Тестові завдання

1. Положення про підрозділи — це:

а) документ, що містить склад підрозділів і перелік посад, розміри посадових окладів та фонд заробітної плати;

б) документ, що визначає призначення та місце підрозділу на підприємстві, функції та завдання управління, права і відповідальність працівників;

в) документ, що регламентує призначення та місце працівника в системі управління, його функціональні обов’язки, права і відповідальність;

г) всі відповіді вірні.

2. Трудову книжку як головний документ про трудову діяльність працівника організації менеджер з персоналу повинен оформити протягом:

а) 2 тижня;

б) З дні;

в) 10 днів;

г) 4 місяця.

3. Яку основну функцію виконує відділ персоналу?

а) зменшення кількості фактів порушень технологічної та вироб­ничої дисциплін на підприємстві;

б) своєчасне забезпечення підприємства потрібною кількістю працівників відповідної кваліфікації;

в) контроль за наявністю резерву підготовлених працівників;

г) всі відповіді вірні.

4. Кадрове планування на підприємстві існує для:

а) відстеження змін у професійно-кваліфікаційній структурі кадрів і для виявлення потреби в робочій силі у майбутньому;

б) обробки і руху документів з моменту їхнього створення до завершення виконання і передачі в інші підрозділи;

в) впровадження діяльності кадрових служб стосовно стабілізації трудових колективів, підвищення трудової і соціальної активності працівників на основі удосконалення соціально-культурних і морально-психологічних стимулів;

г) всі відповіді вірні.

5. Менеджер кадрової служби повинен мати:

а) спеціальну психолого-педагогічну підготовку;

б) вищу освіту;

в) розвинуті організаторські, комунікативні здібності;

г) всі відповіді вірні.

Тема 6

ПЛАНУВАННЯ Й ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

План

1. Сутність, основні задачі та принципи кадрового планування.

2. Головні чинники зміни потреб організації у персоналі.

3. Методи визначення потреб організації у персоналі.

4. Джерела поповнення й оновлення персоналу.

5. Методи професійного підбору кадрів.

6.1. Сутність, основні задачі та принципи кадрового планування

Планування персоналу (кадрове планування, планування робочого складу підприємства) — це процес забезпечення організації необхідною кількістю кваліфікованого персоналу, прийнятим на правильні посади в правильний час.

Планування персоналу — це система підбору кваліфікованих кадрів, при використанні двох видів джерел — внутрішніх (наявні в організації службовці) і зовнішніх (знайдені чи притягнуті з зовнішнього середовища), що має своєю метою забезпечити потреби організації в необхідній кількості фахівців у конкретні тимчасові рамки.

Дані визначення узяті з американських джерел. А от наступне — результат розробки наших, вітчизняних фахівців: “Кадрове планування — це спрямована діяльність організації по підготовці кадрів, забезпеченню пропорційного і динамічного розвитку персоналу, розрахунку його професійно-кваліфікаційної структури, визначенню загальної і додаткової потреби, контролю за його використанням”.

Як видно, закордонні джерела концентрують увагу головним чином на плануванні потреби організації в кадрах, тоді як вітчизняні приймають це лише як один з видів кадрового планування, виділяючи, крім того, ще ряд понять (планування використання персоналу, планування його навчання).

Кадрове планування повинно дати відповіді на наступні питання:

Ø Скільки працівників, якої кваліфікації, коли і де будуть необхідні?

Ø Яким чином можливо залучити необхідний персонал, або скоротити надлишковий, без суттєвих соціальних збитків?

Ø Як краще використовувати персонал у відповідності з його здібностями?

Ø Яким чином можна цілеспрямовано сприяти підвищенню кваліфікації кадрів і пристосовувати їх знання до вимог, які змінюються?

Ø Яких витрат потребують заплановані кадрові заходи?

Основні задачі кадрового планування полягають у наступному:

— розробка процедури кадрового планування, узгодженої з іншими його видами;

— пов'язування кадрового планування з плануванням організації в цілому;

— організація ефективної взаємодії між плановою групою кадрової служби і плановим відділом організації;

— застосування рішень, що сприяють успішному здійсненню стратегії організації;

— сприяння організації у виявленні головних кадрових проблем і потреб при стратегічному плануванні;

— поліпшення обміну інформацією з персоналу між усіма підрозділами організації.

Кадрове планування містить у собі:

— прогнозування перспективних потреб організації в персоналі (по окремих його категоріях);

— вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили) і програми заходів щодо його “освоєння”;

— аналіз системи робочих місць організації;

— розробку програм і заходів щодо розвитку персоналу.

Процес планування персоналу ґрунтується на принципах науковості, економічності, безперервності, гнучкості, узгодження, масовості, повноти, точності.

Принцип науковості. Планування проводиться на основі наукових даних, норм і нормативів. Так, необхідно відслідковувати зміни у професійно-кваліфікаційній структурі персоналу, враховувати вплив зовнішніх й внутрішніх факторів і розробляти плани на майбутнє.

Принцип економічності полягає в оптимізації витрат на персонал.

Принцип безперервності передбачає планування не епізодичне, а безперервне, як у просторі, так і в часі. Даний принцип вимагає, щоб усі плани розроблялись з урахуванням перспектив, оскільки персонал завжди перебуває в постійному русі.

Безперервність дозволяє реалізувати принцип гнучкості, суть якого полягає у коригуванні раніше прийнятих кадрових рішень.

Єдність і взаємозв'язок діяльності підсистем організації вимагають дотримання в плануванні принципу узгодження планів персоналу в формі координації та інтеграції. Координація здійснюється "по горизонталі" — між підрозділами одного рівня, а інтеграція — "по вертикалі", тобто між вищими і середніми рівнями.

Принцип масовості передбачає залучення до процесу планування співробітників, які виконуватимуть ці плани, це активізує ініціативу виконавців. Особливе значення цього принципу — при складанні соціальних планів.

Принцип повноти. Планування повинно охоплювати всі питання з приводу відтворення, розвитку, використання персоналу та питання оплати й умов праці.

Принцип точності полягає у дотримуванні точних норм, нормативів, вимог законодавчих документів, а також кількісних і якісних характеристик персоналу.

Перераховані вище принципи є універсальними, придатними для різних рівнів управління. Разом з тим на кожному рівні можуть застосовуватись і свої специфічні принципи. Наприклад, при плануванні на рівні підрозділу велику роль відіграє принцип вузького місця, суть якого полягає в тому, що загальний результат визначає працівник найнижчої продуктивності.

Планування персоналу повинно забезпечити максимальне розкриття здібностей працівників і їх мотивацію, врахувати економічні і соціальні наслідки при прийнятті відповідних рішень. Оскільки персонал є вирішальним фактором діяльності будь-якої організації, про ефективність кадрового планування можна судити з рівня досягнення цілей підприємством.

Результати кадрового планування повинні знайти своє вираження в комплексі конкретних заходів для підтримки балансу робочої сили при звільненні працівників і забезпеченні найму потрібних спеціалістів, організації навчання молодих працівників і підвищення кваліфікації штатних співробітників.