2015-10-22
1380
Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу. Її спалах був обумовлений загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили формування передумов війни. У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців вживати рідну мову. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. На підставі передумов Національно-визвольної війни сформувалися її причини:
-незадоволення різних верств населення України швидким зростанням у країні земельних володінь польських магнатів та шляхти;
- посилення національно-релігійних утисків православних українців;
- невідповідність між фактичним набуттям козацтвом політичного лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що накладалися на нього владою за «Ординацією» 1638 p.;
- слабкість вищої державної влади Речі Посполитої, яка навіть за наявності бажання не мала достатніх повноважень і авторитету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.
Національно-визвольну війну вважають складовою Української національної революції XVII ст. (1648 —1676 pp.). Після закінчення Національно-визвольної війни Україну охопила громадянська війна (вересень 1657 — червень 1663 pp.), що спричинила її поділ на два гетьманства і боротьбу (червень 1663 — вересень 1676 pp.) за возз'єднання Української гетьманської держави Богдан Хмельницький та його соратники. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти. Очолював їх Богдан Хмельницький.
