Семінарське заняття 2.2

Тема: Оцінка ефективності соціального супроводу сім’ї.

1. Методики соціальної діагностики сім’ї:

а) методика вивчення функціональної грамотності батьків;

б) тест Томаса;

в) анкета для оцінки володіння дітьми життєвими навичками.

2. Зміст напрямів соціального патронажу:

а) діагностичний;

б) профілактичний;

в) розвивально-корекційний;

г) психолого-педагогічний;

д) посередницький.

3. Функції соціального супроводу.

4.Технологія соціально-педагогічного моніторингу сім’ї.

Методичні рекомендації студенти повинні засвоїти, що д іагностика – загальний спосіб отримання вичерпної інформації про процес чи об’єкт, що вивчається.

Діагностична робота фахівця передбачає психолого-педагогічне з'ясування особливостей сімейного виховання, систематичне обстеження родини з метою прогнозування її розвитку, життєздатності, з'ясування причин відхилень у стосунках подружжя, батьків та дітей. Діагностична функція – вихідна, провідна функція у діяльності соціального педагога. Її реалізація розпочинається з комплексного соціально-психолого-педагогічного діагностичного дослідження.

Соціальний педагог діагностує розвиток особистості дитини в соціальному середовищі, особливості впливу цього середовища на соціалізацію дитини, її позитивні можливості, негативні впливи, а потім, здійснюючи прогностичну функцію, проектує діяльність усіх суб’єктів соціального виховання.

У практиці соціально-педагогічної діяльності сформувались власне технології діагностики, які включають алгоритм процедур технології.

Алгоритм процедур технології діагностики.

1. Ознайомлення з сімєю клієнта.

2. Постановка задач.

3. Виокремлення мети діагностики.

4. Вибір основних показників чи критеріїв.

5. Вимір і аналіз показників.

6. Постановка соціального діагнозу.

7. Формулювання та оформлення висновків.