційні коливання у попереково-крижовому відділах хребта та розповсюджуються по всьому хребцевому стовбурі, викликаючи мікро потрясіння головного мозку. Цейнегативний ефект був виявлений американским вченим, після того, як у Америці проходили забіги підтюпцем. У багатьох клініках статистично збільшився потік скарг чоловіків віком 45-60 років на сечостатеву систему та хвороби у хребці. Додаткові дослідження дозволили виявити ці розлади у тих чоловіків, які займалися бігом підтюпцем. Установа додаткових датчиків на поперековому відділі та тім'яної області черепа, показали коливальні рухи рушійної дії.

Висновки американських вчених були наступними: для того, щоб займатися бігом трусцою необхідно мати парне спортивне взуття та гареву або тартанову доріжку, у комплексі дозволяючих погасити ударну хвилю при постановці ноги під час бiгy. Цей вид бігу більш за все використовують для відновлення всіх систем організму спортсмена після виконання фізичного навантаження в кінці занять.

Біг з використанням тренажерів. Це використання таких тренажерів як: доріжки «кoлібpi», тредбани, механічна нахилена роликова доріжка та ін.

Позитивний бік:

· можна з успіхом контролювати діяльність та дозування навантаженяя;

· займатися в автономних умовах;

· застосовувати для дозованих фізичних навантажень під час обстеження.

Негативний бік:

· перекручення техніки бігy;

· викликає однобічність та монотонність занять;

· не може слугувати засобом для розвитку спеціальних легкоатлетичних вправ.

Може використовуватися, як додатковий засіб у оздоровчому комплексі вправ.

Оздоровче плавання. Усі види плавання у комплексі з впливом загартовуючих процедур, повітрям та сонцем викликають позитивні зміни у нервовій, дихальній, ССС, травній систем у складі крові, а також в опорно - руховому апараті. Систематичний вплив зовнішніх факторів та води, під час купання і плавання, сприяє виробленню стійких пристосовуючих реакцій в організмі, які дозволяють ЦНС, а через неї всім органам та системам функціонувати більш раціонально.

Оздоровчим плавнням можна займатися в усіх водоймах, з дозволу санепідемстанції, у різному біологічному віці та практично цілий рік при гарний фізичній підготовці. Основним принципом при організації оздоровчого плавання повинні бути: поступовість, послідовність, систематичність.

Організатори оздоровчого плавання повинні мати фізкультурну освіту, знання з медико-біологічних основ процесу загартовування, навчання та вдосконалення. Повинні вміти гарно плавати та надавати першу медичну допомогу під час нещасних випадків на воді.

Крім цього, необхідно вивчити ряд нормативних документів, регламентуючих правила безпеки при заняттях у різних типах водоймищ та з річним контингентом тих, хто займається. А також перед початком практичних занять на воді провести теоретичну програму підготовки (лекції з правил безпеки та поведінці на воді, гігієна занять, режим харчування, сну та ін.). По закінченню теоретичних занять дати тим, хто займався розписатися за прослуханий курс лекцій.

У процесі теоретичних занять необхідно виявити осіб, які не вміють плавати або погано плавають. З таким контингентом необхідно проводити заняття окремо. У воді можна проводити різноманітні ігри, естафети з елементами плавання, а також організовувати різні свята: «День Нептуна» та ін.

Оздоровче плавання також застосовується з лікувальною метою для виконання вправ у полегшених умовах:

· з уродженими порушеннями та отриманими травмами ОРА;

· під час захворювання ЦНС та периферичної НС;

· при порушенні обміну речовин;

· при ішемічній хворобі серця;

· при цукровому діабеті та ін.

Ходьба та біг на лижах. Використовується у тих регіонах, де кліматичні умови дозволяють використовувати лижі у якості активного відпочинку, зміцнення здоров'я та загартування. У процесі занять лижами виховуються та вдосконалюються такі важливі фізичні якості, як швидкість рухів, сила, спритність, витривалість, сміливість, наполегливість, а також морально - вольові якості.

Слід зазначити, що індивідуальні та самостійні заняття на лижах, можна проводити тільки на стадіонах, парках тобто у межах населених пунктів. Заняття на місцевості, віддаленої від населених пунктів або у лісі для уникнення нещасних випадків повинні здійснюватися групами. При цьому повинні застосовуватися усі застережливі заходи з профілактики спортивних травм та ін. Під час оздоровчої направленості занять на лижах, доцільно займатися не менше однієї години щоденно.

Темп інтенсивності та об'єму пересування підбираються індівідуально. Особи, які мають відхили у стані здоров'я, повинні отримувати дозвіл лікаря на заняття. Ефективними з точки зору пропаганди спортивно-масової роботи та її оздоровчої направленості є організація зимових свят, лижних марафонів, родинних естафет, лижних прогулянок вихідного дня та ін.

Велосипедні прогулянки. Їзда на велосипеді - це емоційний вид діяльності, відноситься до циклічних видів спорту, що значно розвиває СС та дихальну системи. Велсипедні прогулянки в оздоровчих цілях бажано проводити у віддалених місцях від автострад, шосейних та інших доріг, використовуючи лісові масиви, лісосмуги, парки. Заняття на влосипеді потребує постійного уходу за технічним станом його. Для поїздки на коротку відстань (15 – 20 км) велосипедні прогулянки можна виконувати, як тренувальні заняття. При збільшенні дистанції до 80 км і більше необхідна ретельна організація таких поїздок та мати високу фізичну підготовку, а також;

· наявність запасних частин;

· пункти відпочинку та харчування;

· засоби для доставки несправних велосипедів та ін.

Під час організації більш довгих подорожувань необхідно; тренувальна підготовка, переобладнання велосипеда для довгого знаходження у сідлі (змінюється руль, сідло та ін.). Такі подорожі виконуються тільки з хорошо підготовленою групою. Під час спортивно-масових заходів на велосипедах бажано у групах новачків провести заняття по вдосконаленню техніки їзди на велосипеді з оволодінням основних прийомів; посадка, їзда по прямій, на підйомах, спусках, поворотах, гальмування, подолання перешкод і т. ін..

Вивчити з групою правила дорожнього руху та прийняти залік з комісією у склад, якої повинен входити працівник ДАІ. Крім цього, необхідно вивчити технічну частину велосипеда та вміти робити малий технічний ремонт у дорожніх умовах.

Використання велосипедів при організації спортивно-масових заходів, дитячих марафонів, показових заїздів спортсменів високого класу, може підвищити любе свято міста або КФК.